П’ять фішок відмінної пам’яті

Ви коли-небудь ловили себе на тому, що не можете пригадати, куди поклали ключі, як звуть нового колегу чи що слід купити в магазині? А з тим, як важко буває завчити правило чи формулу, напевно, стикався не раз кожен, коли навчався в школі або університеті. А проте ваша пам’ять здатна на більше! Просто ми рідко знаємо, як із нею правильно поводитися. Давайте я покажу вам, як розкрити її справжній потенціал — легко, весело й без зубріння. Для цього потрібно знати п’ять секретів.

Секрет перший: уявляй те, що маєш запам’ятати!

Важливо, щоб образи були яскравими, динамічними й нестандартними. Це називається ейдетизм — здатність мислити картинками.

Ось приклад. Прошу вас запам’ятати кілька словосполучень і повторити їх у тому самому порядку, бажано нічого не пропускаючи й не підглядаючи.

Поїхали:

БІЛА МИША
ПОРОСЯЧИЙ ХВОСТИК
ВЕЛОСИПЕДНЕ КОЛЕСО
РОЖЕВИЙ ЛІМУЗИН
КИЇВСЬКІ КОТЛЕТИ
ДВОРОВИЙ ПЕС
БАЛЕТНІ ТАПОЧКИ
ГЛАДКИЙ БЕГЕМОТ
НОРКОВА ШУБА
АМЕРИКАНСЬКИЙ ДОЛАР
ЦУКЕРКОВИЙ ФАНТИК
АРОМАТНИЙ БУКЕТ
РВАНІ ДЖИНСИ
БЛАКИТНЕ МОРЕ

Скільки словосполучень вам вдалося пригадати? Що заважало вам зосередитися? Про що ви думали, коли читали чи слухали ці словосполучення?

Звісно, крім напруги й думки «Як це все запам’ятати й відтворити?», навряд чи вийшов надихаючий результат. Хто з вас зміг повторити всі 14 словосполучень? Ви — молодець! У вас чудова пам’ять. Хто відтворив менш як половину? У вас теж усе гаразд.

А тепер дозвольте мені навчити вас використовувати свій потенціал на 100%, легко й без напруги. Для цього потрібно знати невеличкі хитрощі й нюанси про свою пам’ять.

По-перше, наша пам’ять ліпше фіксує все незвичне, нестандартне, веселе, нехай часом, як нам здається, дурне... Чому люди похилого віку, котрі так часто скаржаться на свою слабку пам’ять, із легкістю пригадують події зі свого дитинства? Та тому що ці події були для них яскравими й незвичайними. Чому ми часто кажемо маленьким дітям: «От усілякі дурниці ти запам’ятовуєш легко, а щось розумне запам’ятати — не допросишся»? З тієї ж причини: для них це — нове, незвичне, а відповідно — яскраве.

А тепер прошу виконати цю саму вправу вдруге. Постарайтеся запам’ятати тест зі словосполученнями, спираючись на вашу фантазію та гумор. Щоб слова не випали зі списку й не забулися, з’єднаймо їх у ланцюжок. Виходить курйозна низка неймовірних подій, весела комедія, яку обов’язково слід уявити. Наприклад, біла миша примірила поросячий хвостик, зачепилася ним за велосипедне колесо… і таке інше. Уявили цю картинку? На перший погляд здається повним абсурдом, еге ж? Однак тепер відтворити історію, спираючись на ключові словосполучення, значно простіше. Скільки словосполучень вам вдалося відтворити цього разу? Впевнена, всі 14!

Чи є у вас відчуття утоми? Можу посперечатися, що ви зараз усміхаєтеся, бо дозволили собі повернутися в дитинство — кумедно пофантазували, й головне — вам усе вдалося! Ось так легко, з гумором, спираючись на образи, можна вкласти в голову будь-яку інформацію, й надовго.

Секрет другий — постійні тренування

Тренуймо мозок, як будь-який інший м’яз тіла. Вчімося грати й залучати нашу пам’ять у процеси запам’ятовування, уникаючи записування. Як ми діяли за старою звичкою: йдемо в магазин — складаємо список; плануємо справи й зустрічі — записуємо в блокнот; номери телефонів додаємо до списку контактів... Це якісний метод, але пам’ять не включається в процес і починає лінуватися. А потім ми помічаємо, що з віком вона погіршилася, важко запам’ятовувати імена й числа тощо. Суто через фізіологічні процеси до літнього віку наша пам’ять погіршується лише на 10%! Решту ми отримуємо як результат її невикористання.

Тому там, де це можливо, намагайтеся запам’ятовувати інформацію, тренуйте пам’ять.

Допоможуть прокачати ваш мозок і вправи з нейробіки. Це система вправ для мозку, спрямована на стимуляцію нейронної активності та розвиток когнітивних здібностей (пам’яті, уваги, мислення). Термін походить від слів «нейро» (мозок, нейрони) й «аеробіка» — тобто, по суті, це аеробіка для мозку. Ідея в тому, що мозку, як і тілу, потрібен «фітнес». Але на відміну від розв’язання кросвордів або вивчення мови, нейробіка спирається на незвичні дії, що спонукають мозок «прокидатися» й прокладати нові нейронні зв’язки. Це можуть бути як прості вправи — наприклад, почистити зуби лівою рукою, якщо ви правша, або ходити вдома задом наперед, так і спеціальні:

Головне правило нейробіки: ламайте шаблони! Що більше несподіваних дій, то ліпше працює мозок.

Секрет третій — мнемотехніка

Для кращого запам’ятовування застосовуйте спеціальні методи мнемотехніки. Мій улюблений і дієвий метод — гачки. Гачком може бути що завгодно: людина, предмет інтер’єру, малюнок... Головне, щоб гачки були постійно ті самі. Ось беру, приміром, гачки в моїй квартирі: 1 — двері до кухні, 2 — диван, 3 — торшер, 4 — вікно, 5 — телевізор, 6 — двері, 7 — стелаж, 8 — крісло, 9 — куток, 10 — передпокій. Тепер будь-який список слів прив’язую асоціаціями до цих гачків. Уявімо собі, що я хочу запам’ятати найбільші країни Європи. «Розвішую» їхні назви по гачках асоціацій: кухня в мене — Україна (уявляю собі коровай на столі в кухні); диван — Франція (лямур); торшер — Іспанія (з торшером на кориду); вікно — Швеція (уявляю собі великий шведський стіл біля вікна); телевізор — Норвегія (по ТБ дивимося фільм про норвезькі фіорди); двері — Німеччина (двері — як Берлінська стіна); стелаж — Фінляндія (на стелажі стоїть новорічний декор — фігурка Санта-Клауса й іграшковий будиночок, як у Лапландії); Італія — куток (сидимо в кутку й піцу їмо, нікому не дамо); передпокій — Велика Британія (у передпокої зустрічаємо в реверансі королеву Єлизавету). Тепер, аби відтворити в пам’яті всі країни, мені достатньо пригадати свою кімнату (її ж я добре знаю) й асоціації.

Аналогічно можна «розвішувати» по кімнаті справи, список продуктів і номери телефонів. Якщо боїтеся, що образи переплутаються, робіть і створюйте більше різних гачків.

Для запам’ятовування іноземних слів буде корисним метод звукових асоціацій. Головне — напрацювати навичку: до іноземного слова підбирати співзвучне слово рідною мовою. Хочете спробувати? Я дуже люблю гратися з іноземними словами, й не має значення, з яких вони мов. Наприклад, італійською nonno — дідусь. Дідусь такий суворий і завжди онукам каже: «НО-НО-НО!». Pipistrello — кажан. Кажан летить, пищить і стрілами стріляє. Армія грузинською мовою — джарі. Армія дає жару, «жарить» ворога. В іспанській мові soborno означає «хабар». Цікаво, яка низка асоціацій у вас вийшла?

Секрет четвертий — періодичність пригадування

Мало хто знає, що багаторазове проговорювання й пригадування погіршує запам’ятовування й поліпшує забування. Зубріння не працює! Те, що сьогодні вивчив і добре знаєш, за кілька днів не можеш пригадати. Як бути, якщо зубрити неефективно, а не повторювати теж погано? Секрет у тому, що наш мозок має унікальну якість — затирати інформацію. Уявіть, що було б із нами, якби ми пам’ятали все? Жах... Перше забування в нашій пам’яті відбувається за 20 хвилин після запам’ятовування. Отже, перше пригадування робимо протягом найближчих 20 хвилин, потім наступне — протягом двох годин. Круто було б знайти вільні вуха й розповісти комусь те, що ви запам’ятали. В діалозі запам’ятовування ще більше посилюється. Наступне пригадування обов’язково потрібно зробити вранці й за добу. Тоді навіть за рік ви пригадаєте щонайменше 50% цієї інформації! Хочете за рік згадати все на 100%? Не проблема! Зробіть іще два пригадування за два тижні, а потім іще одне — за два місяці. Тепер ви точно знаєте, як готуватися до сесії та іспитів!

Секрет п’ятий — візуалізація

Ми можемо зобразити будь-яку інформацію за допомогою піктограм, малюнків або схем. Ось приклад, як можна запам’ятати правопис слів:

Пам’ять — це не загадка, а навичка, доступна кожному. Почніть застосовувати ці інструменти вже сьогодні — й ви здивуєтеся, наскільки легше стане засвоювати будь-яку інформацію. Спробуйте просто зараз!