Китай першим у світі запустив торієвий ядерний реактор

Китай став першою країною, яка успішно запустила ядерний реактор на основі торію – перспективної альтернативи урану. Установка, що працює з розплавленою сіллю, розташована в пустелі Гобі. Зазначається, що вона вже вийшла на повну потужність і може змінити підхід до ядерної енергетики в усьому світі.

Як повідомляє South China Morning Post, установка досягла повної потужності ще в червні минулого року, а нещодавно вченим вдалося здійснити перезавантаження реактора. Це важливий прорив для світової ядерної галузі. Торій, за даними Всесвітньої ядерної асоціації, вважається більш доступним, але значно менш придатним для створення зброї, ніж уран. Організація підкреслює, що таке паливо є дуже низькоякісним джерелом матеріалу для виготовлення вибухівки, але придатне для мирних енергетичних цілей.
https://24tv.ua/tech/kitay-vpershe-sviti-zapustiv-yaderniy-reaktor-toriyi-pusteli_n2805072

Реактор, встановлений у пустелі Гобі, має потужність два мегавати й використовує розплавлену сіль як паливний носій і теплоносій. Так званий реактор на розплавленій солі (MSR) вважається безпечнішим у разі аварій, оскільки солі здатні переносити велику кількість тепла при значно нижчому тиску порівняно з водними системами. У цьому типі реактора паливо вже перебуває в розплавленому стані, тому ризик "розплавлення", як у традиційних системах, практично відсутній.

У звіті уряду США щодо MSR зазначається, що однією з переваг таких систем є схильність палива до замерзання. У разі розгерметизації реакторного обладнання розплавлене паливо розтікається, охолоджується й твердіє, стабілізуючись у новій безпечній формі. Це можна порівняти з повільною лавою, яка стікає зі схилу й застигає, а не з вибуховими сценаріями на кшталт Чорнобиля.

Варто зазначити, що сама технологія MSR не є новинкою. У США подібні реактори активно досліджували ще наприкінці 1940-х – на початку 1950-х років. Тоді уряд країни вкладав значні кошти в проєкти ядерного стратегічного бомбардувальника, який мав би працювати на торії. Але в 1961 році Конгрес згорнув ці дослідження, зробивши ставку на уран – насамперед через його військовий потенціал. Згодом оприлюднені американські дослідження стали основою для китайського проєкту.

США залишили свої дослідження у відкритому доступі, чекаючи на правильного наступника. Кролики іноді роблять помилки або лінуються. Саме тоді черепаха використовує свій шанс,
– сказав головний науковий співробітник проекту Сюй Хунцзе, натякаючи на відому казку.

Таким чином, хоча сама технологія не належить Китаю, країна є першою, яка її реалізувала на практиці, оскільки США від неї відмовилися.