Красиві, але дуже небезпечні: чому не варто нести на цвинтар штучні квіти і чим їх замінити

Перед поминальними днями (або Гробками, у 2025 році — 29 квітня), які настають за Великоднем, ринки України буквально розцвітають штучними квітами. Світові дизайнери й хіміки все більше їх удосконалюють — вони м’які на дотик і різнобарвні, наче справжні. Виготовлені не з колючої пластмаси чи тканини, як колись, а з силікону й фоамирану, що нагадує латекс. І навіть якщо розумієш, що це вироби зі шкідливих полімерів, все одно милуєшся ними, бо вони таки справді гарні.

Поставив і забув

Квіткових "острівців" на Центральному ринку Полтави чимало. Але покупців небагато. Зазвичай кожен з них подовгу обирає свою квітку в тому розмаїтті.

Продавчиня Ольга допомагає жінці пенсійного віку й нахвалює свій товар:

— Я раджу взяти ось ці тюльпани. Вони із силікону. Доторкніться до них — як живі, тільки кращі. Не зав’януть, на сонці не вигорять. Їх не треба поливати, не треба хвилюватись, що засохнуть… А ще кращі оці, латексні. Купите раз і вистачить на кілька років.

Ціни на такий декор для могил трохи кусаються. Одна латексна гілочка бузку, наприклад, коштує 400 гривень. А дев’ять троянд на одній високій гілочці — ще на пів сотні дорожче.

Втім, жінка зупинилася на найдешевшому варіанті — дрібних голубих квіточках. Одна така тоненька пластмаска коштує всього 5 гривень.

— Нема здоров’я часто ходити на кладовище, — бідкається. — Й на мою пенсію дуже не розженешся. А цих квіточок натикаю на могилі сестри, та й уже вигляд інший матиме. Десяток узяла…

— А що робити? — своєю чергою ставить мені запитання пенсіонерка, котра вибирає квіти на сусідній локації. Я запитую її, чи знає вона про шкідливість пластику. — Не з пустими ж руками йти на кладовище. Раніше я брала кошики, вінки, а тепер лише одну квіточку відвезу чоловікові на гробок… Усе ж таки менше шкоди. Мабуть, куплю оцю орхідею.

— Мені двоюрідна сестра гроші з Польщі вислала, щоб я купила букет штучних квітів на могилу її чоловіка. Вже три роки, як він загинув на Донбасі, — говорить Леся — молода жінка, яка придивляється до кошичка гвоздик у жовто-синіх кольорах. — Так вона каже, що в Польщі штучні квіти продаються у спеціалізованих магазинах і на базарах поряд із живими круглий рік. Щоправда, їх здебільшого використовують для декору будівель. Це в нас лише перед Великоднем влаштовують такі великі розпродажі, тому здається, що українці дуже несвідомі в плані екології. Насправді весь світ використовує пластик у тих чи інших формах. Є попит і є пропозиція.

Найпоширенішим аргументом на користь штучних квітів є те, що їх можна поставити й забути про них. Хоча існує ще кілька об’єктивних причин. У нашій місцевості зазвичай наводять лад на цвинтарях перед Великоднем, коли висаджені на могилках живі квіти не встигають розквітнути (нинішній рік — швидше виняток), то ж до поминальних днів цвинтарі виглядають "голими". До того ж ґрунти на кладовищах здебільшого піщані, що не сприяє розростанню декоративної рослинності.

Мода на штучні квіти прийшла зі стародавніх Греції та Китаю

До речі, історія каже, що традиція плести вінки з квітів і ставити їх на могили зародилася ще в часи раннього християнства, коли люди вірили в те, що квіти означають перехід у вічне життя.

А перші штучні букети з'явилися в Стародавній Греції та Древньому Китаї. Давньогрецькі модниці прикрашали висушеними квітами свої капелюшки, а пізніше римлянки почали просочували їх парфумами й чіпляти на одяг. Згодом такі прикраси стали виготовляти із золота і порцеляни. Це було вишукано, але надто дорого. Тим часом простий люд задовольнявся штучними квітами з пергаменту і пір'я.

А вже в кінці XVIII — на початку XIX століття їх почали штампувати у промислових обсягах на основі паперу й тканини.

З розвитком технологій, у другій половині XX століття, почали масово випускати квіти з пластмаси. Їхнє виробництво в основному було зосереджене у країнах Південно-Східної Азії. Продукція була грубою, тому дешевою. Для прикрас вона не годилася, тому зайняла нішу ритуальних послуг.

Мода на штучні квіти та вінки на кладовищах поширилася в Україні ще в радянські часи.

А ось у країнах Європи існує звичай відвідувати могили померлих із живими квітами. З огляду на шкідливість пластикових квітів і вінків у багатьох європейських країнах заборонили їх використовувати.

Вигідний бізнес, хоч і сезонний

Китай, як з’ясувала я для себе в ході підготовки цього матеріалу, уже давно не домінує на ринку штучних квітів. Неабияку конкуренцію йому складає Польща. Широкий вибір цих товарів пропонують численні інтернет-магазини — оптом та вроздріб.

Продавці не приховують, що це вигідний бізнес, хоч і сезонний. За словами Ольги, продавчині з Центрального ринку Полтави, попит на штучні квіти не знижується, а виробники постійно оновлюють й удосконалюють асортимент продукції. Зауважує, зокрема, що білий бузок з’явився лише в цьому сезоні.

А Марина, яка торгує подібним крамом в іншому кінці базару, каже, що минулого року її товар закінчився раніше Великодня, тому цьогоріч вона завезла більше. Найшвидше, говорить, розбирають троянди зі спіненого латексу на стеблі з дротяною основою. Квіти з латексу зручні тим, що їх легко можна очистити від пилу чи помити. Мають попит також айстри, жоржини, хризантеми, півонії, маргаритки на тканинній основі, обробленій парафіном.

Дихаємо пластиковим пилом

Про шкідливість штучних квітів, які люди у поминальні дні тоннами несуть на кладовища, сказано багато. Екологи застерігають: синтетичні пластмаси століттями будуть розкладатися на мікропластик і пластиковий пил, який вдихатиме населення планети. При горінні ж виділяють небезпечні для здоров’я людини шкідливі речовини — фенол, формальдегід, оксиди азоту та сірки й діоксини, які мають сильний канцерогенний вплив і є однією з причин розвитку онкологічних захворювань. Тому спалювати їх забороняється. Ті ж самі канцерогени виділяються й під дією сонячних променів… Також ці квіти пожежонебезпечні.

З часом фрагменти пластику потрапляють у ґрунтові води, а звідти — у річки та озера, завдаючи шкоди водним екосистемам. Вітер розносить легкі пластикові елементи на значні відстані, забруднюючи ліси, поля, міське середовище.

За інформацією Державної екологічної інспекції, достеменно невідомий склад пластику, адже весь ринок квітів імпортується й сертифікатів на них нема.

Одне слово, штучна краса ніщо у порівнянні з потенційною шкодою, яку вона несе.

На жаль, в Україні досі відсутні нормативно-правові акти, які забороняли б ввозити штучні квіти чи регламентували б використання їх на кладовищах.

Борці за екологію вже двічі пробували достукатися до влади. Вперше петиція на сайті президента України з проханням заборонити продаж та розповсюдження пластикових квітів на території нашої держави з’явилася ще у 2016 році. Вдруге — на початку 2023-го. Проте вони не знайшли відгуку в населення країни й не набрали достатньої кількості голосів для того, щоб бодай потрапити на стіл глави держави.

Тому влада на місцях самотужки бореться з цією проблемою. Так, використання ритуального пластику обмежили на рівні міських рад у Дніпрі, Вінниці, Умані, Житомирі, Жашкові, Хмельницькому та низці інших міст. Там інспектори з благоустрою складають на порушників адмінпротоколи, що тягне за собою штрафи.

Штрафи є, але не для всіх

— Кращим виявом поваги та шани до померлого буде запалена в храмі свічка та щира молитва, а на могилі — хрест та живі квіти, — говорить настоятель Свято-Пантелеймонівського храму Православної Церкви України, благочинний Лубенського округу (Полтавська область) отець Володимир (Ігнатович). — Штучні квіти, які широко використовують в обрядових традиціях, шкодять екології. Гарна альтернатива — вінки та букети з живих чи паперових квітів, хвої, багаторічні декоративні рослини, сухоцвіти, лампадки зі свічками, квіти в горщиках тощо. А насамперед потрібен закон про заборону використання штучних квітів на загальнодержавному рівні. Бо те, що в окремих громадах установлюють таку заборону, це не розв'язання проблеми.

Дійсно, в умовах беззаконня органам місцевого самоврядування лишається виявляти власну ініціативу й самостійно накладати заборону на продаж та використання штучних квітів.

Однією з перших на Полтавщині це зробили у Миргородській громаді. Там ще з 2019 року до Правил благоустрою територій населених пунктів були внесені доповнення, що забороняють використання, розміщення та покладання на об'єкти благоустрою (кладовища, меморіальні комплекси, пам'ятники, культові споруди) продукції з синтетичних матеріалів (штучних квітів, вінків, корзин тощо).

— Треба визнати, що ця заборона має формальний характер й розрахована насамперед на свідомість громадян, — каже спеціаліст управління комунальних ресурсів Миргородської міськради Ілля Йощенко. — Ми ж не будемо стояти біля кожного кладовища (їх у громаді понад 20) й перевіряти, хто що несе на могили рідних, складати адмінпротоколи. Натомість активно ведемо роз’яснювальну роботу через місцеві ЗМІ та офіційний сайт міської ради, рекомендуємо використовувати природні матеріали для оздоблення місць поховань. І це дало відчутні результати. Якщо раніше на цвинтарях було до 95 відсотків штучних квітів, то нині половина — живі.

— А який розмір штрафів установлений і як відбувається процедура їхнього накладення?

— Штрафи застосовуємо лише до злісних порушників. Якщо інспектор з благоустрою винесе людині попередження з проханням самостійно прибрати квіти, і це зауваження буде виконано, то адміністративне покарання їй не загрожує. Якщо ж вона не реагує на зауваження й продовжує далі нехтувати рекомендаціями, тоді її викликають на адмінкомісію, яка приймає рішення про накладення штрафу в розмірі 340 гривень.

— І багато таких штрафів виписано?

— Одиниці. Може, всього пару.

— Мені здається, слід починати не з покупців, а з продавців.

— Так, але якби це все було офіційно закріплено на державному рівні, тоді це було б законно. Інакше розцінюється як тиск на бізнес. Хоча міська рада Дніпра ще з 2017 року прийняла рішення про введення штрафів саме за торгівлю пластиковою атрибутикою. Максимальне покарання — 1700 гривень. Ми поки що застосовуємо такі санкції лише до підприємців, які торгують ритуальним пластиком на стихійних ринках.

Подібні обмеження на Миргородщині діють також у Великобудищанській, Мартинівській, Петрівсько-Роменській громадах.

У Терешківській громаді Полтавського району така заборона введена 5 років тому.

— Пластику на кладовищах (їх у нас 34) стало значно менше, — повідомив "Телеграфу" очільник сільської ради Віталій Турпітько. — Хоча дуже важко переконувати в чомусь бабусь, які несуть штучні квіти на могили рідних у тремтячих руках. А ще важче виписувати їм штрафи. Тому обмежуємось роз’яснювальними розмовами. Якоюсь мірою це спрацьовує. Органам місцевого самоврядування було б набагато простіше розв'язувати ці питання, якби вони могли опиратися на закон.

Ще одна проблема: на території Полтавщини немає підприємства для утилізації штучних квітів та вінків. Тому, прибираючи кладовища, ми відвозимо багатотонні вантажівки з викинутими на смітники пластмасовими квітами на сміттєзвалище побутових відходів.

Закликами відмовитися від штучних квітів у поминальні дні обмежилися у Полтаві, Кременчуці, Решетилівці, Диканьці. Вони звучать приблизно однаково: "Вшановуючи пам'ять про померлих, думаймо про живих!"

Фото автора та з відкритих джерел