Прогноз НБУ передбачає утримання облікової ставки на рівні 15,5% упродовж наступних місяців

Правління Національного банку ухвалило рішення залишити незмінною облікову ставку на рівні 15,5%. Про це 17 квітня повідомив НБУ.

Це рішення сприятиме підтриманню стійкості валютного ринку, збереженню контролю над інфляційними очікуваннями та поступовому сповільненню інфляції до цілі 5% на горизонті політики. Ураховуючи значний рівень невизначеності, що в останні місяці лише посилився, НБУ гнучко реагуватиме на зміни в балансі ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань.

Упродовж І кварталу 2025 року інфляція очікувано зростала.

У перші місяці року інфляція зростала доволі близько до траєкторії попереднього макропрогнозу НБУ (Інфляційний звіт, січень 2025 року) та в березні сягнула 14,6% р/р. Така динаміка зумовлювалася залишковими ефектами гірших торішніх урожаїв, подальшим підвищенням цін на підакцизну продукцію, а також впливом фундаментальних чинників, зокрема з боку збільшення витрат підприємств на енергоресурси й оплату праці та стійкого споживчого попиту. Подальше зростання інфляції послуг теж є індикатором усе ще суттєвого внутрішнього цінового тиску.

Водночас помісячна динаміка інфляції, скоригована на сезонність, свідчить про ознаки послаблення цінового тиску. Цьому, зокрема, сприяли заходи НБУ зі збереження стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань. Березневе опитування засвідчило подальше поліпшення очікувань домогосподарств, а статистика пошукових інтернет-запитів – зниження уваги населення до теми інфляції з пікових рівнів на початку року. Натомість інфляційні очікування підприємств і банків дещо погіршилися. Загалом, незважаючи на зростання показника інфляції в річному вимірі, інфляційні очікування економічних агентів залишаються відносно стійкими.

Інфляція повернеться до зниження влітку й сповільниться до однознакового рівня наприкінці року

Відповідно до прогнозу НБУ влітку зростання цін у річному вимірі почне сповільнюватися за широким спектром товарів і послуг. Очікуване збільшення врожаїв сприятиме зниженню продовольчої інфляції з ІІІ кварталу 2025 року та її стабілізації на порівняно низькому рівні надалі. Фундаментальний інфляційний тиск поступово вщухатиме під впливом заходів монетарної політики НБУ, поліпшення ситуації з постачанням електроенергії та помірнішого тиску з боку ринку праці. Крім того, додатковим чинником буде зменшення цін на нафту внаслідок торговельних протистоянь у світі. У результаті інфляція наприкінці 2025 року знизиться до 8,7%, а у 2026 році – до цілі 5%.

Відновлення економіки триватиме, але залишатиметься обмеженим через наслідки війни та торговельні протистояння у світі

У І кварталі 2025 року зростання економіки залишалося стриманим, зокрема через руйнування газової інфраструктури та спричинене цим збільшення потреб в імпорті газу. Попри певне пожвавлення ринку праці, вагомим стримуючим чинником, відповідно до опитувань бізнесу, залишався також зумовлений війною дефіцит кваліфікованих працівників.

Загострення торговельних протистоянь у світі наразі не позначилося на українській економіці, проте надалі стримуватиме її відновлення. Тарифні війни, ймовірно, призведуть до певного послаблення зовнішнього попиту на окремі товари українського експорту, хоча агропродукція залишатиметься затребуваною навіть в умовах охолодження світової економіки.

Ураховуючи зазначені чинники, НБУ дещо погіршив свої оцінки динаміки економічного відновлення. Очікується, що у 2025 році економіка України зросте на 3,1%. Цьому, зокрема, сприятимуть збільшення врожаїв та зменшення дефіциту електроенергії, що разом зі значними оборонними замовленнями підтримуватиме промисловість.

У 2026, 2027 роках зростання реального ВВП пришвидшиться до 3,7–3,9%, передусім завдяки збільшенню інвестицій у відбудову, відновленню виробництва та стійкості споживчого попиту. Приватні інвестиції та споживання компенсуватимуть ефекти фіскальної консолідації, що відбуватиметься на тлі зменшення обсягів міжнародної фінансової допомоги.

Після значних цьогорічних надходжень зовнішня фінансова допомога знизиться в наступні роки, однак її вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримання стійкості валютного ринку

Цього року Україна може отримати суттєвіші, ніж очікувалося раніше, обсяги міжнародної фінансової допомоги за рахунок швидшого перерахування траншів за механізмом ERA Loans. Цих коштів буде достатньо не лише для фінансування дефіциту бюджету цього року, але й для формування запасу для державних фінансів на наступний рік, коли обсяги зовнішньої допомоги, ймовірно, почнуть знижуватися. Значні цьогорічні надходження також дадуть змогу наростити міжнародні резерви України до 58 млрд дол. США у 2025 році, утримувати їх на високому рівні протягом наступних років і відповідно зберігати стійкість валютного ринку. Останнє разом із заходами процентної політики сприятиме подальшому утриманню під контролем інфляційних очікувань і поступовому зниженню інфляції до цілі 5% на горизонті політики.

Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни

Війна триває. Російська агресія і надалі загрожує довгостроковим зниженням економічного потенціалу країни, зокрема через втрати людей, територій і виробництв. Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру й тривалості бойових дій.

Основні ризики, спричинені російською агресією, залишаються незмінними:

виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності;

подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку собівартості виробництва продукції;

поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці, що дедалі сильніше обмежуватиме довгостроковий потенціал економіки.

Ці ризики додатково посилюються через зростання геополітичної невизначеності та активізацію деглобалізації, у тому числі внаслідок стрімкого загострення торговельних протистоянь у світі. Якщо зазначені процеси будуть тривалими, матимуть тенденцію до подальшого наростання та супроводжуватимуться стрімкою політичною поляризацією країн, зовнішнє середовище може бути менш сприятливим, ніж передбачено поточним макропрогнозом. Це може загрожувати суттєвішим і тривалішим, ніж очікується, послабленням світової економіки й зовнішнього попиту, а також змінами в ритмічності міжнародного фінансування.

Водночас торговельно-політичні протистояння залежно від їхнього характеру та масштабу можуть надати українській економіці й певні переваги. Йдеться, зокрема, про можливе зниження цін на енергоресурси на тлі охолодження світової економіки, збільшення попиту на українські метали й оборонні технології в умовах зростання напруженості між країнами, а також активніше використання транспортного та інвестиційного потенціалу України з огляду на можливу перебудову логістичних і виробничих ланцюгів. Додатковим компенсатором може бути й високий рівень адаптивності українського бізнесу, що має сприяти переспрямуванню експорту на доступніші ринки.

Зберігається і ймовірність реалізації низки інших позитивних сценаріїв. Вони пов’язані передусім із посиленням фінансової підтримки партнерів (зокрема за рахунок використання основної суми знерухомлених російських активів) та зусиль міжнародної спільноти із забезпечення справедливого й тривалого миру для України. Можливим є також подальше пришвидшення євроінтеграційних процесів та відбудови інфраструктури, у тому числі енергетичної.

Для підтримання стійкості валютного ринку, збереження контрольованості очікувань та поступового приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики Правління Національного банку України вирішило зберегти облікову ставку на рівні 15,5%

Попередні заходи НБУ з посилення процентної політики спочатку зупинили зниження дохідностей гривневих інструментів, а надалі забезпечили їхнє поступове зростання. Так, у березні-квітні спостерігалося збільшення процентних ставок як за державними облігаціями в національній валюті, так і строковими депозитами в гривні на строк понад три місяці, у тому числі й у банків – лідерів роздрібного ринку.

Зростання привабливості гривневих інструментів відобразилося у підвищенні попиту на них. Зокрема, окреслився помітний прогрес у прирості вкладів населення на строк понад три місяці в банках усіх груп. Сукупний чистий попит на строкові депозити й ОВДП у березні був найбільшим за останні 10 місяців. Збільшення інтересу до гривневих заощаджень сприяло зниженню попиту населення на іноземну валюту та скороченню інтервенцій НБУ.

Виважена монетарна політика дасть змогу закріпити ці позитивні тенденції, сприятиме подальшому поліпшенню очікувань економічних агентів і поверненню інфляції на траєкторію стійкого сповільнення вже в цьому році.

Ураховуючи значний рівень невизначеності, що в останні місяці лише посилився, НБУ гнучко реагуватиме на зміни в балансі ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань

Прогноз НБУ передбачає утримання облікової ставки на рівні 15,5% упродовж наступних місяців і повернення до циклу пом’якшення процентної політики після проходження піку цінового сплеску та зниження ризику закріплення інфляції на двознаковому рівні. У разі посилення цього ризику НБУ утримуватиме облікову ставку на поточному рівні довше, ніж передбачається оновленим макропрогнозом, та буде готовий ужити додаткових заходів.