Про Путіна, настрої в Кремлі та розкол в команді Трампа: інтерв'ю з ексглавою розвідки МІ6

У Росії не очікували, що війна проти України затягнеться так на довго. Втрати окупантів на полі бою досягли катастрофічного рівня й Кремль може перейти від мобілізації жителів російської глибинки до жителів міст. Напруга в російському суспільстві вже починає даватися взнаки.

Колишній глава британської розвідки МІ6 Річард Дірлав в інтерв'ю 24 Каналу зауважив, чим продовження війни грає проти Росії, яка є вразливою. Більше про це, ситуацію в Кремлі та розбіжності у команді Дональда Трампа – читайте далі у матеріалі.

Чи переживе Путін ще один рік війни

У вашій нещодавній статті для The Telegraph зазначалося, що чим довше триває війна в Україні, тим слабшим стає Владімір Путін. Водночас Президент України Володимир Зеленський упевнений, що Путін скоро помре, а після його відходу війна закінчиться. Чи зможе російський диктатор пережити ще один рік війни проти України як політично, так і фізично?

Я не знаю точної відповіді на це питання. Але мені здається, що чим довше триває війна в Україні, тим більш нестабільною, напруженою та вразливою стає ситуація в Росії як у політичному, так і в економічному та соціальному планах.

Безумовно, частково акцент на самому Путіні та його керівництві. Тому що ця війна, як на неї не подивитися, стала справжньою катастрофою для Росії. Це було неймовірно дорого, затратно з економічного, політичного та військового погляду.

Повне інтерв'ю з Річардом Дірлавом: дивіться відео

Нещодавно Зеленський заявив, що лише смерть Путіна може покласти край війні. Але чи бачите ви, що Путін є головною перешкодою на шляху до миру? Це єдина перешкода? Тому що російських прихильників жорсткої лінії, які виступають за продовження війни проти України, набагато більше. Вони також грають із громадською думкою в Росії, щоб змінити її на користь війни.

Думаю, доволі складно спрогнозувати, якою саме була б ситуація у Росії чи у світі загалом без Путіна при владі. Оскільки багато факторів залишаються невідомими та залежать від того, хто саме його замінить, яким курсом піде країна.

Маю на увазі, що зараз цікаво те, що попри дискусії навколо припинення вогню Путін анітрохи не змінив свої військові цілі. Абсолютно зрозуміло, що він все ще хоче захопити Україну та демілітаризувати. Тож наразі з його боку не видно жодних компромісів. Думаю, проблема для Путіна полягає у тому, що у нього немає можливості "дати задню" у своїй політиці. Він настільки відданий цьому конфлікту, що не може повернутися назад і все змінити.

Отже, питання у тому, що сталося б, якби окремі особи виступили на користь війни, чи мали б вони підтримку? Чи піде за ними російський народ? У мене дійсно є сумніви щодо стійкості військового конфлікту без керівництва Путіна.

Чи може Росія закінчити війну

Ви щойно згадали про те, що Путіну зараз дуже складно знайти гідний та прийнятний для себе вихід із цієї ситуації, в яку він сам загнав і себе, і всю Росію агресивною війною проти України. Чи означає це, що він справді не може закінчити цю війну? Є цікава думка, що він пожертвував надто багато у цій війні. Маю на увазі, людські, економічні втрати. Тому він просто не може закінчити війну, так і не досягнувши своїх цілей.

Думаю, Путін та люди навколо нього очікували, що війна закінчиться за кілька тижнів, що вони захоплять Київ, а потім візьмуть під контроль усю країну. За три роки вони стільки витратили, що зараз їм дуже важко про це забути та припинити війну. Він загруз по вуха і продовжує занурюватися дедалі глибше.

Наприклад, хоча він начебто сказав, що Росія, можливо, розгляне питання про припинення вогню, а потім виступить з однією чи двома пропозиціями, наразі немає жодних доказів того, що Росія серйозно налаштована на припинення вогню. Він просто підтягує американців чи адміністрацію Дональда Трампа, кажучи що, "можливо, так", але маючи на увазі "ні" з погляду своєї реакції та активності.

"Чим довше триває війна, тим більше це грає на руку Україні"

Ви щойно згадали, що Владімір Путін досі продовжує свою політику та не може її скасувати. Також нещодавно він заявив, що "російська армія зможе добити українську". Проте окупаційне військо не змогло цього зробити за ці три роки повномасштабної війни. Чи не здається вам, що Путін переграє, обіцяючи досягнення таких максималістських цілей, але не маючи можливості перемогти цілу армію та добити українців?

Дуже важко уявити після трьох років конфлікту, що українська армія, яка проявила себе відмінно, просто складе зброю і здасться. Я просто у це не вірю.

З українського боку цілком зрозуміло відчувається певне занепокоєння і тривога щодо того, як саме можуть розвиватися події у найближчій перспективі; що Дональд Трамп може почати відмовлятися від підтримки. Наслідки цього можна було побачити, коли допомога з боку США була ненадовго припинена, і росіяни пішли у наступ, щоб повернути частину Курської області.

Думаю, з погляду України, важливим є те, щоб існувала постійна військова підтримка. Американська складова справді дуже важлива. Трамп погрожував, можливо, зупинити це, але поки що цього не сталося.

Що нам потрібно знати? Те, що зробить Трамп, якщо Путін відмовиться рухатися у напрямку припинення вогню. Маю на увазі, що єдина частина, яку він запропонував – це припинення вогню у Чорному морі, де військово-морський потенціал України з надзвичайним використанням нових технологій значною мірою витіснив російський флот на далекий бік Чорного моря, назад до своїх баз. Це видатне військово-морське досягнення.

Також у своїй статті для The Telegraph ви зазначили, що у Трампа є 2 варіанти: тиснути на Путіна, надаючи Україні військову підтримку, або вводити санкції проти Росії. Однак у своєму інтерв'ю ви сказали, що жоден з варіантів не дасть результату, який відповідатиме нетерплячості президента США досягнути швидкого припинення вогню. Чи означає це, що навіть якщо Трамп використає всі засоби тиску на Путіна, цього буде недостатньо для фактичного припинення війни?

Відповідь полягає у тому, що існує багато невизначеності щодо реакції Трампа і того, що він робитиме далі, що це дуже важко передбачити. Причина, з якої я вирішив написати цю статтю, полягає у тому, щоб донести чіткий сигнал, що існує реальна небезпека того, що США можуть піти на укладання поспішної угоди про припинення вогню, тому що Росія перебуває у вкрай невигідному та слабкому становищі на полі бою.

На мою думку, чим довше триває війна, тим більше це грає на руку Україні, поки підтримка України зберігається. Гадаю, тут з'являється новий важливий фактор, який може суттєво вплинути на подальший розвиток ситуації. Це новий канцлер Фрідріх Мерц та потенційна зміна політичного курсу самої Німеччини.

Є усі підстави вважати, що Мерц буде значно відкритим до ідеї активного переозброєння, а також рішучішої та системнішої підтримки українських військових, як у воєнному, так і в технічному вимірах. Це не заповнить прогалину того, що робили американці, але може мати суттєве значення. Тому тут важливо те, що Україні дійсно потрібно триматися і підштовхувати Росію до того, щоб ці стрес-фактори почали давати про себе знати.

Інше питання, яке, на мій погляд, життєво важливе й ми вже бачимо наслідки цього – це політика Трампа щодо зниження цін на енергоносії, зокрема, нафту та газ. Це дуже згубно впливає на російську економіку.

Є ще один момент, який я згадав у тій статті. Я справді вважаю, що США мають активніше посилювати вторинні санкції. Маю на увазі заходи щодо країн, зокрема Індії та Китаю, які продовжують купувати російські енергоносії. Це могло б мати значний вплив. Це значною мірою пришвидшило б ослаблення російської економіки.

Про розкол у команді Трампа

Також розглянемо намір Трампа щодо швидкої угоди про припинення вогню. Стів Віткофф після зустрічі з російським диктатором Владіміром Путіним запропонував лідеру США підтримати стратегію Росії щодо передачі чотирьох українських областей Росії, повідомляє Reuters. Що означатиме такий план для глобальної безпеки, який може реалізувати Трамп?

Я не вірю, що Україна погодиться здати свою територію, навіть якщо її окупували росіяни. Тому я думаю, що те, на що можна було б подивитися, що начебто дає практичний погляд, – це лінія військ. Технічного кінця війни немає, але у вас є лінія розмежування. Думаю, зараз ми повинні зіткнутися з реальністю, що це, ймовірно, точка, в якій конфлікт може припинитися на певний період часу.

Однак, звісно, ​​це ситуація, яка була б небезпечною для європейської безпеки. Це викликало б серйозне занепокоєння. Тому я не думаю, що якась із європейських держав погодиться на капітуляцію чи втрату якоїсь території.

Але, як я вже сказав, існують приклади з історії. Наприклад, лінія перемир'я між Північною та Південною Кореєю, яка залишається чинною досі. Це фактично остання лінія розмежування часів холодної війни, встановлена без остаточної мирної угоди. Можна уявити якусь ситуацію, яка могла б відповідати тій, що в Україні.

Згідно зі статтею Wall Street Journal, державний секретар США Марко Рубіо і генерал у відставці Кіт Келлог намагаються переконати Трампа бути жорсткішим щодо Росії. З іншого боку, Стів Віткофф радить Трампу просувати швидку угоду. Він впевнений, що Путін може погодитися на повне припинення вогню. Як ви оцінюєте розкол у Білому домі й дві групи з протилежними поглядами? Чи є шанс на єдиний підхід до цієї війни?

Я сам не бачив жодних доказів, але знаю, що можуть бути розбіжності в думках з цього питання. Колись я проводив подкаст із Рубіо – його позиція щодо підтримки України була чіткою. Один із моментів, який він тоді підкреслив, і який я чув від інших, полягає в тому, що Трамп не хоче, щоб на початку його президентства сталася катастрофа на кшталт Афганістану.

Подібні події сильно підірвали репутацію Байдена. Тому поки немає чіткої політичної лінії – це, можливо, навіть позитивно. Це може означати, що попередню позицію Трамп переглянув.

Ще один лідер, який зустрічався з Трампом і, ймовірно, логічно та рішуче пояснював небезпеку поступок Росії – це президент Фінляндії Александр Стубб. Він має перевагу – добре грає в гольф і саме так мав розмову з Трампом у США. Це широко висвітлювалося.

Поки що Трамп не пішов на поступки Путіну. Хоча були розмови, що він міг би це зробити, насправді цього не сталося. Дискусії тривають. Якщо Путін не демонструє готовності погодитися на припинення вогню чи компроміс щодо своїх військових цілей, то його позиція залишається незмінною. Відповідно, Трампу слід посилити свою риторику та позицію.

Напруга в Росії починає даватися взнаки

Трамп також погрожує тарифами та вторинними санкціями проти Росії. Але водночас, видається, надає Путіну багато часу, не встановлює жорстких термінів. Чому Трамп займає таку дружню позицію і дає йому час на ухвалення рішення щодо припинення вогню?

У певному сенсі я стверджував, що передчасне припинення вогню невигідне Україні. Але якщо дивитися на дії Трампа – багато чого він робить швидко, спонтанно, без чіткої стратегії.

Зараз, як відомо, є велике занепокоєння питанням тарифів і відносин з Китаєм – зміни, переговори, скасування. Мій досвід взаємодії з урядом США показує: постійно відбувається криза за кризою. Тарифна криза – це вже майже межа того, що може витримати будь-яка адміністрація.

Я вважаю, що для України це навіть краще – поспішної угоди немає, адже Росія вразлива. Потрібно допомогти Києву тримати оборону. Ціна цієї війни для Росії величезна: за останній місяць втрати становлять понад 40 тисяч загиблих, знищено понад 5 тисяч одиниць техніки. Україна досягла значних успіхів – не завжди у втриманні території, але в послабленні військової потужності Росії.

Ще один важливий аспект – політичний вплив подальшої мобілізації в Росії. Під час війни в Афганістані громадяни чинили тиск на російське керівництво, невдоволення може знову проявитися. Російські матері – потужна сила, і вони можуть зіграти вирішальну роль, якщо ціна війни стане неприйнятною, це вплине на майбутній розвиток подій.

Зараз у Росії набирають людей у "неросійських" регіонах – сільській місцевості, де платять великі гроші. Але вони наближаються до моменту, коли доведеться залучати міське населення – і це матиме серйозні політичні наслідки.

Нещодавно Путін призвав ще 160 тисяч молодих людей на військову службу. Він заявив, що вони не воюватимуть у війні проти України. Однак, якщо він відкине пропозицію про припинення вогню та продовжить війну, ви думаєте, що він буде змушений провести черговий раунд повномасштабної мобілізації?

Так, безсумнівно. Тому що втрати на полі бою досягли катастрофічного рівня. Це змушує шукати шляхи для поповнення своїх військових ресурсів, зокрема живу силу. Через суперечливий характер російської мобілізації, особливо в міських районах, розташованих ближче до Москви, це стає дедалі проблематичнішим у політичному плані.

Дуже багато представників російської еліти, багато з цих молодих людей, які можуть бути призваними, виїхали з країни – до таких місць як Грузія, куди дуже легко потрапити. Вони виїхали, і немає жодних сумнівів, що це ще один стресовий фактор, який впливає на російську націю загалом. Зараз ця напруга дійсно починає даватися взнаки, змінювати ситуацію і впливати на розвиток подій.

Які настрої панують серед кремлівських еліт

Чи очікуєте ви, що цей тиск також зросте серед російських генералів, співробітників спецслужб і кремлівських чиновників? Чи вважаєте ви, що силові структури та військові угруповання навколо Путіна хотіли б підтримати цю війну, або навпаки – хотіли б її зупинити?

На це питання складно відповісти, бо ми відверто не знаємо. Але якщо фантазувати – і це лише домисли – навколо Путіна мають бути люди, особливо серед військового керівництва, які дуже занепокоєні вартістю цієї війни та нездатністю російських військових з усіма своїми величезними ресурсами та чисельністю перемогти українську армію. Цього явно не станеться.

Росіяни вже дуже близькі до патової ситуації. Наше уявлення про те, що таке російська армія, повністю змінилося внаслідок цієї війни. Вона не змогла досягти того, що багато людей очікували від такої спроможності. Росіяни зазнали поразки.

Не "Коаліція охочих": як реально забезпечити припинення вогню

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, президент Франції Еммануель Макрон та інші європейські лідери працюють над тим, щоб провести цю місію в Україні після повного припинення вогню. Яка ваша особиста думка про цю концепцію і про план "Коаліції охочих"?

У мене є серйозні сумніви. Я не дуже розумію, що за цим стоїть, бо лінія бойового зіткнення між російськими та українськими військами дуже довга. Ми говоримо про військові підрозділи, які охоронятимуть цей рубіж.

Один із моїх військових контактів припустив, що потрібна сила у 200 тисяч осіб. Це величезна кількість. То що являє собою "Коаліція охочих", які продовжуватимуть допомагати й підтримувати Україну в цьому конфлікті? Я не бачу, яким буде наземне розгортання. І росіяни, звісно, дуже не хотіли б, щоб війська НАТО розміщувалися на лінії конфлікту або між двома арміями.

Якщо хтось намагається робити припущення і думати, що може бути практичним, то більш імовірним варіантом було б прикриття з повітря за умови гарантії безпеки для України. Але навіть це важко уявити, бо треба розуміти, чи буде це взаємодія з НАТО чи це будуть окремі країни, які діятимуть не під командуванням Альянсу.

З мого погляду, єдиною можливою альтернативою може бути певне повітряне прикриття, що, звісно, було б великою гарантією безпеки та мало б значення. Але крім цього, я не беру участі в цих дискусіях, і мені важко уявити, що саме вони собою являють і до чого це може призвести. У червні в Гаазі відбудеться саміт НАТО. Можливо, після цього буде легше уявити, що саме планується.

Ви очікуєте або можете уявити собі таке повітряне прикриття над Україною без повного припинення вогню?

Це було б неможливо без припинення вогню. Це могло б стати гарантією безпеки після припинення вогню. На цей момент, бувши прагматичним і реалістичним, членство України в НАТО – це ще дуже віддалена перспектива.