Вистава для одного глядача: Путін задумав "великоднє перемир'я" з єдиною метою

Відповідно вся провина перекладається на Україну. Як пояснив в етері 24 Каналу колишній співробітник СБУ Іван Ступак, саме це і є головною метою Путіна. Володимир Зеленський погодився на перемир'я, але зазначив, що Україна "відповідатиме дзеркально". Тиша – у відповідь на тишу, удари – на захист від ударів.

Як Росія спробує використати "пасхальне перемир'я"

Ступак зазначив, що з самого початку ініціатива "великоднього перемир'я" виглядала як велика театральна вистава з помпезністю: диктатор Путін сидить і публічно дає наказ начальнику генштабу Валєрію Герасимову припинити бойові дії з 18:00 19 квітня до 00:00 21 квітня.

Проте українські військові повідомляють, що бойові дії не припинялися. За їхніми словами, ситуація на фронті нестабільна: в одних місцях активніші бої, в інших – дещо спокійніше, але говорити про "повну тишу" не доводиться.

Навпаки, є підтвердження, що Росія скористалася цим часом для вивезення поранених, підвезення нових військових, боєприпасів та медикаментів – тобто максимально використовує цей час для посилення своїх позицій.

Російські пропагандисти, своєю чергою, стверджують, що підрозділи на фронті дізнаються про перемир'я лише через тиждень, мовляв, "у них поганий зв'язок і накази до віддалених частин доходять із великим запізненням".

Але, як зауважив Іван Ступак, у росіян є зв'язок: вони запускають дрони, керують військами через радіоканали. Так, він іноді нестабільний, але твердження, що наказ може дійти лише за тиждень – це абсурд. Імовірніше, що наказ узагалі не передавався або був викривлений.

Можливо, Путін просто оголосив про перемир'я на камеру, а поза нею сказав Герасимову: "Не звертай уваги, все продовжується як є, бойові дії мають тривати",
– зазначив ексспівробітник СБУ.

Хотілося б вірити у реальне "великоднє перемир'я", але вже в перші дві години після оголошення стало зрозуміло: ніякого перемир'я не буде. Це – чергова інформаційна маніпуляція з боку Росії, спрямована на те, щоб показати США, що "ми добрі й готові до кроків назустріч, а от Україна – ні".