Загадкові смерті китайських учених: хто усуває експертів у ШІ та військових технологіях

Китай і США завжди суперничали у сфері технологій. З поверненням Дональда Трампа в Білий дім це суперництво стало ще більш явним, адже 45-й і 47-й президент США хоче зробити Америку великою, повернути на американську землю всі важливі виробництва і якимось чином скинути Китай з п'єдесталу головного постачальника різноманітної електроніки. Ставки високі, адже Директор з технологій США Майкл Краціос заявив, що його завдання — забезпечити перевагу Америки в нових технологіях, які нібито можуть маніпулювати "часом і простором".

У його словах багато популізму, але війна у сфері високих технологій і справді триває, до того ж із жертвами, таємними розслідуваннями з боку ФБР і звинуваченнями у шпигунстві. І саме жертви цієї технологічної сутички оточує ореол таємничості, адже обставини їхньої смерті неясні, а офіційно повідомляють, що вони просто працювали на знос.

Китай ще до введення Трампом приголомшливо високих мит на імпорт примудрився влізти на територію, якою США заслужено пишалися, — сферу штучного інтелекту, що розвивається, незважаючи на похмурі передбачення у фільмі "Термінатор". Причому зробили це ефективніше і набагато дешевше, ніж Сем Альтман з його ChatGPT. Виявилося, що щоб створити DeepSeek зовсім не потрібні мільярди доларів, а тільки ботан, відданий справі Комуністичної партії Китаю і невелика команда геніїв. Яким тепер заборонено залишати Китай, щоб уникнути витоку знань.

Виявилося, що DeepSeek нічим не гірший, ну крім того, що він, як справжній китайський ШІ, ігнорує деякі історичні події, що затьмарюють репутацію Китаю. Але ШІ — це не тільки запити на хвилюючі теми, на кшталт того, коли почалася Друга світова війна і як у КНР гноблять уйгурів, а й військова сфера, де, ймовірно, Китай теж випереджає США. Це не точно, але навіть китайські авто теоретично можуть шпигувати за своїми власниками, і Tesla Ілона Маска тут явно програє в масштабах поширення. Тож китайські вчені перебувають під прицілом одразу двох країн: США, які підозрюють їх у шпигунстві, і власної країни, яка вимагає від них чудових результатів і передачі важливих даних.

За останні роки п'ять вчених у сфері ШІ померли за загадкових обставин, і їхні смерті роблять ще більш таємничими обставини смерті видного біотехнолога з Китаю, що яскраво описує ту тіньову війну, що ведеться в кампусах наукових університетів.

П'ять китайських учених у сфері ШІ померли за загадкових обставин

Об'єднує китайських учених, які померли в період 2022-2025 рр., кілька чинників: вони домоглися величезних успіхів, вони займалися штучним інтелектом, більшість навчалися в США і померли за загадкових обставин. Більшість із них перебували в розквіті сил і зробили відкриття в таких ключових галузях, як комп'ютерний зір, військовий штучний інтелект і медичний ШІ. Список не включає ще низку вчених, які займалися дронами і військовими технологіями і які гинули не менш раптово і дивно: у ДТП, коли їхнє авто знищила вантажівка на шосе.

• Відкрив цей похмурий список Сунь Цзянь, який помер у червні 2022 року. Головний науковий співробітник пекінської компанії Megvii Technology, що займається розробкою ШІ, помер від раптової хвороби у віці 45 років. Megvii займається розробкою програмного забезпечення для розпізнавання зображень і глибокого навчання. Раніше Цзянь працював у Microsoft. На його ім'я також було отримано 35 патентів США, 13 з яких було зареєстровано на міжнародному рівні.
• Фен Янхе помер у 38 років у липні 2023 року в Пекіні дорогою на "важливу місію". Фен був експертом зі штучного інтелекту китайського оборонного сектору й одним з ініціаторів розроблення програмного забезпечення ШІ, використовуваного у військових симуляціях War Skull I і War Skull II, які використовує Народно-визвольна армія Китаю для моделювання військових ігор. Раніше Фен вивчав статистику в Гарвардському університеті та високопродуктивні обчислення в Університеті Айови в рамках спільної навчальної програми з 2011 по 2013 рік.

• Тан Сяоу помер 2023 року у віці 55 років від таємничої хвороби. Тан був професором Китайського університету Гонконгу і засновником технологічної компанії SenseTime. Тан 1990 року Тан здобув ступінь бакалавра в Китайському університеті науки і технологій, а потім переїхав до США для навчання в аспірантурі. У 1991 році він здобув ступінь магістра в Рочестерському університеті, а в 1996 році — докторський ступінь у Массачусетському технологічному інституті. Тан, чиї наукові інтереси охоплювали комп'ютерний зір, розпізнавання образів і обробку відео, сприяв індустріалізації технології штучного зору в Китаї.
• Хе Чжі, співзасновник і головний директор з інновацій компанії Yidu Tech, що працює у сфері охорони здоров'я на основі штучного інтелекту, помер 2024 року у віці 41 року через висотну хворобу.
• Цюань Юйхуей помер у 39 років 14 січня 2025 року. Цюань був експертом з комп'ютерної обробки зображень. Куан навчався в Китаї, а потім у 2016 році в Національному університеті Сінгапуру. Куан займався передовими напрямками обчислювальної фотографії, неконтрольованого навчання та аналізу текстур. Він опублікував понад 80 наукових праць високого рівня, а 2024 року його занесли до списку "2 відсотків найкращих учених світу" Стенфордського університету.

Таємничі смерті китайських учених породжують теорії змови

Офіційно китайські ШІ-науковці померли від перевтоми та спричинених нею недуг. Але саме це було названо причиною самогубства ще одного видатного вченого чоловіка. 5 років тому у США таємниче загинув відомий китайський учений Тао Нунцзянь. У поліції заявили, що Тао наклав на себе руки через "стреси, пов'язані з роботою".

56-річний Тао Нунцзянь був провідним дослідником і засновником двох біотехнологічних стартапів. Він отримав безліч нагород і понад 10 мільйонів доларів США у вигляді фінансування від Національного інституту охорони здоров'я (NIH) США за ці роки. Його знайшли мертвим біля чотириповерхового паркінгу на території кампусу Університету Аризони після очевидного падіння з висоти. Раніше поліція стверджувала, що він займався спортом і впав сам, потім — що це було самогубство.

Але обставини його смерті витягли на поверхню цікавий факт про те, що Національний інститут охорони здоров'я США (NIH) та ФБР ретельно вивчають діяльність китайських науковців та студентів, які перебувають у США.

APA Justice — некомерційна група, що виступає за громадянські права азіатсько-американських громад — заявила торік, що Тао, якого вони назвали "відомим китайським професором", наклав на себе руки внаслідок розслідувань ініційованих NIH.

Національний інститут охорони здоров'я США з 2018 року NIH проводив конфіденційні розслідування і карає вчених за їхні зв'язки з Китаєм, — запевняють розслідувачі.

До 2020 року розслідування NIH, що проводяться паралельно з Міністерством юстиції США і ФБР, були в самому розпалі. Понад 250 дослідників із КНР у США були звинувачені в тому, що вони не розкрили свою роботу в Китаї, яка перетинається з їхніми дослідженнями, що фінансуються Національними інститутами охорони здоров'я США, або порушили інші правила, і тому їх було притягнуто до відповідальності. У 2022 році Джо Байден припинив розслідування, які китайські ЗМІ називали "полюванням на відьом". Але після повернення Дональда Трампа до Білого дому та початком торговельної війни з Китаєм, не виключено, що "полювання" відновиться.

У Китаї в соцмережах вважають, що китайські вчені були вбиті. І вже закликали владу провести ретельне розслідування, сподіваючись, що "уряд посилить захист ключових талантів".

Хто вбиває китайських учених

Відповідно до законів Пекіна про національну розвідку китайські фірми зобов'язані "підтримувати, допомагати і співпрацювати" з державною розвідкою.

Також у Китаї з 2008 року існує план "Тисяча талантів". Його мета — набрати китайських та іноземних фахівців з-за кордону для роботи в китайських університетах і науково-дослідних інститутах. Програма охоплює практично всі дисципліни природничих наук і технологій. Успішні кандидати мали бути схвалені Організаційним відділом Центрального Комітету КПК, що означає, що вони були ретельно вивчені на найвищому політичному рівні. Яскравий приклад — Чжан Шоучен, професор фізики зі Стенфорда, чия робота нагадує діяльність "сплячого агента" з розвідки. Він пожинав плоди своєї наукової діяльності з 1980-х, досліджував усе: від нових матеріалів квантової гравітації до штучного інтелекту, йому пророкували Нобелівську премію, але коли він створив собі репутацію, йому довелося "ділитися знаннями" з батьківщиною. У 2018 році він таємничим чином наклав на себе руки.

До програми "Тисяча талантів" було залучено понад 40 000 експертів. Цікаво, що назва програми зникла з офіційного використання відтоді, як адміністрація президента Дональда Трампа почала звинувачувати Китай у систематичному крадіжці американських технологій. Але за лаштунками вона триває, як і раніше.

"Таємничий" і "загадковий" — головні епітети, що супроводжують смерті китайських учених. Найчастіше вони виглядають випадковими, як ДТП, раптова хвороба, або самогубство. Наукова діяльність вимотує, тож коли черговий геній помирає в розквіті років — це майже не повинно викликати зайвих запитань. Однак викликає, бо США і Китай конкурують у всіх сферах діяльності: від технологічної до військової і навіть борються за звання головної наддержави світу. Тож не можна виключати, що смерті китайських учених можуть бути наслідками їхнього наукового шпигунства. І це не можна довести.

Єдиний випадок, коли в смерті вчених безпосередньо звинувачували розвідку іншої держави — це загибель п'яти вчених-ядерників з Ірану з 2010 до 2020 рр. Тоді Тегеран заявив, що їх убив Ізраїль. Ізраїль не підтвердив, але й не спростував свою роль. А тодішній міністр оборони Ізраїлю Моше Яалон сказав: "Ми діятимемо в будь-який спосіб і не бажаємо терпіти ядерний Іран". Повідомлялося, що кампанію вбивств було нібито припинено у 2013 році після дипломатичного тиску з боку Сполучених Штатів, які намагалися домовитися про обмеження на ядерну діяльність Ірану.

Вчені — це легка ціль. Вони не глави держав і не видатні політики. Їх занадто багато, щоб забезпечити їм усім захист, до того ж не завжди зрозуміло, чиї дослідження потенційні вороги і суперники вважатимуть небезпечними для себе. Але зрозуміло, що на тлі того, як розвиваються технології і як тісно вони переплітаються з військовою сферою, саме науковці є найвірогіднішою ціллю держави-конкурента.

"Немає сумнівів, що Китай і США перебувають у дедалі більших перегонах за передові технології, і що особисті ризики для тих, хто в них бере участь, збільшуються", — обережно натякає Цзюньхуа Чжан, вчений і експерт у галузі ШІ.

Нагадаємо, раніше Фокус писав про те, що навіть брат Чарльза, короля Великої Британії, виявився пов'язаний з китайським шпигуном. Пан Ян Тенбо все заперечує.