"На це потрібно 2-3 роки": Гончар сказав, що може розвалити економіку РФ

Зниження цін на нафту може серйозно вдарити по російській економіці, але є одне "але".

Основні тези Гончара:

Падіння цін на нафту може сильно вдарити по країні-агресорці Росії, проте лише у тому разі, якщо знижена ціна буде триматися достатньо довго – принаймні 2-3 роки.

Таку думку висловив президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар під час чату на Главреді. Він наголосив: для того, щоб зниження ціни на нафту сильно вдарило по економіці Росії, важливо те, як довго це триватиме.

"Питання не тільки в досягненні ціновим графіком того чи іншого показника ціни на нафту, а в тому, як довго це триватиме. Важливий момент – це довготривалість процесу, а не просто показник чи обвал ціни до 10-20 доларів за барель", – зазначив Гончар.

Він нагадав, що у 1980-х роках завдяки скоординованій політиці США і Саудівської Аравії відбувся обвал нафтових цін, щоб вдарити по економіці Ірану. Тоді Саудівською Аравією за підтримки США було ухвалено радикальне рішення обвалити нафтові ціни з тим, щоб зменшити надходження до бюджету Ірану. Експерт наголосив, що тоді це спрацювало, і ірано-іракська війна була завершена. Проте водночас Гончар звертає увагу, що війна тоді закінчилася не одразу, а через три роки. Також він нагадав, що рикошетом також зачепило і Радянський Союз, і його не стало.

"Тобто СРСР колапсував майже шість років. Тобто після зниження цін на нафту у 1985 році знадобилося майже шість років, щоб стався колапс радянської економіки", – зазначив експерт.

Російська економіка – не радянська економіка. Вона має більшу стійкість, але, разом із тим, і більшу крихкість, адже тверде, як правило, і крихке, каже Гончар.

Він наголосив, що ніхто не знає, де точка крихкості економіки РФ, тому важливо, щоб низькі ціни на нафту трималися кілька років.

"Тому з урахуванням того, що Росія вже 12-й рік веде агресивну війну проти України, а останні три роки особливо, і ці видатки на війну зростають, водночас доходи не встигають зростати. Минулий рік був доволі позитивним для бюджету війни РФ, але зараз пішов зовсім інший процес. Проте це не означає, що найближчими місяцями відбудеться колапс російської економіки. Ніхто не знає, де точка крихкості економіки РФ, в тому числі цього не знають і в Кремлі. Тому важливо, щоб ціни на нафту були в районі 30 доларів за барель і зберігалися 2-3 роки", – зазначив Гончар.

Але водночас він сказав, навряд чи США підтримають такий сценарій, адже це може вдарити і по Сполучених Штатах.

Дивіться відео, в якому Михайло Гончар розповів, як зниження цін на нафту вдарить по Росії:

Ціни на нафту – останні новини

Як раніше повідомляв Главред, економіст Владислав Іноземцев зазначав, що Трамп може сильно вдарити по РФ, вона втратить десятки млрд доларів. Такий крок Трампа може стати сильним ударом по економіці країни-агресорки Росії.

Також раніше повідомлялося, що "ціни на нафту можуть обвалитись до нуля" – стало відомо, що чекає РФ та як це вплине на війну. Ситуація для Росії стає дедалі катастрофічнішою, вже скоро Кремль може не мати коштів для подальшого ведення війни, вказує аналітик.

Нагадаємо, експерт назвав головну умову, як добити економіку РФ. Для впливу на економіку РФ важливе не тільки зниження цін на нафту, а й тривалість періоду низьких цін.

Читайте також:

Хто такий Михайло Гончар

Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.

З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.