Уран — все? Китай першим у світі запустив торієвий ядерний реактор з дозаправкою без вимкнення

VCG

Китай провів успішні випробування першого у світі промислового торієвого ядерного реактора на розплавлених солях.

Установка потужністю 2 МВт у пустелі Гобі працює з червня 2024 року. Китайські інженери вже продемонстрували можливість перезавантаження палива у неї без необхідності зупинки реактора. Торій у якості ядерного палива представляє серйозну альтернативу урану, оскільки взмозі давати більш чисту і безпечну енергію з мінімальною кількістю відходів і без потенційного ризику створення ядерної зброї.

За даними Всесвітньої ядерної асоціації, запаси торію у тричі перевищують розвідані запаси урану, а процес виробництва та розповсюдження ядерної зброї за рахунок торієвого реактору занадто складний, щоб створювати відповідні ризики. Реактор у пустелі Гобі працює на фториді торія, який розчиняють у розплавлених фторидних солях.

Оскільки ці солі також виконують функцію теплообміну, переносячі тепло і охолоджуючи реактор, зникає ризик розплавлення активної зони. Навіть у разі витоку або масштабної аварії розплавлене паливо охолоне, застигне і запобігатиме масштабному розповсюдженню радіації.

Теоретично торієвий реактор представляє більш безпечну і стабільну систему, здатну працювати за умов атмосферного тиску. Це дозволяє робити тонші труби, менш щільні захисні конструкції, та не створює ризиків катастрофічної відмови.

Торій досліджують з 20-х років минулого століття. У США займались вивченням конструкції реактора на розплавлених солях у 1940-1950-х роках, однак згодом відмовились від цього на користь використання урану. За словами керівника проєкту Сюя Хунцзе, китайські науковці ретельно вивчали описи експериментів з торієм, які проводились у США.

«США залишили свої дослідження загальнодоступними, очікуючи відповідного наступника. Ми були цим наступником. Ми освоїли кожну техніку з літератури, а потім просунулися далі», — пояснює Сюй Хунцзе.

У Китаї є відомі родовища, включаючи багату торієм шахту у Внутрішній Монголії, яка, як стверджують вчені, теоретично може забезпечити країну енергією на десятки тисяч років. Реактор також уникає одного з найбільших головних болів ядерної енергетики — відходів.

Наразі китайські науковці вже працюють над аналогічним торієвим реактором потужністю у 10 МВт, який має запрацювати на повну потужність вже з 2030 року. Окрім Китаю наразі перспективи використання торієвих реакторів вивчають в Індії, Норвегії та США.