Нема прогресу розслідування. Суд пояснив, чому різко зменшив заставу для ексголови МСЕК Крупи

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду вдалася до суттєвого зменшення розміру застави (з 230 млн грн до 130 млн грн) підозрюваній колишній голові МСЕК Хмельниччини Тетяні Крупі, оскільки сторона обвинувачення не надала доказів ефективного досудового розслідування. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на повний текст ухвали, який 22 квітня оприлюднено у судовому реєстрі.

Феміда зауважила, що шостий місяць триває розслідування справи про незаконне збагачення з моменту, як підозру отримала ексголовлікарка обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяна Крупа. При цьому кожних два місяці слідство подає клопотання до суду про продовження тримання її під вартою з можливістю внесення застави, розмір якої залишається високим.

Цього разу апеляційна палата загострила увагу на двох нових доказах, наданих прокурором. Перший – відкриття наприкінці лютого 2025 року кримінального провадження за фактами легалізації майна. Як з’ясував суд, відповідне розслідування розпочали польські правоохоронці проти сім’ї Крупи і передали співробітникам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури п’ять компакт-дисків з матеріалами справи.

«Проте прокурором не здійснено аналізу відповідних матеріалів, не наведено будь-яких конкретних додаткових відомостей та не долучено доказів щодо обставин кримінального провадження, у вчиненні якого підозрюється Тетяна Крупа», – наголосила Апеляційна палата антикорупційного суду.

Другий доказ сторони обвинувачення у справі Крупи стосувався виявлення криптоактивів у телефоні підозрюваної. Дослідження пристрою Крупи тривало три місяці.

«Прокурор не навів жодних відомостей щодо кількості таких криптоактивів, що унеможливлює встановлення обсягу збільшення майнового стану підозрюваної та її чоловіка та його співставлення із визначеним слідчим суддею розміром альтернативної застави», – сказано в ухвалі апеляції.

Також суд не сприйняв всерйоз спробу прокурора видати за свіжий доказ поїздку Тетяни Крупи до Туреччини влітку 2024 року та її ймовірні витрати на дорогий відпочинок. Річ у тім, як зазначила Феміда, слідство знало про цей вояж ще у листопаді минулого року. Тобто через місяць після вручення підозри ексголові МСЕК.

Апеляційна палата зробила висновок: сторона обвинувачення не надала суду «доказів прогресу слідства в цілях оцінки пропорційності застосованого до Тетяни Крупи запобіжного заходу та розміру прихованих активів». На думку суду, стандарт доказування майнового стану підозрюваної особи з боку правоохоронців має збільшуватися, враховуючи досудове розслідування, яке розтягується у часі.

Водночас апеляція констатувала: на момент перегляду запобіжного заходу арештовано не всі активи підозрюваної та членів її сім’ї. Зокрема, під арештом вилучена готівка, 16 об’єктів нерухомості, вісім автомобілів, 33 земельні ділянки; а також 78 об’єктів нерухомості, п’ять автомобілів, корпоративні права одного товариства, банківські рахунки, які належать родині підозрюваної (матері невістки, рідній сестрі підозрюваної, рідній сестрі чоловіка).

Поза арештом, як стверджує суд, знаходиться понад 30 об’єктів нерухомості, які належать підозрюваній та членам її сім`ї. Вказане майно набуто у власність до початку листопада 2020 року – періоду, коли Тетяна Крупа стала депутаткою Хмельницької облради.

Треба наголосити: правоохоронці розслідують кілька фактових кримінальних справ, у яких згадується сім'я ексголови МСЕК Хмельниччини. Це – незаконне збагачення (за цим епізодом підозру вручено лише Тетяні Крупі); одержання неправомірної вигоди службовою особою за попередньою змовою групою осіб; легалізація майна; шахрайство.

Крім цього, у квітні 2025 року після повної перевірки двох електронних декларацій Тетяни Крупи НАЗК звернулося до НАБУ, вбачаючи склад злочину за ч.2 статті 366-2 Кримінального кодексу («Умисне декларування завідомо недостовірних відомостей»)

Запобіжний захід для підозрюваної у вигляді тримання під вартою діє до 18 травня.