Хто і коли може вбити Путіна: штучний інтелект назвав прізвища, яких йому варто боятися

За історію було чимало випадків, коли авторитарні лідери "погано закінчували". Ґрунтуючись на історичних паралелях, політичній динаміці в авторитарних режимах та доступній інформації, можна виділити кілька факторів та категорій осіб, які теоретично могли б загрожувати життю нинішньому президентові Володимиру Путіну.

"Телеграф" вирішив поцікавитися у штучного інтелекту Grok щодо цього питання. Він видав кілька припущень, хто і коли може ліквідувати президента Росії.

Grok є розробкою компанії xAI американського мільярдера Ілона Маска. Цей ШІ створений у відповідь на поширення ChatGPT чат-бота від компанії OpenAI.

ШІ пише, що ґрунтуючись на історичних паралелях, політичній динаміці в авторитарних режимах та доступній інформації, можна виділити кілька факторів та категорій осіб, які теоретично могли б становити загрозу для російського президента.

При цьому важливо врахувати, що не йдеться про точні сценарії. Це лише аналітичний аналіз можливих ризиків для Путіна.

Хто може становити загрозу для Путіна?

Загроза для Путіна теоретично може походити від наступних груп його оточення:

1. Силовики (ФСБ, Міноборони, Росгвардія).

Це ядро путінської системи, що контролює силові структури й ресурси. Наприклад, якщо військові чи ФСБ вирішать, що його політика веде до краху, хтось може спробувати усунути його заради "порятунку держави".

ШІ пише, що назвати конкретні імена складно. Однак у минулому згадувалися постаті з величезним впливом на кшталт:

• Сергія Шойгу (ексміністр оборони, нині секретар Ради безпеки)
• Олександра Бортнікова (директор ФСБ)

Однак немає доказів їхньої нелояльності.

2. Олігархи та бізнес-еліти

Grok зазначає, що Олігархи, такі як Сулейман Керімов або Олег Дерипаска, залежать від Путіна, але санкції та ізоляція Росії б’ють за їхніми активами.

Мотивом може стати втрата активів, неможливість вести бізнес у країнах, страх перед націоналізацією чи арештами.

При цьому олігархи в путінській Росії позбавлені політичної самостійності. Їхня залежність від держави та страх перед репресіями (арештами чи "нещасними випадками") робить відкритий бунт малоймовірним.

3. Політичні еліти та технократи

Особи на кшталт прем’єр-міністра Михайла Мішустіна чи голови Центробанку Ельвіри Набіулліної представляють технократичну еліту, яка керує економікою та державою. Вони можуть бути незадоволені мілітаризацією або ізоляцією, яка загрожує стабільності.

У Путіні вони можуть побачити перешкоду для раціонального управління країною. Ці особи можуть підтримати "м’який переворот" заради збереження системи, але якщо економіка наблизиться до колапсу.

ШІ наголосив, що водночас технократи в Росії підпорядковані силовикам і Путіну. Вони не мають власних силових ресурсів для організації змови.

4. Регіональні лідери

Лідери на кшталт Рамзана Кадирова (глава Чечні) чи голови інших регіонів мають власні силові структури та лояльні групи.

Кадиров, наприклад, публічно демонструє лояльність, але конфлікт з іншими елітами (наприклад, з Керімовим) показує потенціал для розколу.

Зазначається, що регіональні лідери можуть захотіти більшу автономію або захист своїх інтересів у разі ослаблення центральної влади. Водночас Кадиров та інші залежать від фінансів та підтримки Кремля. Їхній бунт можливий лише за серйозної кризи.

Які ризики?

Путін збудував систему, яка мінімізує ризики. Силовики, олігархи та технократи конкурують один з одним, що знижує ймовірність їхнього об’єднання. При цьому за елітами стежать ФСБ та Росгвардія. До того ж санкції та ізоляція Росії роблять еліти залежними від Путіна, оскільки у них немає виходу на Захід. Також багато хто в його оточенні (наприклад, Микола Патрушев чи Сергій Лавров) завдячує Путіну своєю кар’єрою та багатством.

Чи може бути ліквідація найближчим часом?

У короткостроковій перспективі (2025 рік), як пише ШІ, ймовірність усунення Путіна низька. Він зберігає контроль, а еліти надто роз’єднані та налякані.

Середньострокова загроза (5–10 років) може зрости, якщо війна затягнеться, економіка погіршиться або Путін виявить слабкість (наприклад, через здоров’я).

Grok вважає, що найімовірніший сценарій — не вбивство, а "палацовий переворот", де еліти змушують Путіна піти в обмін на гарантії безпеки, або його усунення у разі різкої кризи (наприклад, військової поразки).

Висновки

Проаналізувавши ризики та загрози для Путіна, ШІ робить висновок, що російському лідеру варто "боятися" не конкретних особистостей, а системних факторів: розколу еліт, військової поразки чи економічного колапсу.

При цьому Grok вважає, що найбільш небезпечними є силовики середньої ланки або регіональні лідери з власними ресурсами, але їхні дії залежать від кризи. Поки Путін зберігає контроль над ФСБ, Росгвардією та армією, ймовірність успішної змови мінімальна.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що Штучний інтелект розповів, чи схожий Путін із диктатором нацистської Німеччини Адольфом Гітлером.