Хитрий план Путіна і маніпуляція Трампом: Жданов – про те, навіщо РФ оголошувала "великоднє перемир'я"

Визнання Криму російським відкриє "скриньку Пандори", "мирний план" Трампа відкине Україну назад, у 2015 рік, вважає полковник запасу Олег Жданов.

Оголошене Путіним "великоднє перемир'я" очікувано не протрималося навіть тих 30 годин, коли мав дотримуватися режим тиші. Як зазначив президент України Володимир Зеленський, Росія порушила перемир'я, яке сама ж і оголосила, майже три тисячі разів: 96 разів окупаційні війська здійснили штурмові дії та 1882 рази обстріляли українські позиції, зокрема із застосуванням важкого озброєння, тощо.

Військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов розповів Главреду, для чого Путін оголошував "великоднє перемир'я", яких політичних і військових цілей він зміг цим досягнути, чому це невдале перемир'я стало ляпасом для України, як Путін маніпулює Трампом, куди заведе нашу країну новий "мирний план" американського президента, який передбачає визнання Криму російським, а також чому вихід США з переговорів не стане проблемою для України.

Які були політичні та військові цілі оголошення Путіним "великоднього перемир'я", якого так і не дотримувалися?

Політична мета, яку переслідував Путін, оголошуючи "великоднє перемир'я", полягала в тому, щоб догодити Трампу і показати, наскільки Росія прагне миру. І, що найстрашніше, це спрацювало, тому що Трамп буквально протягом години відреагував особисто – подякував Путіну і вклонився йому в ніжки за таку ініціативу.

Однак маніпуляція полягала в тому, що Путін оголосив перемир'я на 30 годин, а не днів. І Трамп знову опинився в ролі прохача – він просив, щоб Путін продовжив це перемир'я до 30 днів.

З військової точки зору, перемир'я не відбулося, тому що вогонь не було припинено. Та й узагалі, перемир'я не могло відбутися, тому що його ніхто не погоджував. Нас просто поставили перед фактом.

Утім, Путін у цій ситуації переслідував одну військову мету – поліпшити позиції російських військ, здійснити їхнє перегрупування для подальших наступальних дій. Що, в принципі, ми і спостерігали протягом 30 годин.

Згадайте січень 2023 року і "різдвяне перемир'я". Тоді Путін за дві доби перекинув війська, і вранці 7 січня почався штурм Соледара. Нині сталося приблизно те саме, і після цього "перемир'я" російські війська активізувалися на Сумщині, а також на півночі та півдні Харківської області, аж до Лиманського напрямку включно. Противник підготував позиції, а саме місця для наведення понтонних переправ. А російська бронетехніка на правому березі Оскола і Жеребця буде для нас величезною проблемою. І ми знову будемо ціною життя своїх солдатів відбивати атаки.

Тож Росія використала ці години "перемир'я" з користю для себе. При цьому нас ще й звинуватили в зриві "перемир'я". Причому у Росії була заготовка: перед самим "перемир'ям" Міністерство оборони РФ оголосило, що російські війська взяли Шевченко на Покровському напрямку. Але – Шевченко був і залишається під нашим контролем. У підсумку це було подано так, що нібито під час "перемир'я" Україна відбила населений пункт Шевченко.

Хіба американській адміністрації не доступні зведення з фронту, щоб дозволяти Росії так легко "вішати локшину на вуха"?

Справа в іншому. У Трампа якась величезна залежність від Путіна, через яку він не може натиснути на Путіна, а може лише трохи попросити. Іншого пояснення у мене немає, адже Віткофф і Трамп жорстко стоять на позиціях Російської Федерації. Погляньте хоча б на новий "мирний план" Трампа, який передбачає визнання Криму російським.

Він передбачає не тільки це, а ще й відмову від НАТО, а також визнання нейтральною територію навколо Запорізької АЕС. До чого такий план нас приведе?

Усе це відкидає нас у лютий 2015 року і призведе до заморозки конфлікту.

Ба більше, визнання Криму російським неможливе юридично, адже для цього доведеться переписати Конституцію України. А відмова від території – це державна зрада, злочин, який кримінально карається.

Зі свого боку США визнають Крим російським тільки після України. Але Трамп або вмикає дурника й ігнорує законодавство США, або не знає американських законів. Адже ще за часів Обами, коли Крим був анексований Росією, було ухвалено закон США, що забороняє визнавати анексовані території. Невже Трамп піде проти закону США? Чи він спочатку спробує цей закон скасувати? Але чи будуть для цього в нього голоси в Конгресі? Чи Трамп знову своїм указом зробить так, як йому хочеться? Якщо він скасує закон своїм указом, США уподібняться Росії: "закон – тайга, ведмідь – господар". Усе вийде так, як у Путіна, але ж Штати – демократична держава.

Крім того, визнання Криму російським Сполученими Штатами відкриє "скриньку Пандори" для більшості країн світу. Бо навіть для Євросоюзу тема переділу кордонів надзвичайно болюча. Європейці ледве пережили Косово, і сьогодні Європа змушена утримувати там цілу армію поліцейських, щоб Косово не вибухнуло, оскільки там тривають постійні сутички протиборчих сторін. Після визнання Штатами Криму російським Баварія може коронувати свого короля, Каталонія – знову провести референдум, країна Басків – теж, і іспанська корона взагалі розвалиться. Плюс Ірландія. І це лише найгучніші та найвідоміші територіальні суперечки.

Такий крок створить проблеми для Європи, але не для США. Чого тоді Трампу боятися?

І для США теж. Техас – це ж мексиканська територія. Насправді, у США дуже багато схожих проблем, адже вони, по суті, є конфедерацією, де кожен штат – окрема держава. Таке визнання Криму американцями буде нонсенсом!

Подивіться, що Трамп творить – він вимагає від Європи зняття санкцій з Росії до виведення російських військ з України. А Європа чітко прив'язала зняття санкцій до виведення військ з нашої території. Але Трамп вимагає пом'якшення санкцій сьогодні і зараз, тому що у Путіна валиться економіка.

У будь-якому разі, в цій ситуації ми в повному програші, оскільки, по-перше, перемир'я не відбулося, по-друге, ми отримали політичний ляпас, і тепер нам потрібно виправдовуватися і доводити, що ми не винні в зриві "перемир'я", а, по-третє, ми погіршили свої оборонні позиції за рахунок поліпшення позицій російськими військами. І тепер кров'ю і життями наших солдатів нам доведеться вирівнювати цей перекіс на лінії фронту, який створили війська РФ за цю добу "перемир'я".

Раніше в наших попередніх інтерв'ю ви неодноразово говорили про те, що Україні важливо протриматися до літа і не допустити припинення вогню. Чому тоді зараз ви говорите про невдале перемир'я як про "повний програш" для нас?

Для нас добре, що ми не вляпалися в продовження "перемир'я", на чому наполягав Трамп. Це позитив для нас. Це – програний бій, але не програний бій, не програна битва.

Ми залишилися на відносно нормальних позиціях. І зараз для нас важливо, щоб не "сповзла" Європа. Якщо Європа залишиться з нами на тих самих позиціях, то Трамп може "відвалитися" з переговорного процесу. Взагалі, сьогодні немає сенсу триматися за Трампа. Хто ще сподівається на те, що Трамп дасть нам зброю? Трамп не дасть Україні навіть іржавого патрона! Він уже чітко і ясно сказав, що жодної військової допомоги США не надаватимуть Україні.

Що, на ваш погляд, зараз варто робити Україні, коли вона, як ви кажете, "отримала ляпаса" оголошенням цього "великоднього перемир'я"?

Тут потрібна сильна дипломатія. На прикладі цього перемир'я, що не відбулося, потрібно роз'яснити і нашим партнерам, і Сполученим Штатам, у чому проблема тиску тільки на одну сторону конфлікту. Якщо нам це вдасться, ми отримаємо величезний плюс; якщо не вдасться – це буде нехорошою тінню висіти на нас.

Як ви оцінюєте ймовірність того, що США справді вийдуть із переговорного процесу? На прикладі цього "великоднього перемир'я" в американців був шанс на власні очі побачити, що будь-яка спроба припинити вогонь проблематична. А Трамп наголошував, що Штати вийдуть із переговорів, якщо Україна і Росія ускладнюватимуть процес завершення війни. Чи не це приклад того, що цей процес точно буде ускладнюватися?

США не вийдуть із перемовин щодо України, бо це обвалить їхній рейтинг. І тоді слова Макрона про те, що Європа більше не залежить від США, стануть реальністю. Тому Штати просто фізично не можуть вийти з переговорів.

Навіщо ж тоді Трамп погрожує цим?

Це шантаж. Це політика: кричи голосніше, проси більше – і отримаєш те, що хочеш.

Але нам би було легше, якби Штати вийшли з переговорного процесу, тому що нам дуже важко боротися з постійним проштовхуванням російських наративів і путінських ідей нинішньою американською адміністрацією.

Я думаю, США не ризикнуть вийти з переговорів. Однак з їхнього боку можливий демарш: вийдуть з переговорів на місяць, а потім повернуться.

Взагалі, Путін просто знущається над Трампом. І в цьому випадку Трамп – "хлопчик для биття": що Путін сказав, те Трамп і озвучує, і намагається робити. Сказав Путін, що хоче отримати територію України, ось вони і намагаються реалізувати це його бажання. Не вийшло "відкусити" п'ять регіонів України – вони намагаються "відкусити" хоч один.

Штати намагаються заморозити конфлікт, і Трампу наплювати, чим закінчиться війна. Йому потрібно, щоб сторони просто перестали стріляти. А він отримає Нобелівську премію миру. Як бачите, особисті амбіції Трампа перевищують державний інтерес. Трампу не спиться через те, що Обама отримав Премію миру, а він – ні. Напевно, якщо ми погодимося на перемир'я, і воно настане хоч у якомусь вигляді, Трамп одразу поїде в Осло і вимагатиме премію.

Ми все це проходили 2014 року і прекрасно розуміємо, що без третьої сторони і без контролю та гарантій безпеки від неї, ніякого перемир'я не буде. Тоді перемир'я протрималося кілька тижнів, коли приїхало ОБСЄ, а потім почалися "каруселі" з російською технікою, яка вдень стояла, а вночі стріляла. І все розвалилося. ОБСЄ було під повним контролем російських військ, а далі все пішло-поїхало. У результаті було вісім років збройного конфлікту низької інтенсивності. Зараз буде те саме в разі перемир'я.

Якщо США вийдуть із переговорів, то хто для України був би найбільш вигідним посередником?

Європа, а точніше коаліція країн-партнерів. І зараз вимальовується хороший формат – "коаліція охочих". Цим форматом "рулить" Велика Британія разом із Францією, а зараз активно підключатиметься і Німеччина.

Зброї в Європі достатньо, потрібна тільки рішучість європейських лідерів, щоб надати її Україні. І європейці вже дозрівають до розуміння того, що Україну потрібно озброїти, і Росія повинна спіткнутися саме тут.