«Закон Мазепи» почав діяти. Перша жертва – Протасів Яр

Протасів Яр став першою жертвою «закону Мазепи» (4292-IX), який вступив в дію 9 квітня. Цю законодавчу ініціативу подав восени минулого року нардеп Ігор Фріс («Слуга народу») та ще кілька десятків його колег. Зрештою в березні цього року 273 нардепи проголосували за цей закон.

Він передбачає дві ключові речі: якщо хтось отримав ділянку лісу чи узбережжя понад 10 років тому, а це за часів Януковича і раніше, то претензій у держави чи громади бути не може, а якщо упродовж останніх 10 років, то тоді треба з бюджету внести кошти на депозит суду.

Коли суд таки вирішить повернути ділянку державі чи громаді, то тоді бюджет втрачає депозит – ринкову (!) вартість цієї землі. Бюджетні гроші забере той, хто зумів заволодіти майном громади чи держави.

Такі зміни до законодавства почали лобіювати ще рік тому, коли ДБР затримало бізнесмена Ігоря Мазепу через будівництво котеджів поблизу Київської ГЕС. Згодом Мазепа наголосив, що претензії правоохоронців до бізнесу треба «обнулити». У соцмережах та ЗМІ з 2024 року велася кампанія на підтримку вимог бізнесмена, що підтверджують результати дослідження громадської ініціативи «Голка». Саме тому ЗМІ називають цей документ «законом Мазепи».

Зрештою Володимир Зеленський підписав закон. Президент не зважив на петицію, яку подав Мішель Терещенко з вимогою ветувати закон і яку підтримали понад 25 тис. громадян. Одразу після того, як закон вступив в силу, Господарський суд міста Києва відмовився відкривати провадження у справі щодо Протасового Яру. Цю зелену зону столиці захищав ще до повномасштабного вторгнення загиблий киянин-розвідник Роман Ратушний.

Як «закон Мазепи» діє у справі Протасового Яру?

Позовну заяву, яку в інтересах громади столиці подав заступник Генпрокурора, Господарський суд міста Києва 10 квітня залишив без руху.

Суддя Олександр Нечай у своїй ухвалі зазначив, що треба надати оцінку земельним ділянкам площею 1,6 га та майже 15 га і надати докази, що на депозитний рахунок надійшли гроші. Мова про бюджетні гроші міста Києва.

Йдеться про ділянки, які у 2004 році купило у громади міста Києва товариство «Протасів Яр». Юрист громадської організації «Захистимо Протасів Яр» Антон Дикань розповідає, як Київрада за часів мера Олександра Омельченка порушила закон: «Громадських слухань не було проведено, територія мала статус земель рекреаційного призначення та не могла бути передана під забудову, також не було враховано історичну та археологічну цінність території. І ці ділянки зеленої зони столиці опинилися у власності товариства «Протасів Яр». Тут сліди ведуть до групи компаній АЗС WOG, яку пов’язують зі Степаном Івахівим. Бенефіціари товариства «Протасів Яр» ті самі, що і в WOG. У 2024 році Київрада визнала помилку та ухвалила рішення з викладом порушень, які були допущені при передачі землі у власність».

Учасник громадської ініціативи «Голка», адвокат Юрій Мельник наголошує, що коли йдеться про добросовісність, то треба досліджувати, хто першим оформив власність на комунальну чи державну землю: «Треба розуміти, а які зв’язки були в нього з мером, депутатами, які виділяли землю.

Далі варто простежувати зв’язок першого набувача з тим, кому він продавав ділянку. Треба аналізувати бізнес-зв’язки та родинні зв’язки, а це треба досліджувати всі реєстри. Та якщо обʼєкт, згідно закону, не може перебувати у приватній власності, то і добросовісності набуття не може бути. Форма власності чітко визначена законом, такі обʼєкти не вибувають з власності держави чи громади, а отже і не набуваються. Окрім того, ті, хто таке майно оформив як приватну власність, не могли не бачити, скажімо, річку чи море біля ділянки».

Мельник наголошує, що тепер після підписання «закону Мазепи» треба стежити, коли перші справи дійдуть до Верховного Суду, та аналізувати, якою буде судова практика: «Фокус уваги може бути зміщений й на тлумачення слова «набувач», а не на спосіб набуття такого права власності. Цим поняттям тепер можуть грати, як і у справі з Протасовим Яром. Але чи до кожної справи буде така увага як до цієї? Про скільки справ ми не почуємо взагалі і скільки коштів з бюджету піде на «депозити» для забудовників?»

Адвокатка Софія Шутяк, яка є заступницею голови комітету аграрного, земельного та довкільного права НААУ, зазначає, що суди вже трактують «закон Мазепи» неправильно: «Рішення Київради, яке оскаржує прокуратура не породило у товариства «Протасів Яр» набуття права власності на оспорювані ділянки. Доцільно також вказати, що новий закон можна буде застосовувати лише для добросовісних набувачів земель державної та комунальної власності, які вилучалися не на підставі рішень органів влади».

Аналітик громадської організації «Українська природоохоронна група» Петро Тєстов акцентує увагу на тому, що лобісти цього «закону Мазепи» розповідали, що захищатимуть лише добросовісних набувачів, але рішення Господарського суду міста Києва доводить зворотне: «Це була просто казка, що, мовляв, він не буде поширюватись на землі, які не можуть передаватись у приватну власність і захисникам природи немає про що турбуватись.

Як видно, лобісти під куполом і в ЗМІ відверто брехали. Подивіться, як зараз це тлумачить суд. З тексту ухвали випливає, що вимога внести депозит може в очах суддів стосуватися абсолютно всіх земель. І не тільки на зелені зони, але й, наприклад, на землі Міністерства оборони. Певен, що скоро нас очікують аналогічні рішення судів і щодо заповідних територій. Цей закон треба скасовувати».

Що стосується ситуації з Протасовим Яром, то очільниця громадської організації Юлія Бартле зазначає, що низка захисників зеленої зони пішла на фронт і влада має розуміти, що у фронтовиків загострене почуття справедливості: «Важко збагнути, чому народні депутати дослухалися до недоброчесних забудовників і вирішили обнулити претензії до дерибанників лісів та узбереж. Ця амністія стосується часів Януковича, а якщо строк дерибану менше 10 років, то на депозит треба класти з бюджету немалі суми, які громада або держава мала б використати для того, щоб підтримувати збройні сили України. Коли повернуться наші з фронту, то з плакатами захищати зелені уже навряд чи хтось буде».