Сотні найбільших гризунів планети "захопили" ціле місто

В Аргентині сотні капібар «захопили» місто Нордельта.

Про це повідомляє The New Tork Times.

Найбільші гризуни планети, що походять із Південної Америки, нещодавно стали улюбленцями Інтернету.

У незліченній кількості відео їх показано милими та абсолютно щасливими тваринами, які дозволяють мавпам і качкам кататися на їхніх спинах.

Втім, для деяких людей в одному куточку їхньої рідної землі капібари стали загрозою.

Після пандемії коронавірусу «карпінчос», як їх називають в Аргентині, поширилися в Нордельті, населення якого становить 45 000 людей.

За словами біологів, найнятих громадою, 2020 року, коли мешканці перебували на карантині вдома, капібари почали колонізувати доглянуті райони, де немає хижаків, знаходячи зелену траву та прісну воду.

За останні два роки, за підрахунками біологів, популяція капібар Нордельти зросла втричі до майже 1000 особин, що є складним тестом для співіснування людей і дикої природи в містах.

Під час візиту минулого місяця родини капібар паслися біля тенісних кортів, дрімали на волейбольних майданчиках і пробиралися в штучних лагунах.

Тварини спричиняють дорожньо-транспортні пригоди, продираються через сади та іноді нападають на собак.

«Це дика тварина проти одомашненого собаки.

Я маю на увазі, це зовсім інше, — сказав Сампієтро, ветеринар, найнятий для допомоги в управлінні популяцією капібар.

— Мені доводилося проводити розтини капібар, і мені важко розрізати шкіру ножем».

Пабло Пефоре, один із 26 представників району Нордельта, сказав, що його сусіди часто скаржаться йому на земноводних гризунів.

«Вони вважають їх небезпечними, вони вважають їх агресивними, вони бояться за своїх маленьких дітей», — сказав він.

Чоловік додав, що капібари іноді йшли за його цвергшнауцером Грумете.

«Я не залишаю його самого в саду, тому що не знаю, що може статися», — сказав він.

Втім, його сусідка Вероніка Еспозіто не погодилася.

«Жодна капібара ніколи не наближалася до моїх собак, — сказала вона.

— Усі кажуть, що їдять рослини.

Так, їдять.

Але рослини відростають.

Я не бачу проблеми».

Еспозіто належить до невеликої групи сусідів, які очолюють повстання проти контролю над капібарами.

Вони протестували на вулицях, подали в суд проти забудовників і зібрали 25 000 підписів під онлайн-петицією на захист тварин.

«Я вважаю, що їхня чарівність — це стратегія самого виду, щоб вижити, — сказала Сільвія Сото, найгучніша сусідка.

— Їхня любов підкорила нас, і ми боремося за них».

Поки що боротьба не закінчилася.

Торік національний уряд Аргентини розпочав експеримент із проведення вазектомії на трьох капібарах у Нордельті, сподіваючись відстежити, як це вплинуло на положення самців у зграях.

У разі успіху практику можна поширити.

У лютому організація Nordelta повідомила мешканцям в електронному листі, що вона просувається з іншим планом: «програмою вакцинації протизаплідних засобів», схваленою місцевою владою, для стерилізації 250 дорослих капібар.

Костанца Фалгера, провідна біологиня організації, сказала, що її команда використовує «вакцину», яка зупиняє виробництво сперми та перешкоджає овуляції.

Це вимагає двох ін’єкцій з інтервалом у декілька місяців, але тоді може тривати лише декілька місяців, тобто їм, можливо, доведеться постійно заспокоювати капібар.

Вони не впевнені, скільки часу триває стерилізація, тому що препарат Improvac, виготовлений виробником ліків Zoetis з Нью-Джерсі, не використовувався на капібарах.

Він призначений для зміни гормонів свиней перед забоєм, щоб м’ясо було смачнішим.

2019 року Nordelta обприскала свою траву запахом м’ясоїдної тварини, відлякавши багатьох капібар.

Але Фалгера сказала, що з часом ефективність впала, оскільки капібара в Нордельті давно відійшла від звичайних хижаків.

Тож, за її словами, громада зупинилася на ін’єкціях, які є кращими, ніж кастрація чи вазектомія, оскільки вони з меншою ймовірністю змінять поведінку гризунів і групову динаміку.

Іншими словами, вони все ще спаровуються, сказала вона, «але вони не запліднюються».

30 років тому Нордельта була здебільшого незайманою водно-болотистою місцевістю, де капібари вільно бродили, на них полювали пуми, ягуари, каймани та спортивні мисливці.

Наприкінці 1990-х один із найбагатших людей Аргентини Едуардо Константіні, підприємець і забудовник, почав перебудовувати територію з дорогами, ставками, маєтками, багатоквартирними вежами, торговим центром і полем для гольфу, спроєктованим американським гольфістом Джеком Ніклаусом.

Будівництво велося майже безперервно — наразі будують ще 17 будівель — і тепер тут проживають деякі з найбагатших людей Аргентини.