Тиждень минув під знаком трагедії у Сумах та ідеї відплати за це росіянам. Зведення з інформаційної війни, 12–18 квітня 2025

Індекс настроїв соцмереж тримався все ще низько на рівні мінус 27 пунктів (був мінус 25). Хороші новини склали 22% усіх постів на теми війни; погані – 49%, неоднозначні – 29%.

Соцмережі обговорювали обстріли, протягом тижня фіксують багато цивільних жертв, від Сум до Харкова. Паралельно розгортається історія переговорів США та РФ та комунікації їх результатів. 

Хороші новини – гроші від Великої Британії, США вимагають від РФ припинення вогню. 

Погані новини – обстріли України (Суми, Київ, Дніпро та ін.), загибель цивільних, збитий F-16, меседжі С. Уіткоффа про порушення територіальної цілісності, РФ планує розмістити ядерну зброю в космосі, країни Балтії очікують на російські провокації (С. Наришкін погрожує відповідними діями), ситуація на Донеччині, Кремль уникає санкцій. 

Неоднозначні повідомлення – переговори РФ та США, наступ РФ триває, торгові війни Д. Трампа.

Позитив викликають звістки про успіхи бійців, допомогу їм та розробки зброї. Трагедію в Сумах наводять як аргумент щодо необхідності підтримувати військо (акаунт засновника одного з фондів), вона ж фігурує як предмет помсти (у комунікації бригади «Сталевий Кордон»). Загалом не бракує різноманітної інформації щодо знищення особового складу та техніки армії РФ, від 72 та 110 ОМБр, «Омеги», територіальної оборони тощо. Предметом для гордості є українська зброя: К. Буданов заявляє про нашу конкуренцію з західними виробниками, В. Сухаревський демонструє в дії лазер «Тризуб», А. Сибіга каже про роботу над ППО стратегічного рівня.

Удар по Курську викликає велику радість, особливо коли стає відомо, що це відплата. Новина про те, що в Курську стався масований удар БПЛА, викликає велику хвилю радості – навіть просто перші звістки з посиланням на російські пабліки (там кажуть про логістичні об'єкти та іноді роботу ППО), а особливо пізніше – через оприлюднення деталей про те, що це відплата за Суми, адже вражено той самий підрозділ, який запускав ракети по місту.

Візит М. Рютте пожвавлює надію. Новини про візит до України генсека НАТО і його впевнені слова про участь України викликають трохи радості і дуже багато надії на те, що Україна таки вступить до НАТО, що світ підтримує Україну, що нові системи Patriot для України вже скоро прибудуть і захищатимуть українські міста.

Меморандум про копалини – простір для конструктивної розмови про можливість співпраці зі США.

Текст декларації про наміри між Україною та США публікують у вигляді першоджерела та в українському перекладі різні новинні ТГ-канали (зокрема, «Залізний нардеп»), він одразу супроводжується експертними міркуваннями. Так, М. Самусь відзначив позитив у відсилці до Будапештського меморандуму й вартості зброї, якою Україна поступилася в 90-х роках, що нівелює поточні претензії американців на сотні мільярдів доларів. Додатковий позитивний момент – гармонізація майбутньої угоди із зобов’язаннями України перед ЄС у розрізі євроінтеграції.

Загибель пілота F-16 – велика трагедія. Тема загибелі військових набрала відчутної уваги у зв’язку зі смертю П. Іванова під час виконання бойового завдання.

Українці гніваються на США через вимоги поступок, але тішить інформація про продовження антиросійських санкцій. Серед конкретних приводів для чергового обурення – відсутність прогресу в переговорах про надра. Частково привертає увагу спротив усередині Республіканської партії: від автора цих пропозицій С. Віткоффа вимагають відставки. Меседжі К.Келлога про зони відповідальності іноземних військових в Україні часом трактують як капітуляцію за аналогією з німецькою після Другої світової війни (сам К. Келлог навів приклад Берліна). Втім, радість епізодично виникла в темі санкцій (хоч і з приміткою, що вони діяли ще з часів Дж.Байдена). США одночасно засуджують РФ за уповільнення мирного процесу, й висловлюють їй певну підтримку (як-от поведінка С.Уіткоффа в Кремлі). На цьому тлі Д. Трамп активно анонсує скору мирну угоду. Загалом американські меседжі виглядають максимально хаотичними, їх критикують українські блогери, засуджують С. Уіткоффа за руку на серці перед В. Путіним, загалом невдоволені, що в світових медіа Росія звучить гучніше за Україну.

З боку П. Порошенка та його прихильників – «накиди» на НБУ. Лідер «ЄС» вступив у публічні дебати з головою НБУ А. Пишним, звинувачуючи у виконанні установою політичного замовлення (та з наголосом, що перевірки НБУ зачіпають також благодійний фонд). Проте цей контент майже винятково фігурує на ресурсах самого П. Порошенка (регіональні осередки «ЄС»).

У проросійській спільноті тривав розгін контенту про «свавілля ТЦК». Тривало поширення закликів долучатися до опору ТЦК на ресурсах у Telegram типу rabota_kiev2 чи reklama_kiev_irpen: розрахунок зроблено на максимальне охоплення авдиторії.

Удар по Сумах і загибель людей – спершу шок і сум, потім гнів. З самого моменту удару починають дуже активно публікуватись і поширюватись повідомлення про жертви, спершу не називають, скільки їх, потім одне за одним ідуть уточнення. На початку, в перші дві години, у соцмережах шок і сум, потім починає зростати гнів. З гнівом поширюють інформацію, що більшість людей загинуло після другого удару, поширюють гнівні заяви В. Зеленського, потім у дописах користувачів також зростають гнів і ненависть до росіян. У сегменті некрологів – сум за загиблими через атаку військовими, зокрема комбригом Ю. Юлою. Російська ж пропаганда називає українську комунікацію щодо трагедії непереконливою: МО РФ просуває версію про удар по місцю шикування військових, і на підтвердження своїх аргументів наводить звістку про загибель полковника Ю. Юли (та замовчує дані про цивільні втрати).

Емоції українців

Гнів присутній в 38,7% усіх постів на тему війни – найбільше на росіян через удар по Сумах і пізніші удари, які тривали протягом тижня. Є й гнів на Трампа за слабку реакцію на удар по сумах Сумах, гнів на заяви про те, що Зеленський винен у початку війни, гнів на Уіткоффа за його зустріч із Путіним та проросійські заяви. Також тримається гнів на зрадників серед українців, викритого російського шпигуна. 

Тривога – 17,4% – постійно тривожна увага до просувань росіян на фронті і в цілому до ситуації на фронті, в кінці тижня – велика тривога, очікування ударів на Великдень, які готує Росія. 

Сум – 15,5% – за загиблими в Сумах, його підсилюють протягом наступних днів детальні фоторепортажі з похоронів та історії загиблих. Також щоразу, коли йде повідомлення про нових загиблих і постраждалих від російських ударів, сум дуже великий.

Радість – 9,7% – через удари по російських тилах, особливо по підрозділу, що запускав ракети на Суми, який базується в Курську, радість – через нові заяви про світову підтримку, похмура радість – через заяви світових лідерів із засудженням Росії через атаку по Сумах.

Гордість – 7,4%.

Надія – 5,2% – тримається надія на подальшу підтримку Європи, зростає надія під час візиту Рютте, є надія на перемогу та надія в постах-молитвах.

Вдячність – 2,6%.

Втома – 2,1% – загалом втома падає, після удару по Сумах втоми не було, її витісняв сум, пізніше вона повертається в соцмережі.

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok. 

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Адже моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.

Громадська організація CAT-UA протягом трьох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.

Фото: Priscilla Du Preez / Unsplash