Дефолт в Україні: що це таке й, чому про нього заговорили знову

Що таке дефолт

Якщо країна не може розрахуватись зі своїми кредиторами, то оголошує дефолт. Однак, згадуючи про дефолт, потрібно зауважити ще таке поняття, як технічний дефолт. Це ситуація, коли країна хоч і заявила про свою не платоспроможність, однак повинна домовитись з кредиторами про списання частини боргу та відтермінування наступних виплат, пояснює 24 Канал.

Говорячи про дефолт в Україні, потрібно розуміти, що частково країна вже в технічному дефолті. Це сталось тоді, коли Україна влітку 2024 року офіційно відмовилася від обслуговування частини боргу. Про це також свідчить те, що для України закриті міжнародні ринки капіталу, а випущені облігації торгуються із значним дисконтом.

На перший погляд, можна припустити, що дефолт може матиме позитивні наслідки. Наприклад, країні більше не доведеться виконувати зобовʼязання перед кредиторами й спрямувати гроші на фінансування внутрішніх проблем. Однак це не так.

Адже у разі дефолту (не технічного) в довгостроковій перспективі такій країні буде важко отримати нові кредити від партнерів, залучити нові інвестиції й країну тощо. Враховуючи, що наразі бюджет України напряму залежить від фінансової підтримки партнерів – оголошувати дефолт вкрай не логічний крок.

Цікаво! Україна декілька разів була на межі дефолту, однак жодного разу не оголошувала його. У 1998 році попри технічний дефолт в Росії, після розпаду СРСР, Україні вдалось його уникнути. Також передумови були у 2000 та 2015 роках.

Чому зараз знову заговорили про дефолт в Україні

24 квітня стало відомо, що Україна не змогла домовитись з групою кредиторів на чолі з хедж-фондами щодо реструктуризації боргу на суму 3,2 мільярда доларів. Виплата за боргом повинна була відбутись наступного місяця.

У Мінфіні зазначили, що налаштовані на конструктивний діалог з інвесторами. "Так само, як це було під час успішних перемовин щодо реструктуризації єврооблігацій минулого літа", – підкреслили у відомстві.

Україна запропонувала кредиторам два варіанти:

1. Повний обмін на суверенні облігації, через повторне відкриття існуючих облігацій;
2. Зміну умов випуску ВВП-варантів.

Однак інвестори були готові реструктуризувати лише травневий платіж, вимагаючи понад 400 мільйонів доларів готівкою та конвертацію понад 200 мільйонів доларів у нові облігації.

ВВП-варанти були розроблені для світу, якого більше не існує. Скромне економічне зростання у 2023 році було не ознакою стрімкого процвітання, а крихким відскоком від майже 30% падіння, спричиненого повномасштабним вторгненням Росії. Ці фінансові інструменти не повинні стати перешкодою для нашого відновлення,
– зазначив Сергій Марченко.

Варто додати також, що комітет кредиторів зазначив, що оптова реструктуризація варантів не є ні доцільною, ні необхідною, однак вони, як і раніше, готові брати участь у виплаті 2023 року. До слова, на цю спеціальну групу припадає понад 30% варантів, що перебувають в обігу.