«Машина для промивки мізків заглухла»: пропаганда — про закриття «Голосу Америки» й «Радіо Свобода»

Валентин Юрченко, заступник керівника аналітичного відділу ЦКА

Одним із рішень нового президента США Дональда Трампа стало припинення роботи «непотрібних елементів федеральної демократії». Під удар потрапило й агентство USAGM, яке опікується роботою «Радіо Свобода» та «Голосу Америки». Попри внутрішньополітичні мотиви, це рішення порушило глобальні питання майбутнього ліберальних медіа й інформаційного впливу США у світі, зокрема на Китай і Росію, де указ Трампа охоче вітали.

Детальний аналіз російського інформаційного поля дає шанс оцінити, наскільки важливими для Кремля стали рішення Трампа. В новому дослідженні Центр контент-аналізу розповідає, як роспропаганда згодувала подію своїй авдиторії, використала американців для інформаційної війни проти США й до чого тут Ілон Маск.

14 березня Дональд Трамп підписав указ, спрямований на скорочення Агентства глобальних медіа (USAGM). Цим президент США фактично призупинив фінансування «Радіо Свобода», «Голосу Америки» й інших міжнародних мовників країни. Ці медіа протягом десятиріч були джерелами інформування про світ у закритих суспільствах і виживали під тиском авторитарних режимів.

• Читайте також: Адріан Кармазин: Конгрес мусить сказати своє слово щодо «Голосу Америки»

Центр контент-аналізу дослідив першу реакцію російських медіа, аби виявити наративи російської пропаганди. Аналізувалися всі повідомлення в медіапросторі та 400 найпопулярніших дописів у телеграм-каналах, що з’явилися в перший тиждень після повідомлення про зупинку фінансування цих медіа (14—21 березня 2025 року).

«Захід старого ладу»

Огляд загальної картини висвітлення теми в російських джерелах не залишає жодного сумніву, на що саме робив ставку Кремль, — на емоції. Майже 70% повідомлень у близьких до Кремля медіа та телеграм-каналах містили емоційну складову й суб’єктивну оцінку, натомість лише 30% розповідали про подію без залучення коментарів або суб’єктивності автора.

Порівняння часток суб’єктивної думки 

Більшість матеріалів з оцінками були короткими — інформаційні повідомлення. Роспропаганда особливо не заглиблювалася в деталі та рідко давала аналітику своїй авдиторії. Лише деякі видання й автори на форумах і в телеграмі намагалися проаналізувати чи пояснити рішення Трампа. Робили вони це, як правило, через призму змін в Америці та на Заході: «Гражданская война в западном мире», «Закат старого миропорядка», «Большой передел мира», «Информационные орудия холодной войны меняют хозяев» тощо. 

Ключовим повідомленням стала ідея неефективності «русофобських джерел». 

Прокремлівські засоби масової пропаганди оперативно наповнили інфопростір новинами про тиск на РС і ГА через фреймінг їхньої неефективності. Цю тезу часом підтверджували словами самих американців.

По-перше, при висвітленні інфоприводу прокремлівські джерела розтиражували слова Ілона Маска в лютому. Маск тоді написав: «Європа тепер вільна (якщо не рахувати задушливої бюрократії). Алло?? Ніхто більше їх не слухає. Це просто радикальні ліві, які розмовляють самі з собою, спалюючи 1 мільярд доларів на рік із коштів американських платників податків».

Це пригадували й деякі умовно ліберальні російські джерела, проте в наративах Кремля його поширення явно було спланованим і акцентованим. Про це свідчить те, що слова з’являлися не лише в однотипних, але і в оригінальних матеріалах, кочуючи від порталу в портал. 

По-друге, низка прокремлівських ресурсів цитувала реакцію президента «Радіо Свобода» Стівена Капуса, яку наводили також і умовно ліберальні російські джерела. Капус сказав: «Іранські аятоли, китайські комуністичні лідери та автократи в Москві та Мінську святкуватимуть падіння “Радіо Свобода” через 75 років. Якщо віддати перемогу нашим супротивникам, це зробить їх сильнішими, а Америку слабшою». Кремлівські медіа неприховано смакували тезу про послаблення США та посилення їх супротивників. 

Ключові повідомлення за поширенням

Серед заголовків і підзаголовків були такі: «США вынесли приговор легендарному источнику русофобии», «Машина для промывки мозгов остановилась», «Трамп заткнул глотку “Радио Свобода” и “Голосу Америки”», «Разговаривали сами с собой» тощо. 

Найчастіше у заголовках обігрували слово «голос»: «Голоса замолкают», «США прикрывают свои голоса», «Голоса становятся тише», «Расправа с голосами», «США прекратили финансирование вражеских голосов». 

Традиційно в реакціях були слова про «либерашек», «журнашлюх», повідомлення містили ворожу та радикальну пропаганду тощо. І ще був такий вірш: 

«“Голос Америки”,

Больше — ни-ни!

Хватит истерики,

Хватит брехни!

Мразь либеральная,

Ну-ка — к чертям!

Официальная

Бомба по вам!»

«Радіти ще зарано» 

Однак були й стриманіші голоси. Деякі дописувачі закликали не поспішати радіти, підкреслюючи, що інформаційна війна між Росією та США нікуди не зникне, американська пропаганда не послабне, у Трампа залишаться свої ручні міжнародні медіа. Такі розгорнуті коментарі подавали «експерти», «політологи», наприклад ідеолог євразійства Олександр Дугін. Вони розглядали рішення Трампа у світлі внутрішньополітичних процесів — передовсім як чистку політичних конкурентів, боротьбу проти лібералів і глобалістів. Крім того, писали про фінансові проблеми РС та ГА («гроші в порожнечу, велика перевитрата коштів, корупція»). Білий Дім справді обвинуватив «Голос Америки» в радикальній пропаганді та поширенні антитрампівського контенту. 

Про негативні й небезпечні для Кремля аспекти теми намагалися не писати. Так, лише декілька медіа подали слова речниці Держдепу Теммі Брюс про те, що США продовжить протидію російським медіа.

• Читайте також: «Тепер свобода слова — це гріх». Медійники — про закриття «Голосу Америки» та «Радіо Свобода»

Що стосується офіційної позиції Кремля, то протягом тижня у медіа навели лише короткий коментар Дмитра Пєскова з брифінгу, який назвав наступ на «Радіо Свобода» та «Голос Америки» внутрішньою справою США. Хоча й назвав ці медіа пропагандистськими та непопулярними в Росії. Цю позицію просували «Росія 24», РБК, ТАСС, «РІА Новості» й ті пропагандисти, хто їх цитував.

Низка видань навела коментар пропагандистки Симоньян, яка назвала атаку на РС і ГА святом, сказала, що ці медіа фінансувало ЦРУ й вони були спрямовані на розпал протестів і дестабілізацію в Росії.

Реакцію Китаю, який привітав зупинення фінансування РС і ГА та заявив про постійну брехню цих медіа про країну, подали лише три прокремлівських ресурси.

Найактивніші прокремлівські джерела

Отже, за допомогою медіа та телеграм-каналів Росія запустила на внутрішню авдиторію два ключових повідомлення: 

• ворожа пропаганда зазнала поразки; 
• закриття РС та ГА є логічним, бо вони були неефективними. 

На підсилення цих тез залучили слова президента «Радіо Свобода» про «святкування в Москві та Мінську» 15 березня — в пік обговорення інфоприводу — і лягла в цей фреймінг росіян. Вочевидь, роспропаганда вимальовувала слабкість інформаційної машини США, з якою вона як ідеологічна спадкоємиця СРСР бореться з 50-х років минулого століття, та перемогу над нею.

«Удар по російській опозиції»

Медіа й телеграм-канали, що позиціюють себе як ліберальні, також висвітлювали наступ на РС та ГА, але їхня риторика, наративи й спосіб подачі матеріалів відрізнялися від прокремлівських видань.

По-перше, вони майже не припускалися емоційного тону, подаючи інформацію сухо та з посиланням на іноземні джерела. По-друге, уважно стежили за розгортанням подій і фіксували реакцію постраждалих редакцій, громадських організацій, Євросоюзу. Не оминули увагою новину про готовність ЄС фінансувати редакції тощо. Також медіа намагалися глибше поглянути на ситуацію і розібратися в темі, подаючи більше аналітичних матеріалів.

Найактивніші «ліберальні» джерела

Загалом умовно «ліберальні» медіа відокремлювали факти й думки. При висвітленні теми суб’єктивна думка була представлена у вигляді дискусії — залучали публічні коментарі посадовців із Заходу, експертів, а також публікували ексклюзивні коментарі. Більша частина таких матеріалів була викладена у вигляді оглядових або аналітичних текстів. Наприклад, «Настоящее Время» подало добірку реакцій авдиторії РС і ГА, «Медуза» розповіла історію «Радіо Свобода» та навела інтерв’ю з її працівником. Deutsche Welle взяла інтерв’ю в колишнього директора білоруського «Радіо Свобода» та намагалася ґрунтовно розібратись у темі. 

Детально російські «ліберальні» медіа зупинялися на подальшій долі російської «опозиції» й на тому, як зупинка фінансування ГА і РС відіб’ється на її перспективах на Заході. Так, кілька медіа поширили реакції головреда телеканалу «Дождь» про удар по громадянському суспільству Росії та Білорусі. Подібну думку висловив також політолог Олександр Кинєв.

• Читайте також: Українська редакція «Радіо Свобода» скорочує мовлення і частину співробітників відправляє в простій

Другою за популярністю стала думка про те, що Трамп бореться зі своїми опонентами всередині країни. В основному вона лунала в межах обговорення на російській службі BBC News і від «ліберальних» блогерів у телеграмі. Була й альтернативна позиція про те, що Трамп зупинив фінансування медіа в інтересах Путіна. Ці ж спікери просували тезу про те, що РС і ГА — це американська чи ліва пропаганда. Майже винятково це робив телеграм-канал «SVTV News — либертарианское СМИ».

Незалежно один від одного в умовно «ліберальних» джерелах згадували контекст Радянського Союзу — при висвітленні теми повторювали, що президент США закрив медіа, які пережили СРСР. Зокрема, писали: «Это не удалось даже КГБ»; «Трампу удалось то, с чем не справился Советский Союз»; «А ведь “Радио Свобода” СССР пережило».

Кремль — бенефіціар

Отже, попри стриману реакцію, Москві не вдалося приховати свою радість від рішення Трампа та його важливість для Росії. Аналіз російського інфополя показав, як Кремль вклався в інфопривід і з якою метою. На тлі стихійної ейфорії від рішення Трампа на внутрішню авдиторію Кремль усе одно запустив  «правильні» повідомлення та системно вибудував фреймінг перемоги. Ставку зробили на концентроване поширення коротких емоційних повідомлень, а оскільки Росія до цієї «перемоги» не причетна — взялися просувати слова самих американців. У такий спосіб намагалися виправдати зупинку фінансування медіа, посилити його вагу і валідність. Слова Ілона Маска теж стали інструментом роспропаганди. Офіційний Кремль намагався відмежуватися від інфоприводу, аби не псувати свій наратив.

Загальну картину інфополя доповнили русофільські, глузливі та часто антиамериканські вислови. Натомість внутрішньополітичний контекст США прокремлівські джерела майже не розглядали, а невигідні для Росії тези американців оминали увагою. У підсумку, Кремль констатував для своєї авдиторії перемогу над ворожою пропагандою, а її стан висміювали через слабкість закритих медіа.

• Читайте також: Агентство США з глобальних медіа відновило фінансування «Радіо Свобода»

Методологія. Для аналізу були взяті матеріали повної вибірки російських медіа (телебачення, радіо, онлайн-видання) та 400 найбільших за охопленням дописів у телеграм-каналах,  які містили згадування «Радіо Свободи» та/або «Голосу Америки» в контексті указу Трампа щодо скорочення функцій семи федеральних агентств, зокрема Агентства США з глобальних медіа (USAGM). Суб’єктивність у повідомленнях визначали наявністю в них коментарів з оцінним судженням щодо рішення Трампа, навіть якщо це новина, де коментар поданий як факт, або суб’єктивної подачі інформації автором матеріалу. Період аналізу: 14 березня (день підпису Трампом указу) — 21 березня.

Колаж: Микола Шиманський