Вірусні новини. Історія Асіна Торабі, який збирає аудиторію більшу, ніж MSNBC і CNN

The Washington Post розповіла історію Асіна Торабі — неконсервативного американського блогера, чиї публікації, за інформацією бази даних ліберального Центру американського прогресу, яка відстежує приблизно 2000 провідних політичних груп і впливових людей в інтернеті, за останні 30 днів переглянули більше, ніж публікації новинних корпорацій MSNBC і CNN. За рейтингом переглядів або «загальних показів» він є єдиним неконсервативним голосом у десятці. Його дописи й те, як вони можуть допомогти перемогти в політичних суперечках, привабливі для представників обох партій. Досяг він популярності завдяки коротким відео.

«Детектор медіа» розповідає найголовніше зі статті The Washington Post про цю людину.

Асін Торабі, батько-одинак із Лос-Анджелеса, у свої сорок із гаком став однією з найвпливовіших фігур у ліберально-демократичному медіапросторі США. Відомий у соцмережах під ніком @Acyn, він щодня створює десятки вірусних відео, які охоплюють сотні мільйонів глядачів (його дописи за останній місяць переглянули приблизно 700 мільйонів разів).

Його контент — це короткі, динамічні нарізки з політичних токшоу, пресконференцій і виступів політиків, що фіксують конфлікти, суперечки та курйози. Асін починає свій день о 6 ранку перед трьома екранами телевізора та комп’ютера, переглядаючи трансляції в пошуках новин, що можуть стати вірусними.

Торабі почав це робити, не маючи журналістського досвіду, — лише цікавість і технічні навички. Він був програмістом, який багато часу проводив у твіттері (нині Х).

У 2019 році він опублікував там відео розгубленого Руді Джуліані в ефірі Fox News, і це відео набрало понад 9 тисяч лайків. Він почав витрачати свій вільний час на пошук і монтаж нових роликів — від імпічменту президента Дональда Трампа до його реакції на пандемію.

Спочатку він робив усе сам і безплатно, поки компанія-розробниця програмного забезпечення SnapStream — багатоканальні відеопотоки, які використовують маркетингові компанії та редакції новин, зокрема The Washington Post, для відстеження й аналізу прямих трансляцій — не почала платити йому за кожного клієнта, якого він спрямовував до платформи компанії за допомогою своїх дописів. І Торабі, і компанія відмовилися повідомити, скільки він заробив.

Пізніше медіамережа MeidasTouch найняла Торабі, щоб він долучився до збирання антитрампівських відео, інформаційних бюлетенів і дописів у соціальних мережах. Нині дослідники допомагають йому висвітлювати роботу подкастерів і впливових осіб консервативного медіапростору.

Торабі часто слухає одразу декілька відео і чекає, коли щось зачепить його «фільтр» — внутрішній індикатор вірусності. «Фільтр змінюється щодня», — розповідає він.

Найпопулярніші його відео — це сутички: дебати на CNN, суперечка в Овальному кабінеті між Зеленським і Трампом. Коли консервативний коментатор побажав лібералу Мехді Хасану, щоб «не спрацював його пейджер» (натяк на ізраїльську атаку на «Хезболлу»), кліп Торабі набрав понад 70 мільйонів переглядів.

Бен Майселас, співзасновник MeidasTouch, порівнює кліпи Торабі зі спортивною добіркою «найкращих моментів дня».

«Людям хочеться бачити в політиці такі ж моменти — хоум-рани, слеми, блоки. І цього раніше не було», — каже він.

Торабі та його конкурент Аарон Рупар неодноразово зазнавали критики за вирвані з контексту відео. Наприклад, коли торік Торабі опублікував 17-секундний ролик, у якому Трамп сказав: «Якщо мене не оберуть, буде кровопролиття», — консерватори стверджували, що він свідомо випустив з уваги те, що Трамп говорив про автомобільну промисловість.

Або ж інший приклад. Коли Роберт Ф. Кеннеді-молодший, міністр охорони здоровʼя США, сказав, що діти з аутизмом ніколи не отримають роботу або не підуть на побачення, уривок з виступу, опублікований Торабі, допоміг полеміці розгорітися. Навіть попри те, що чиновники Міністерства охорони здоров’я та соціальних служб говорили, що Кеннеді мав на увазі лише «тих, хто має серйозні проблеми». Кліп Торабі, розміщений на X, був переглянутий понад 50 мільйонів разів.

Деякі дослідники сумніваються в ефективності таких коротких відео. У 2016 році дослідник Ейке Рінке писав, що «фрагментовані новини» позбавляють глядачів глибини.

Однак історик Даніель Галлін, який у 1992 році назвав звукові уривки «причиною деградації політичного дискурсу», каже: відео Торабі більше схожі на старий стиль теленовин — із цілими абзацами чи діалогами.

Попри відсутність глянцю, відео Асіна Торабі стали основою політичних дискусій в інтернеті. Їх цитують журналісти, активісти та політичні штаби. «Я просто створюю один кліп за іншим, влучаючи в наративи, і так далі, далі й далі», — сказав Торабі в одному з інтерв’ю.

Водночас дехто називає його відео радше інформаційною розвагою, ніж класичними новинами. Ці ролики розповідають про події у формі, зручній для обговорення та поширення. Це відповідає очікуванням цифрової епохи: швидко, яскраво, емоційно.

Грем Лампа зі SnapStream каже, що робота Торабі — це «скелет громадських дискусій», він надає базовий матеріал для ширших обговорень. Також Лампа пояснює, що хоча Торабі ставиться до роботи відповідально і вважає свої ролики нейтральними, в самій вибірці вже є політична заява.

«Він каже: “Я просто цитую”, а я питаю: “Так, але що саме ти цитуєш?”», — каже Лампа. «Кожен ролик — це повідомлення, навіть якщо він цього не усвідомлює».

Онлайн-слава Асіна Торабі навіть принесла йому приємні бонуси — наприклад, запрошення адміністрації Байдена на різдвяну вечірку в Білому домі (він пішов із мамою). Але на його доньку-підлітка це не справило враження: вона запитала, чи може він познайомити її з британським ютубером DanTDM, який знімає відео про Minecraft. «Я сказав їй, що не працюю з цією категорією», — поділився він.

Роль Торабі особливо помітна в соцмережі X, що під керівництвом Ілона Маска стала центром консервативного дискурсу. Демократичний стратег Валід Шахід говорить: відео Торабі — це або спосіб донести новину, або просто чергова тема для суперечок.

Сам Торабі вважає свою роботу суспільно корисною для тих, хто не хоче витрачати години на перегляд контенту. Він також очікує, що більше політичних діячів і журналістів почнуть рухатися швидше, якщо вони не хочуть залишитися позаду.

«Коли ви пишете статтю, ви хочете переконатися, що все правильно, що всі факти перевірені. Та поки ви напишете статтю, відео вже буде онлайн», — каже Торабі.

Асін Торабі — приклад нової хвилі цифрової журналістики, де вірусність стала головною валютою впливу. Його робота викликає суперечки, але одне очевидне: у часи, коли увага — найцінніший ресурс, він знає, як її завоювати.

Переказала Ольга Татохіна