Перший рівень роботи в інформаційній війні — це медіаграмотність, — Юрчишин

Ефективна стратегія протистояння України російській пропаганді включає медіаграмотність, консолідацію зусиль усіх гравців та просування українського іміджу на міжнародному рівні. Про це йдеться в колонці нардепа, голови Комітету з питань свободи слова Ярослава Юрчишина на сайті 24 каналу. 

Росія масштабно озброюється і технікою, і інформацією або ж у їхньому випадку – пропагандою. Україна не може відповідати дзеркально, запровадивши цензуру. За словами Юрчишина, для цього є дві причини. Перша — в України менші бюджети на інформаційну політику, аби рівноцінно протидіяти пропагандою. Друга — Україна б непевне програла у такій війні, бо маленька машина пропаганди поступиться великій машині пропаганди.

«Лише технологічно опрацьована та креативна стратегічна комунікація, просування правди та свого наративу на випередження брехні Росії може переламати хід інформаційної війни», — вважає Ярослав Юрчишин.

Голова комітету з питань свободи слова каже, що українцям не варто чекати від держави лідерства в цьому процесі, бо переважна більшість змін на краще з’являються за межами офіційних кабінетів. Лише після цього офіційні структури надають цим змінам системності.

Водночас боротьба з пропагандою вимагає системної роботи на трьох рівнях, перший з яких — медіаграмотність.

«Аби протидіяти пропаганді, діти зі школи мають знати, як розрізняти маніпуляції та брехню, як користуватися джерелами інформації та як її перевіряти. Та усвідомлювати, що лідер суспільної думки з лайфкоучінгу, таролог з тіктока чи анонімний телеграм-канал – це точно не дуже надійне джерело для аналізу подій на полі бою чи політичних баталій в США», — пояснює Юрчишин.

Другий рівень роботи – критичний. Якщо не вдалося запобігти поширенню дезінформації, мусимо з нею боротися.

«У цьому напрямку працюють Центр протидії дезінформації та Центр стратегічних комунікацій і інформаційної безпеки, але однозначно хотілося би більше консолідації зусиль усіх гравців. Дуже важливо долучати до цього рівня медіа та лідерів суспільної думки, щоб напрацьовувати систему протидії», — зауважує Юрчишин в контексті великих неузгоджень, як-от з роликом «Один репортаж — один удар».

Насамкінець, важливо просувати  імідж України на міжнародному рівні, над чим передусім мають працювати Міністерство культури та стратегічних комунікацій та Міністерство закордонних справ, вважає очільник Комітету.

«На цьому етапі ми маємо якомога ширше представляти юридичне обґрунтування злочинів Росії та показувати, що це держава, яка історично має геноцидний підхід до війни. Де просто перемоги їм замало, необхідно до кінця винищити переможеного», — наголошує Юрчишин. 

У межах просування українського іміджу варто показувати Заходу, що нинішня Росія – це не росіяни, а багато поневолених народів у складі імперії. А демократична та безпечніша Росія буде лише у своєму неімперському вимірі, каже нардеп.

«Україна під час війни має стати не взірцем військової диктатури, а взірцем створення наративів. Більш системна робота в цьому напрямку та залучення різних відомств та громадянського середовища має стати ключем до перемоги в інформаційній війні», — підсумував Юрчишин.

Читайте також: 

• Для галочки, для донорів чи для стійкості? Як працює галузь медіаграмотності та яких потребує змін

• Медіаграмотність у медіавишколі: правдива актуальність чи її імітація

• У сучасному цифровому світі бути медіаграмотним — це вже не потреба, а умова виживання

Фото: Ярослав Юрчишин у Facebook