Спілкування шимпанзе бонобо виявилося шокуюче подібним до людської мови

Що ми знаємо про спілкування бонобо

Спілкування бонобо має набагато більше спільного з людською мовою, ніж ми звикли думати. Те, що довгий час вважалося прерогативою людини – здатність комбінувати окремі смислові одиниці в складні конструкції, або композиційність, – виявилось характерним і для наших родичів-приматів, повідомляє 24 Канал з посиланням на The Conversation.

Людина здатна вільно будувати фрази про будь-що завдяки композиційності – можливості поєднувати слова так, щоб нове значення залежало як від значення кожного слова, так і від способу їхнього поєднання. Раніше вважалося, що така здатність притаманна виключно людям, а тваринне спілкування – це набір простих звуків без складної структури. Проте дослідження, опубліковане в журналі Science, це заперечує.

Вчені провели детальний аналіз вокалізацій бонобо в дикій природі, у заповіднику Коколопорі (Демократична Республіка Конго). Результати вказують: комунікація бонобо значною мірою ґрунтується на композиційності, тобто саме так, як у людській мові.

Щоб зрозуміти значення окремих звуків і їхніх поєднань, дослідники створили новий метод аналізу. Вони розглядали кожен поклик у контексті, аналізуючи понад 300 параметрів, включно з подіями довкола, поведінкою тварин до, під час і після вокалізації. Наприклад, якщо після конкретного звуку бонобо завжди починав рухатись, це означало, що звук ймовірно означає "Я буду подорожувати". Так само вони виявили імовірні звуки для наказів на кшталт "Біжи", або оповіщень "Є хижак".

Таким чином, команда створила повноцінний "словник бонобо" – перелік звуків із відповідними значеннями. Це перша спроба систематично описати смисли всіх вокалізацій виду.

Далі дослідники перевірили, чи є поєднання звуків у бонобо композиційними. Виявилось, що так – і в простій, і в складній формі. Вчені наводять приклади:

• У людській мові фраза "білявий танцюрист" має просту композицію: кожне слово додає окрему ознаку.
• Але в поєднанні "поганий танцюрист" – значення не просто сума частин, а результат їхньої взаємодії: слово "поганий" модифікує слово "танцюрист", і не переноситься, скажімо, на "лікар", якщо додати третє слово.

Подібні складні структури були виявлені й у бонобо. Наприклад, поєднання легкого писку, який означає "Я хотів би" і свисту "Давай залишимося разом" у напружених ситуаціях означає щось на кшталт "Давай заспокоїмося" або "Давай розслабимося". Це приклад нетривіальної композиції – новий сенс виникає не просто як сума частин, а як їхній взаємозв’язок.

Щоб підтвердити композиційність, науковці використали підхід дистрибутивної семантики – метод із лінгвістики, який аналізує значення слів на основі їхнього контексту. Вони створили багатовимірний "семантичний простір" вокалізацій бонобо, що дозволив математично визначити, які комбінації звуків мають нові значення, похідні від складників.

У результаті були ідентифіковані чотири композиційні комбінації, кожна з яких показала чіткий зв’язок із окремими елементами. І що цікавіше – всі типи звуків бонобо використовувались у таких комбінаціях, як і слова в людській мові. Три з виявлених комбінацій демонструють складну, нетривіальну композиційність – таку ж, як у людських висловлюваннях.

Це відкриття кидає виклик уявленню про те, що лише люди здатні до складного комбінування значень, і натякає на те, що У результаті були ідентифіковані чотири композиційні комбінації, кожна з яких показала чіткий зв’язок із окремими елементами. І що цікавіше – всі типи звуків бонобо використовувались у таких комбінаціях, як і слова в людській мові. Три з виявлених комбінацій демонструють складну, нетривіальну композиційність – таку ж, як у людських висловлюваннях. Якщо бонобо володіють таким рівнем композиційності, то цілком імовірно, що наш спільний предок вже мав цю здатність. А отже, основа для мови, якою ми користуємось сьогодні, могла з’явитися ще 7 мільйонів років тому або навіть раніше.