"Великоднє перемир'я" без миру: як Росія використала паузу для можливого нового наступу

Після оголошеного Росією "великоднього перемир’я" українські військові та аналітики OSINT-проєкту DeepState повідомили про активізацію бойових дій з боку російських військ, що свідчить про використання перемир’я для перегрупування та підготовки до нових наступів.​

За словами військових, під час перемир’я російські війська не припинили обстріли, а навпаки — використовували цей період для перегрупування сил, підвезення боєприпасів та укріплення позицій на ключових напрямках фронту.​

Аналітики DeepState також зазначили, що під час оголошеного перемир’я російські війська не припинили бойові дії, а натомість активно використовували цей період для перегрупування сил, підвезення боєприпасів та укріплення позицій на ключових напрямках фронту.

"Великоднього перемир’я" як тактичний інструмент РФ

За словами військового експерта Олега Жданова, ворог скористався цим короткотривалим "затишшям" (близько 30 годин), аби покращити свої тактичні позиції й підготувати умови для подальшого просування вглиб української оборони.

"Зокрема, на Покровському напрямку росіяни підняли білі прапори й зайшли в сіру зону — фактично, наблизилися до наших позицій. Під приводом евакуації загиблих (деяких — ще з осені минулого року), вони почали знімати українські міни, проводити інженерну розвідку та прокладати маршрути для наступу. У результаті — без жодного бою просунулись на кількасот метрів уперед", — пояснює Фокусу експерт.

На Лиманському напрямку, в районі річки Чорний Жеребець, ворог розчистив берег від знищеної техніки, щоб відкрити прохід для інженерної техніки — ймовірно, для наведення понтонної переправи. Тобто, у кількох напрямках росіяни змогли зміцнити свої позиції.

За словами експерта, Україна дотримувалась перемир’я і відкривала вогонь лише у відповідь, як було наказано командуванням. В результаті — ворог використав односторонню "пристойність" української сторони на свою користь.

"Це вже не перший випадок: у січні 2023 року, після оголошення "різдвяного перемир’я", яке також було ініційоване Путіним, вже вранці 7 січня росіяни почали штурм Соледара.

Зараз ситуація повторюється. Зокрема, на Покровському напрямку було помічено ворожий форпост, який "залетів" на українські позиції — це, вірогідно, була розвідка боєм за допомогою дрону. Військові збили його, однак відкривати вогонь по решті ворога було заборонено — відповідний наказ діяв протягом усього перемир’я", — каже Жданов.

За словами експерта, політичне керівництво України не виступило з офіційною заявою у відповідь на односторонні дії Кремля, а перемир’я було фактично "проковтнуте". Тепер ці втрати доведеться компенсувати життями українських воїнів, які змушені будуть відновлювати паритет на тих ділянках фронту, де ворог просунувся.

Військовий аналітик Дмитро Снєгирьов також відмічає, що відбулося передислокування оперативних резервів. Росія перекинула сили одразу на кілька напрямків — не лише на Покровський, а й на Запорізький і навіть так званий Константинівський.

"Останній — особливо небезпечний, адже це прямий вихід на адміністративний кордон із Дніпропетровською областю. Це реальна загроза переносу бойових дій на територію іншої області. Таким чином, Росія демонструє готовність виходити за межі територій, які вона формально включила до складу РФ", — каже Фокусу експерт.

Чи готує РФ новий наступ в Україні?

Також, за оцінками Жданова, Росія готує нову наступальну кампанію — ймовірно, на червень або липень 2025 року. Уже зараз помітні ознаки прихованої мобілізації: на фронті поки що не фіксується нової техніки, однак російські заводи працюють — виробляють танки, САУ та іншу бронетехніку.

Оновлену техніку, імовірно, накопичують у тилу. Тим часом змінено законодавство РФ: тепер призовник уже наступного дня після присяги може підписати контракт і вважається "підготовленим" солдатом. Як каже Жданов, за оцінками української розвідки, до 30% новобранців підписують контракти в перший місяць служби, а за пів року ця цифра сягає 50%.

Таким чином, Росія намагається створити нові великі угруповання — можливо, одну-дві загальновійськові армії.

"Куди саме може бути спрямовано цей наступ? Найімовірніше, на Лиманський та Торецький напрямки — щоби завершити захоплення Донецької та Луганської областей. Згодом — можливо, на Запорізький. А от на Херсонському напрямку перспективи для Росії наразі мінімальні: форсування Дніпра досі залишається невиконаним завданням", — пояснює Жданов.

Своєю чергою, Дмитро Снєгирьов підкреслює, що позиції на фронті облаштовуються, резерви підтягуються, логістика зміцнюється. На всіх ділянках. І на всіх — Росія продовжує тиснути.

"Плани РФ — завершити окупацію Луганської області, якої залишилося менше 1%, і водночас — спробувати вийти на межі з Дніпропетровщиною з боку Донеччини.

Російські війська одночасно намагаються перерізати логістику на напрямках Покровськ – Костянтинівка і Покровськ – Павлоград. Це — підготовка до масштабнішої фази", — вважає експерт.

Перемир'я на Великдень: як зіграла політична маніпуляція РФ

Перемир’ям, яке РФ оголосила в односторонньому порядку, у класичному сенсі воно не було: жодних узгоджень між сторонами, жодних механізмів верифікації порушень. Класичне перемир’я передбачає домовленість двох сторін, чіткі терміни, механізми контролю та відповідальність.

"Це не більше ніж політична маніпуляція. Фактично — спроба створити картинку: мовляв, ми миролюбні, а українська сторона — агресивна. При цьому добре відомо, що Генштаб ЗСУ фізично не здатен моментально зупинити бойові дії на фронті протяжністю понад 1200 кілометрів. Щоби наказ про припинення вогню дійшов до кожної бригади й кожного підрозділу, потрібно бодай кілька годин. І цього часу Росії достатньо, аби звинуватити Україну в "недотриманні перемир’я", — каже Фокусу військовий аналітик Дмитро Снєгирьов.

За його словами, це така відповідь РФ на тиск з боку США — дипломатична маніпуляція з "одностороннім перемир’ям", яке дозволяє Росії виступати в ролі нібито конструктивної сторони. Мета очевидна: перехопити ініціативу, продемонструвати "готовність до миру", і водночас — звинуватити Україну в недоговороспроможності. Це класична комбінація — проста, але ефективна.

"Цікава деталь: буквально за два дні до Великодня президент Зеленський підписав указ про продовження воєнного стану і мобілізації. І тут раптово — "перемир’я" від Путіна. Це спроба делегітимізувати українські рішення. Бо якщо Україна погодиться на умовне перемир’я, це автоматично означає скасування воєнного стану, а отже — відкриває шлях до виборів.

Однак позиція української влади чітка: жодних виборів під час війни. І саме в цьому — ключовий елемент "дипломатичної паски", розставленої Росією. Саме тому важливо було в деталях пояснити логіку цієї політичної гри, щоб уникнути поверхневих тлумачень", — каже Снєгирьов.

Нагадаємо, США не мають наміру чекати довго на відповіді від РФ та України щодо припинення вогню та можуть припинити свої зусилля про встановленню миру. Фокус розбирався, які можуть здійснитись сценарії у разі розірвання спроби перемир’я.