Стійкість, що вражає: як аграрії та логісти України забезпечили експорт в умовах війни

З початку повномасштабного вторгнення агропродовольчий експорт України опинився під загрозою. До лютого 2022 року 96% експорту зернових і олійних культур здійснювався морем — через 18 чорноморських портів.

Але вже в березні логістична карта змінилася докорінно: порти були заблоковані або окуповані, а аграрії — залишилися з рекордним урожаєм, але без можливості вільно експортувати морем. Відповідно до даних ПІК "Контроль за доставкою" ЄАІС, в березні 2022 року Україна експортувала найменше агропродукції за всю сучасну історію, лише 330 000 тон.

Попри всі труднощі, Україна не просто зберегла здатність експортувати — вона переосмислила експортну логістику і створила нові маршрути, які змінили правила гри. Стійкість українських аграріїв, гнучкість транспортної галузі та рішучість держави дозволили не лише втримати експорт, але й поступово його відновити.

В березні 2025 року обсяги експорту основної агропродукції склали 4,7 млн тон і ми можемо констатувати, що українські аграрії можуть вивезти весь обсяг продукції, що призначена для експорту.

Давайте пригадаємо, який шлях пройшов експорт української агропродукції за останні три роки і як ми змогли не лише вберегти український агросектор, а й зробити його більш стійким до загроз.

Нові маршрути — нова географія експорту

Уже влітку 2022 року стратегічного значення набули порти Ізмаїл та Рені. Якщо до війни їх частка в експорті була лише 1,5%, то у 2023 році — вже близько 30%. Завдяки інвестиціям обсягом понад $100 млн відкрито 23 нові термінали, 20 перевантажувальних пунктів і суттєво зміцнено інфраструктуру дунайського напрямку.

Цей прорив став можливим лише завдяки координації бізнесу, уряду та міжнародних партнерів. Якщо до повномасштабного вторгнення експортна потужність портів Дунаю складала близько одного мільйона тон на рік, то на піку, в серпні 2023 року, через порти Дунаю Україна змогла експортувати майже 2,4 млн тон, що у тридцять разів перевищує експортну потужність портів Дунаю до повномасштабного вторгнення.

Також зросла роль залізничних та автомобільних перевезень. ЄС відкрив "Шляхи солідарності", які дозволили збільшити постачання агропродукції через кордон і зменшити залежність від морських маршрутів.

Паралельно відбувалося будівництво сухих портів, модернізація прикордонної інфраструктури, використання портів у Польщі та Румунії (Констанца) для перевалки зерна.

Це призвело до того, що на піку Україна була здатна перевезти майже 700 000 тон агропродукції автомобільним транспортом і 1,2 млн тон – залізничним.

Морський коридор України: відновлення експорту з Великої Одеси

Після припинення дії Чорноморської зернової ініціативи Україна взяла ситуацію у власні руки. З вересня 2023 року почала працювати українська ініціатива з безпечного судноплавства — тимчасовий морський коридор з портів Одеса, Чорноморськ та Південний.

Результат приголомшливий: з моменту відкриття морського коридору через ці порти було експортовано 72,9 млн тонн агропродукції, з піковим обсягом експорту у 5,4 млн тонн на місяць у квітні 2024 року, що відповідає показникам експорту через морські порти до повномасштабного вторгнення.

Це означає, що за поточних умов, з функціонуючим морським коридором, Україна може експортувати весь запланований експорт аграрної продукції.

Диверсифікація експортерів: більше компаній — ширший ринок

У 2021 році 90% агроекспорту забезпечували лише 20 компаній. У 2023 році їхня частка зменшилася до 27,6% — це свідчить про суттєве розширення участі дрібніших і середніх компаній.

Експорт стає більш децентралізованим і гнучким.

Окремо варто відзначити еволюцію географічної структури експорту. Якщо в 2020 році 29,4% українського агроекспорту (у грошовому вираженні) прямувало до країн ЄС, то після повномасштабного вторгнення вага ринку ЄС суттєво зросла, сягнувши 56,8% в 2023 році.

Але зі стабілізацією експортних маршрутів ми бачимо поступове скорочення обсягів експорту до країн ЄС, які у 2024 році склали вже 52,0% від всього агроекспорту (що означає скорочення на 4,8 відсоткових пунктів). Натомість ми бачимо суттєве зростання обсягів експорту до країн Африки, з $1,5 млрд у 2023 році до понад $2,6 млрд у 2024 році.

Висновок

Історія українського агроекспорту останніх трьох років — це історія надзвичайної стійкості та інституційної зрілості.

В умовах повномасштабної війни, заблокованих портів і ракетних ударів по інфраструктурі український аграрний сектор зумів не лише втримати експорт, а й відновити його майже до довоєнних рівнів.

Завдяки новим логістичним рішенням, стратегічним інвестиціям, рішучим діям держави й бізнесу, а також підтримці партнерів, експорт агропродукції став більш диверсифікованим, технологічно розвиненим і менш вразливим до зовнішніх шоків.

Українські аграрії довели, що навіть у найскладніших умовах здатні не лише забезпечити світ продуктами харчування, а й бути надійним партнером на глобальному продовольчому ринку. І саме цей досвід адаптації, гнучкості та взаємної підтримки має стати фундаментом для повоєнного економічного зростання агросектору.