Наступний Папа Римський: як і коли оберуть, хто серед фаворитів і що казали про Україну

21 квітня завершив свій земний шлях Папа Римський Франциск. Смерть кожного Папи Римського – завжди велике горе для всього християнського світу, але також і початок нової епохи, фіналом якої стануть вибори нового Папи.

Хто найімовірніше може стати його наступником, чи буде боротьба за владу та як саме відбуватимуться вибори – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Як проходять вибори Папи Римського

Як відбувається цей процес – знає кожен, хто вже встиг подивитисьфільм "Конклав" (тобто практично всі). Для тих, хто ще не встиг переглянути, пояснюємо, що після смерті понтифіка оголошується період Sede vacante, який завершиться обранням нового очільника Святого престолу.

• Нового Папу обирають вищі ієрархи католицької церкви – кардинали. Їх не більше 120.
• При цьому кардиналів сукупно більше – понад 200, вони приїздять до Ватикану з усього світу та є повноважними представниками своєї пастви (нині вважається, що католиків у світі від 1,2 до 1,5 мільярда людей).

Кардинали у Ватикані / Фото Gabriel Bouys / AFP

Щодо кардиналів-виборщиків є вікове обмеження – не старше 80 років (це обмеження ввів у 1971 році Папа Павло Шостий). Обирають кардинали, як правило, з-поміж себе, але обраною може бути й інша особа без обмежень по віку та статусу, єдина вимога – людина має бути католиком. Для перемоги необхідні 2/3 голосів.

Самі вибори проходять у Ватикані в Римі в знаменитій Сикстинській Капелі за зачиненими дверима та в повній таємничості. Власне, слово "конклав" є калькою латинського виразу "під ключем".

Сикстинська Капела на ілюстрованій мапі Ватикану / Інфографіка BBC

Голосують кардинали на спеціальних бланках, які після завершення процедури спалюються. Традиційно до багаття додається спеціальна суміш, яка фарбує дим у відповідний колір: чорний, якщо Папу не обрано, та білий – якщо обрано.

Кардинали голосують за нового Папу / Ілюстрація BBC

Голосують за кандидатуру Папи двічі на день. В теорії вибори можуть тривати дуже довго. Рекорд встановлено у 13 столітті в італійському Вітербо, коли панотці обирали найдостойнішого цілих 2 роки й 9 місяців, і обирали б іще довше, якби обурені містяни не розібрали кардиналам дах у будівлі для зборів.

Власне, цей прецедент призвів до змін, які вже в наш час остаточно систематизував Папа Іван Павло Другий у документі, відомому як апостольська конституція Universi Dominici Gregis.

Отже, варто очікувати, що нового Папу Римського оберуть вже в травні 2025 року. При цьому сам процес виборів розпочнеться після поховання Папи Франциска Першого, яке заплановане на суботу, 26 квітня.

Партії та групи впливу у Ватикані: чому це важливо

Серед вищих католицьких ієрархів є декілька груп впливу. Приблизно їх можна поділити на три частини. Нині традиційно ієрархів розділяють на:

• консерваторів;
• лібералів-прогресистів;
• поміркованих.

Однак це дуже умовний поділ, адже крім ідеологічних відмінностей панотці можуть формувати союзи та коаліції на підставі особистих якостей або, наприклад, земляцтва.

До прогресистів певною мірою належав і сам Папа Франциск. Він дійсно почав своє папство з великими сподіваннями вірян на реформи та адаптацію церкви під реалії 21 століття. Утім, на радикальний злам Франциск не наважився і в другій частині свого правління радше діяв за мудрим, але обережним принципом "старовини не рушимо, новинки не вводимо".

Католицькі консерватори, чи краще сказати – неоконсерватори, такого порядку денного не сприймають, не бажають підлаштовуватись під сьогодення і хочуть самі нав'язувати світу своє бачення. При цьому консерватори також неоднорідні й мають свої течії та групи.

У Ватикані чимало течій і впливових груп / Ілюстрація BBC

Одним з осередків цієї течії стали США, які, особливо після перемоги Дональда Трампа, активно заявляють про свою позицію та з натхненням відроджують в Америці релігійний фундаменталізм, потаємно і не дуже, плекаючи мрії по побудову в США нового Гілеаду з книжки "Розповідь служниці".

Дональд Трамп і його найближче оточення ці мрії усіляко підтримують. На доказ цього католиків серед виборців Республіканської партії вочевидь побільшало. Мабуть, найвідомішим неофітом є Джей Ді Венс, який хрестився у 2019 році, а найбільш ревним католиком у команді чинного президента США є державний секретар Марко Рубіо, який в березні 2025 року на Попільну середу в прямому ефірі шокував громадськість абсолютно недоречним у наш час хрестом на лобі. Чим нагадав середньовічних варварів-неофітів, які у своїй демонстрації віри намагалися бути святішими за Папу Римського.

Крім того, з 2020 року християнином у широкому сенсі (а значить – і католиком) вважає себе і Дональд Трамп (до цього вважав себе протестантом).

• Серед прогресистів виділяється архієпископ Болоньї 69-річний Маттео Дзуппі, 76-річний кардинал з Гани Пітер Тарксон, 72-річний архієпископ Ньюарка Джозеф Тобін і генеральний секретар Синоду єпископів 68-річний мальтієць Маріо Грек.
• Фаворитами серед консерваторів називають архієпископа Будапешта 72-річного Петера Ердо, 65-річного кардинала з Конго Фрідоліна Амбонго Безунгу, 79-річного кардинала Робера Сара з Гвінеї та їхнього колегу зі США кардинала Реймонда Берка (76 років).

Імовірні кандидати на Папський престол

Останній, до речі, мав прямий і довгий конфлікт з Папою Франциском, а ще його активно підтримує Дональд Трамп.

Нині до представників поміркованих ЗМІ відносять кардинала П’єтро Пароліна, 60-річного латинського патріарха Єрусалима П'єрбаттісту Піццабаллу, 66-річного француза Жан-Марка Авеліна, а також їхнього побратима з Філіппін 67-річного Луїса Антоніо Тагле.

Хто є найбільшим фаворитом на престол

Харизматичного та медійного філіппінця Луїса Антоніо Тагле могли обрати на Папу ще у 2013 році, але зупинили свій вибір на кандидаті з Аргентини, вирішивши що Тагле ще занадто молодий. Нині ж він цей "недолік" виправив і є серед фаворитів на обрання.

Кардинал Луїс Антоніо Тагле в Індіанаполісі / Фото Vatican news

Зверніть увагу! У разі перемоги це буде перший Папа-монголоїд, але на цьому переваги Тагле не завершуються. Він був наближеним до Франциска, а ще вважається дуже прогресивним і сучасним, веде соцмережі й може стати чудовим кандидатом на Папу інформаційної доби.

Дивуватися потенційному вибору Тагле не варто. Європа вже давно не є базовою територією для католицизму. Натомість ця гілка християнського вчення має велику силу в Латинській Америці, завдяки чому вперше в історії отримала власного Папу.

• Не менш потужними позиції Ватикану є й в Африці та Азії. Філіппіни, звідки Тагле родом і де був архієпископом Маніли, нині є головною католицькою країною Азії.
• До того ж кардинал має китайське коріння, що може стати ще одним плюсом.
• Мінусом можуть стати питання до Тагле через його не надто успішну сольну роботу в благодійній організації Caritas, яка у 2022 році опинилась в епіцентрі корупційного скандалу.

Кардинал Матео Дзуппі вважається лідером прогресистів і поводиться відповідно. В останні роки він був доволі близьким до Папи Франциска.

Це дуже позитивний чоловік, який їздить на роботу на велосипеді та каже те, з чим погодились на будь-якому прогресивному мітингу. Українці знають Дзуппі як представника та спеціального переговірника Ватикану у питанні миру в Україні. Колись за його прямого посередництва вдалося домовитись про мир у Мозамбіку, але цього разу росіяни виявилися більш затятими, і зустріч Дзуппі з патріархом Кірілом великих наслідків не мала.

Маттео Дзуппі (зліва) та Франциск / Фото Vatican Media

Петер Ердо з Угорщини, мабуть, стане головною "ставкою" консерваторів. Як і Папа Бенедикт Шістнадцятий, кардинал Ердо – це вчений-теолог. Він не надто харизматичний, але фундаментальний. При цьому він не такий радикальний, як Реймонд Берк чи Робер Сара, а тому має куди більше шансів на підтримку поміркованих кардиналів, думка яких, схоже, і визначить переможця.

Ердо показав себе непоганим дипломатом і вдало уникав конфліктів з колегами та Ватиканом. В рідній Угорщині кардинал Ердо має великий авторитет і не меншу підтримку від правителя держави Віктора Орбана.

Кардинал Петер Ердо та прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан / Фото PD

У 2005 і 2011 роках Ердо обирали на голову Ради єпископських конференцій Європи, і на цей факт потрібно зважати, адже європейські кардинали-виборщики будуть мати більшість на конклаві.

Утім, найбільш очевидним фаворитом є уродженець Венеції кардинал П'єтро Паролін. Йому 70 років, він італієць, як і 217 з 266 понтифіків в історії Святого престолу.

За часів Папи Франциска кардинал Паролін з 2013 року мав посаду Державного секретаря Святого престолу та виконував функції фактичного прем'єр-міністра та міністра закордонних справ Ватикану (не забуваймо, це суверенна держава, між іншим – з власними грошима).

Для кращого розуміння цієї посади варто вдатися до прикладів з масової культури та згадати кардинала Воєлло із серіалу "Молодий Пара" Пауло Соррентіно. Герой великого Сільвіо Орландо якраз і був держсекретарем Ватикану та правою рукою Папи, а ще уособленням церковної бюрократії та, якщо хочете, ватиканського deep state.

Утім, ототожнювати вигаданого і навіть карикатурного персонажа з реальним держсеком Ватикана все ж не варто (але нагадати про це точно було необхідно).

Кардинал П'єтро Паролін / Фото Едварда Пентіна

Як і належить держсекретареві, Паролін відігравав роль громовідводу для понтифіка, даючи змогу тому відійти від світської суєти й думати про високі матерії, як і годиться Папі.

Ім'я кардинала Пароліна згадувалось у ЗМІ під час гучного скандалу 2021 року про корупцію у Ватикані. Тоді на лаві підсудних опинився наближений до Папи та офіційний заступник самого Пароліна кардинал Беччу. Його звинувачували в купівлі будинку в лондонському районі Челсі та розтраті 350 мільйонів євро церковних грошей. ЗМІ прямих доказів вини Пароліна не мали, але активно припускали, що він не міг не знати. Але припущення так і залишилися припущеннями, Беччу отримав 5 років, а Паролін зберіг посаду.

До дипломатичних успіхів держсекретаря Пароліна відносять налагодження зв'язків з комуністичним Китаєм, де католики та взагалі будь-які служителі культу опинилися в дуже складних умовах (там комуністи вимагають не просто лояльності до влади, а прямій підлеглості їй, перетворюючи церковників на фактичних державних службовців).

У 2018 році Ватикану та Пекіну вдалося досягти порозуміння й укласти угоду про призначення єпископів у КНР. Це викликало велику критику в ліберальному світі, натомість знайшло повне розуміння та підтримку серед комуністів, а також забезпечило стабільність католицькій громаді Китаю та їхнім патронам у Римі.

П'єтро Паролін долучився і до мирного врегулювання війни в Україні, зокрема обміну полонених, цивільних заручників та повернення на батьківщину українських дітей, незаконно депортованих Росією. Крім того, Україна вела переговори з кардиналом щодо беатифікації митрополита Шептицького.

У листопаді 2023 року кардинал П'єтро Паролін відслужив у римській церкві Сант Андреа делла Валле поминальну службу в пам’ять про жертв Голодомору. Під час служби Паролін згадав про тяжку долі українців і провів прямі паралелі з нинішньою війною, але, на жаль, ухилився і не згадав про Росію і не назвав винуватців колишнього та нинішнього злочинів проти української нації.

За це кардинала цілком справедливо розкритикували ЗМІ, забувши, що він у травні 2022 року був першим із представників Ватикану, хто назвав "морально виправданим" постачання зброї для ЗСУ.

Попри дошкульну критику, Паролін зберіг приязне ставлення до України. Це підтвердила участь Ватикану на Саміті миру в червні 2024 року, який був скликаний у Швейцарії за ініціативи України.

У липні 2024 року Паролін особисто прибув до Києва та мав зустріч із президентом Зеленським. Тоді президент і кардинал докладно обговорили наслідки російської агресії проти України, постійний повітряний терор, зокрема ракетний удар росіян по дитячій лікарні "Охматдит", і складну гуманітарну ситуацію в нашій країні.

Крім того, кардинал відвідав й інші українські міста, щоб побачити наслідки війни, які принесла зі собою Росія.

Володимир Зеленський і П'єтро Паролін у Ватикані / Фото ОП

У жовтні 2024 року Зеленський знову зустрічався з Пароліном. Цього разу у Ватикані. Продовжилось спілкування українських можновладців і у 2025 році. Зокрема, в березні президент Зеленський просив кардинала про посередництво в обміні полоненими та переговорах щодо 30-денного перемир'я на фронті.

Хто буде новим Папою і чи варто вірити прогнозам?

Зауважимо, попри всі прогнози експертів та ставки букмекерів, хто стане новим Папою – не знає ніхто. Не існує вірогідних і перевірених алгоритмів, які б це передбачили, бо все залежить від думок, уявлень, а подекуди просто від настрою понад сотні специфічних людей специфічного віку та культури.

Також не можна говорити про явних фаворитів чи улюбленців. Бо, наприклад, Бенедикт Шістнадцятий дійсно був найбільшим фаворитом, а Франциск Перший не згадувався навіть серед кандидатів третього ряду, а в букмекерів більше шансів на обрання мав навіть лідер U2 Боно.

Не гарантує обрання й статус правої руки Папи, який нині має кардинал Паролін. Бо востаннє державний секретар став наступним понтифіком аж у 1939 році, а всього в історії було лише 3 випадки, коли новим Папою ставав державний секретар (два інших припадають на 17 століття), тобто маємо диспозицію 3 з 266.

Хто має найвищі шанси на думку букмекерів / Діаграма Axios

Те саме стосується ротації континентів чи країн або приналежності до "ближнього кола" Папи. Останнє в теорії може мати значення, бо держсекретар, голова Синоду чи така публічна особа, як Тагле, банально відоміші за інших кандидатів і можуть розраховувати на більшу кількість голосів. Також варто зважати, що більшість із потенційних членів Конклаву (108 зі 135) були обрані кардиналами в часи Папи Франциска і в теорії могли б голосувати за прихильників його ідей.

Але все це працює не завжди й не дає ніяких гарантій. Тому ім’я нового Папи ми дізнаємось лише тоді, коли над Сикстинською капелою з'явиться білий дим.