BBC випустило розслідування про спецоперацію СБУ з підриву Кримського мосту

BBC випустило розслідування Дмитра Власова та відділу розслідувань видання про спецоперацію СБУ з підриву Кримського мосту у жовтні 2022 року. 

Як розповіли журналістам в СБУ, для маскування вибухівки обрали звичайну харчову плівку. Фахівці вигадали, як заливати гексогенову суміш у труби плівки, моделювали на полігоні склад труб у вантажівці та підривали. Вони прагнули досягти ефекту повної однорідності рулонів з вибухівкою, щоб будь-який сканер не помітив різниці. Також була передбачена потрійна взаємодублююча система детонації.

У лютому 2025 року у Росії розпочався суд над вісьмома чоловіками, звинуваченими у підриві Кримського мосту. Слухання зробили закритим, однак журналістам ВВС вдалося отримати понад тисячу сторінок матеріалів російської кримінальної справи, включно з протоколами допитів усіх звинувачених.

Згідно з матеріалами, ще у квітні 2021 року фермер з Херсонщини, директор сільськогосподарського підприємства «АПК Грін Лайн» Роман Соломко замовив у Китаї обладнання для виробництва добрив. За даними СБУ, його родина з перших днів повномасштабного вторгнення Росії сприяла окупаційній владі, а пізніше він отримав дозволи для безперешкодного пересування на окупованих територіях і зброю з документами.

Обладнання мали доставити в порт Одеси і далі привезти на Херсонщину. План зірвався через російське повномасштабне вторгнення, і вантаж застряг в Туреччині. Соломку порадили перевезти його у порт міста Поті в Грузії. Вантажем зайнялася компанія, очолювана брокером Леваном Бенашвілі. Той запропонував переоформити вантаж на себе, потім у порту Поті товар завантажують у фуру, яка прямує до Вірменії, де його офіційно розмитнюють і перевозять через Грузію в Росію. 

У серпні 2022 року Соломко поїхав до Грузії, познайомився з Бенашвілі, переоформив вантаж і відправив його далі. Із собою Соломко покликав сусіда з Херсону Дениса Ковача.

Перед відправкою вантажу до Криму його треба було перевантажити на складі на півдні Росії. Соломко попросив про допомогу приятеля Володимира Злоба з Херсонщини, який займався поставками зерна, овочів і фруктів і після російської окупації возив продукцію вже в анексований Крим. У серпні 2022 року Злоб на прохання Соломка шукав склад і звернувся до знайомого юриста ТОВ «Агро-бізнес» Артема Азатьяна. У компанії був склад в Армавірі Краснодарського краю. У вересні 2022-го обладнання привезли на склад , а потім частково перевезли до Херсонської області в господарство Соломка.

Як пише BBC, понад двадцять тонн будівельної плівки в рулонах, чиї циліндри були начинені вибуховою речовиною для підриву Кримського мосту, йшли тим самим шляхом.

Історія розпочалася з телефонної розмови Дениса Ковача. У Грузії він, за поясненнями Соломка, розмовляв із «Мішею-контрабандистом» — Михайлом Цюркалом. Коли той почув, що чоловіки доставляють вантаж обхідним шляхом до Росії, то попросив контакти Соломка. Він запропонував використати маршрут для перевезення на окуповану Херсонщину різних товарів. Крім того, за словами Соломка, Цюркало майже одразу сказав, що в нього є в Болгарії «плівка, на яку є покупці». Соломко погодився.

З Поті в Росію вантаж віз водій-далекобійник Артур Терчанян. 25 вересня начальник із грузинської транспортної компанії повідомив йому, що в порту треба завантажити целофан і перевезти в Росію. Дорогою вантаж проходив усі необхідні перевірки, як у Вірменії, так і в Грузії. 

5 жовтня Терчаняну зателефонував Ковач, який попросив під час під'їзду до Армавіра зателефонувати Артему Азатьяну. Наступного дня Терчанян розвантажився на складі компанії і поїхав. Згоду на розвантаження дав сам Азатьян. На складі в ті дні був його старший брат, директор компанії Георгій Азатьян.

Наступного дня на територію «Агро-бізнесу» приїхав новий водій Махір Юсубов, який згодом загинув під час вибуху вантажівки на Кримському мосту.

Після розвантаження в Армавірі вантаж потрібно було завантажити в нову фуру і відправити в Сімферополь. Соломко через Злоба вийшов на підприємця Олександра Биліна, який зі свого боку скерував до голови логістичної компанії Олега Антипова із Петербурга. Той допоміг знайти машину, розмістивши заявку на біржі приватних вантажоперевезень Ati.su. На неї відгукнувся підприємець, на якого працював Юсубов.

BBC зауважило, що у справі також фігурує людина на ім'я «Іван Іванович». Його контакти надіслав Соломку сусід Ковач, який, ймовірно, отримав їх від Цюркала.

Уранці 7 жовтня вантажоодержувач «Іван Іванович» телефонував Злобу із запитанням про те, чи завантажили плівку в нову машину. Замовляючи машину, Злоб повідомив Антипову телефон вантажоодержувача із російським префіксом +7, додзвонитися на який технічно виходило лише телеграмі. «Іван Іванович» також дав номер для зв'язку по вотсапу з російським префіксом +7.

Увечері 7 жовтня «Іван Іванович» сам зателефонував Антипову і попросив телефон нового водія. Після новин наступного дня про вибух на Кримському мосту Антипов намагався додзвонитися до Юсубова, а потім і до «Івана Івановича», чий телефон був недоступний і автоінформатор «відтворював повідомлення українською мовою».

Росіяни також заарештували підприємця із Липецька Дмитра Тяжелих, який здачав в оренду на короткий термін вживані сім-карти. Саме за допомогою такої оренди «Іван Іванович» зареєструвався в телеграмі ввечері 5 жовтня.

Ніхто з восьми обвинувачених чоловіків не переховувася від слідства. Більшість з них навпаки намагалися допомогти слідству. Попри це, російський слідчий дійшов висновку, що чоловіки були «організованою групою».

Росіяни не змогли затримати і допитати «контрабандиста» Михайла Цюркало, сусіда Соломка Дениса Ковача і брокера Левана Бенашвілі. Вони також не з'ясували жодних деталей про людину, яка представлялася телефоном вантажоодержувачем плівки. 

Фото: BBC