Папа Римський Франциск помер: що він казав про Україну та війну

Папа Римський Франциск помер 21 квітня 2025 року після затяжної хвороби на пневмонію. Від початку повномасштабного російського вторгнення понтифік регулярно робив заяви про війну. Зазвичай вони обмежувалися закликами до миру, проте іноді понтифік говорив суперечливі речі.

Так, на наступний день після початку широкомасштабного вторгнення Франциск особисто прийшов до російського посольства Ватикані, аби висловити своє занепокоєння розвʼязаною Росією агресією. Він приїхав особисто, попри "сильний біль у коліні", та хотів дізнатися у російських дипломатів про стан справ в Україні. 

Під час облоги Маріуполя Папа Римський Франциск особисто зустрівся з дружинами українських офіцерів полку "Азов", а саме з Катериною Прокопенко та Юлією Федосюк. Вони просили допомогти врятувати їхніх чоловіків, у відповідь на що понтифік сказав, що "буде молитися і зробить усе можливе". Водночас російські бомбардування українського міста він назвав "варварством".

"Щодня травня давайте разом помолимося за мир. Мої думки звернені до українського міста Маріуполя, "міста Марії", варварськи розбомбленого та зруйнованого", — писав Франциск у травні 2022 року.

Також понтифік передавав 100 тисяч євро на потреби українських біженців.

Водночас він допускав, що війна в Україні була "спровокована" через дії НАТО. На його думку, в ескалації конфлікту є певна відповідальність Альянсу, адже не був врахований імперіалістичний характер росіян. Проте допомогу Україні зброєю Франциск називав морально прийнятною, адже українці захищаються від агресії та захищають свою свободу. Він також закликав країни "не грати в ігри" у цьому питанні, адже деякі столиці спочатку обіцяли зброю, а потім починали відмовлятися від зобовʼязань.

"Ми не повинні грати в ігри з мучеництвом українського народу. Ми повинні допомогти їм вирішити проблеми. Зараз я бачу, що деякі країни починають відступати від своїх зобов'язань, не бажаючи давати Україні зброю. Починається процес, в якому мучеником, безумовно, буде український народ, і це потворна річ", — наголошував понтифік.

У своєму першому зверненні до лідерів України та Росії він закликав очільника Кремля Владіміра Путіна "зупинити цю спіраль насильства та смерті", а президента Володимира Зеленського "бути відкритим для серйозних пропозицій про мир".

Водночас з плином часу заяви Франциска ставали все більш суперечливими, а подекуди й проросійськими. Так, у 2023 році він взяв участь у Всеросійській зустрічі католицької молоді, де закликав росіян не забувати свою імперську спадщину, назвавши їх "спадкоємцями великої Росії".

"Ви спадкоємці великої Росії: великої Росії святих, правителів, великої Росії Пєтра I, Єкатєріни II, тієї імперії – великої, освіченої, великої культури та великої людяності. Ніколи не відмовляйтеся від цієї спадщини, ви спадкоємці великої Матінки Росії, йдіть вперед із цим. І дякую вам. Дякую за ваш спосіб бути, за ваш спосіб бути росіянами", — казав понтифік.

На початку 2024 року Франциск відзначився іншою суперечливою заявою, закликавши Київ та Москву "вести переговори під білим прапором". Його заява викликала обурення в Україні та Європі. Тодішній голова європейської дипломатії Жозеп Боррель заявляв, що понтифік "увійшов у сад, в який його ніхто не кликав". Пізніше у пресслужбі Ватикану заявили, що "переговори ніколи не є капітуляцією", а Папа використав термін "білий прапор", аби "вказати ним на припинення військових дій, перемир’я, досягнуте за допомогою сміливості переговорів". Згодом понтифік знову закликав до перемовин, але вже без "білого прапору".

У грудні 2024 року Франциск назвав українців та росіян "двоюрідними братами". Його заява пролунала на острові Корсика, коли він звершував Святу Месу.

"Вони брати, двоюрідні брати. Нехай вони прийдуть до взаєморозуміння! Війна – це завжди поразка. Мир усьому світу!", — заявив він.

Під час свого останнього різдвяного звернення Франциск знову згадав війну в Україні, закликавши Київ та Москву до перемовин. Він закликав до "сміливості, необхідної, щоб відкрити двері для переговорів". 

Також він й не забував про Україну й за день до своєї смерті. Під час великодньої служби 20 квітня він сказав: "Нехай же Воскреслий принесе пасхальний дар миру в стражденну Україну та заохотить усі залучені сторони й надалі докладати зусилля, спрямовані на досягнення справедливого і тривалого миру".