/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F434%2F3f116917e0526f08328263a171781255.jpg)
Google та X можуть стати наступними цілями для Єврокомісії
Європейська комісія може невдовзі накласти штрафи на Google і платформу X, що належить Ілону Маску, попри побоювання щодо можливих тарифних заходів у відповідь з боку США.
Брюссель продовжує наполегливе впровадження положень Закону про цифрові ринки (Digital Markets Act, DMA), який має на меті забезпечити чесну конкуренцію між онлайн-сервісами, включаючи соцмережі, браузери й магазини додатків. У центрі уваги — боротьба з практиками, що утруднюють перехід користувачів між платформами. Першими компаніями, до яких були застосовані санкції через недотримання вимог DMA, стали Apple та Meta, які, за оцінкою Єврокомісії, штучно утримують користувачів у межах власної екосистеми.
За інформацією трьох джерел, знайомих із перебігом розслідування, Google і X можуть стати наступними компаніями, до яких буде вжито регуляторних заходів. Зокрема, у випадку з Google йдеться про справу, що тягнеться ще з 2021 року, пов’язану з можливою перевагою, яку компанія надавала власним рекламним сервісам.
Якщо Брюссель вирішить змусити Google продати частину рекламного бізнесу, це стане безпрецедентним кроком — таким, якого раніше не було навіть у гучній антимонопольній справі проти Microsoft. Така можливість активно обговорюється після недавнього рішення суду в США, який визнав, що Google зловживав домінуючим становищем на ринку цифрової реклами.
Це рішення також може стати юридичною базою для дій американських регуляторів, зокрема Міністерства юстиції США, яке вже розглядає можливість примусового поділу рекламного бізнесу Google. На думку Зака Майєрса, дослідника Центру регулювання в Європі (CERRE), нинішня ситуація сприятлива для скоординованих дій між ЄС та США. Якщо Вашингтон посилить тиск на Google, це може надати політичну підтримку антимонопольному відомству Єврокомісії, очолюваному Тересою Ріберою.
Втім, відкритим залишається питання впливу міжнародного тиску на політику ЄС. Колишній президент США Дональд Трамп вже розкритикував DMA, назвавши його прихованим тарифом проти американських технологічних гігантів. У лютому він згадав цей закон у своєму виконавчому указі. У відповідь Тереса Рібера наголосила, що усі компанії, що працюють у межах Євросоюзу, мають дотримуватись місцевих правил і цінностей, незалежно від їхнього походження.
ЄС стоїть перед важливим випробуванням — балансуючи між політичною незалежністю та міжнародним тиском. Результати справ проти Google і X стануть ключовим тестом ефективності реалізації DMA та рішучості Європи в цифровому регулюванні.