Колір, що не визначається мозком: учені відкрили унікальний відтінок, новий для наших очей

Про це пише IFLScience.

Цей новий колір, іменований незвичним словом "оло" і описаний як інтенсивно насичений зеленувато-блакитний, виникає не під впливом природного світла, а завдяки новій техніці, яка стимулює фоторецептори ока нетрадиційним способом.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Дослідження, проведене вченими Каліфорнійського університету в Берклі та опубліковане в журналі Science Advances, представило метод кольороутворення під назвою "Оз". Цей метод передбачає направлення точних лазерних імпульсів у сітківку ока для стимуляції окремих М-конусів — фоторецепторних клітин, чутливих до середніх довжин хвиль, без активації сусідніх L- і S-конусів.

У природних умовах така ізольована стимуляція неможлива через їхню чутливість, що перекривається. Домігшись такої вибіркової активації, учасники експерименту повідомили, що відчували колір, що виходить за рамки їхнього звичайного зорового репертуару. Дослідники назвали цей новий колір "оло", посилаючись на двійковий код [0,1,0], що вказує на стимуляцію М-стовпчиків.

Учасники описали оло як синьо-зелений відтінок безпрецедентної насиченості, що перевершує всі кольори, які вони зустрічали раніше. Щоб підтвердити його унікальність, дослідники провели експерименти зі зіставлення кольорів.

Вони виявили, що зменшення насиченості кольорів у оло шляхом додавання білого світла дало змогу учасникам зіставити його з найближчим монохроматичним світлом, що говорить про те, що оло існує за межами стандартної колірної гами людини. Це означає, що оло — не просто більш інтенсивна версія наявного кольору, а являє собою абсолютно новий і окремий візуальний досвід, заявили автори.

Здатність системи Оз стимулювати тисячі окремих колбочок відкриває нові можливості для розуміння зорового сприйняття вченими та лікарями. Контролюючи просторовий розподіл світла на сітківці, концепцію, відому як просторовий метамеризм, дослідники можуть створювати широкий спектр кольорів, використовуючи одну довжину хвилі.

Це контрастує з традиційними технологіями кольоровідтворення, які покладаються на змішування декількох довжин хвиль для імітації певних кольорів. Такий точний контроль над активацією фоторецепторів може мати значення для вивчення недоліків колірного зору та захворювань сітківки.

Однак ця техніка не позбавлена обмежень. Нині система Оз вимагає від учасників фіксації погляду в одній точці, оскільки стимуляція відображається на певну ділянку сітківки. Крім того, для її створення потрібне складне обладнання, включно з адаптивною оптикою і системою стеження за очима в реальному часі, що робить її недоцільною для широкого застосування на даному етапі.

Незважаючи на ці труднощі, дослідники вважають, що подальший розвиток технології може призвести до застосування в дослідженнях зору і, можливо, до нових способів відображення візуальної інформації.

Можливість маніпулювати зоровим сприйняттям на такому тонкому рівні дала змогу дослідникам глибше зрозуміти, як мозок інтерпретує сенсорну інформацію. У міру розвитку цієї галузі вивчення кольорів, що виходять за рамки нашого природного сприйняття, може заново визначити межі людського зору, вважають автори.

Раніше Фокус писав про те, що дальтонізм почали лікувати за допомогою генної терапії. Вчені за допомогою генної терапії вперше наділили невелику групу дальтоніків здатністю сприймати колір, давши надію на барвисте майбутнє сотням тисяч людей.

Також Фокус писав про те, що згідно з ученими, окуляри, що захищають від штучного синього світла, не приносять користі. Популярні окуляри і лінзи, що обіцяють захистити наші очі від згубного впливу синього спектра, в короткостроковій перспективі виявилися абсолютно неефективними.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.