Ніякого військового сенсу: з чим пов’язаний обстріл України 24 квітня

У ніч проти 24 квітня армія РФ здійснила масований обстріл території України, а основний удар був спрямований по Києву. Російська атака також була спрямована на Київщину, Житомир, Харків, Дніпропетровщину Хмельниччину та Запоріжжя.

Внаслідок російського удару лише у столиці загинуло 12 людей, а понад 70 осіб дістали поранень.

Обстрілу РФ передувало, як зазначив президент Володимир Зеленський, “багато емоцій” у політичній площині. Зокрема, американський президент Дональд Трамп критикував Зеленського за те, що той не хотів поступатися Кримом Росії і називав це таким, що суперечить українській Конституції.

Утім, нічний обстріл окупантів все ж змусив Трампа почати критикувати російського диктатора Путіна, оскільки це, на думку глави Білого дому, не допомагає мирній угоді.

Чим били росіяни по Києву та інших містах, чи є зв’язок між обстрілом та політичним контекстом та що значить реакція Дональда Трампа на обстріл – читайте на Фактах ICTV.

Нічний обстріл 24 квітня: чим била Росія та як відбивала атаку Україна

Як повідомили в Повітряних силах ЗСУ, в ніч проти 24 квітня росіяни завдали комбінованого удару, застосувавши ракети повітряного, наземного та морського базування. Також окупанти били ударними БпЛА типу Shahed та дронами-імітаторами інших типів.

Загалом росіяни випустили 215 повітряних цілей по українських містах, а основним напрямком удару став Київ.

Серед ракет, якими била армія РФ, були:

• 11 балістичних ракет Іскандер-М/KN-23 (7 вдалося збити);
• 37 крилатих ракет Х-101 зі стратегічних бомбардувальників Ту-95мс (31 вдалось збити);
• 6 крилатих ракет Іскандер-К (про збиття не повідомлялось);
• 12 крилатих ракет Калібр (збито 6 Калібрів);
• 4 керовані авіаційні ракети Х-59/Х-69 із літаків тактичної авіації (знищені усі цілі).

Також армія РФ застосувала 145 ударних БпЛА Shahed та дронів-імітаторів різних типів, з яких було знищено 64 безпілотники.

Загалом було збито 112 повітряних цілей, випущених агресором. До відбиття повітряного нападу противника залучались авіація, зенітні ракетні підрозділи, засоби РЕБ та мобільні вогневі групи. Серед авіації були і винищувачі F-16 та Mirage.

Військовий експерт Михайло Самусь каже, що ударів по Києву було завдано з політичною метою – тероризувати суспільство.

– Ніякого військового сенсу у завданні ударів по Києву, наприклад, немає. Десь приблизно з березня 2022 року можна було ще сказати, що проводиться активна фаза операції окупації Києва. Після того все це абсолютно політичні терористичні атаки, які якраз виконують політичні завдання.

І тут очевидна паралель між завданням такого удару саме з перебігом тих кроків, які робить Трамп з метою організувати ці переговорні процеси, – каже він.

Водночас Самусь стверджує, що попри те, що найбільший удар був саме по Києву, збиття 7 ракет Іскандер-М з 11 випущених є чудовим результатом. Водночас під час збиття таких масивних ракет від них можуть від’єднуватись уламки масою в десятки кілограмів. Тому навіть при збитті таких ракет існує небезпека.

Реакція Трампа на обстріл 24 квітня

Напередодні президент Трамп розкритикував Зеленського за небажання визнавати Крим російським та написав, що заяви українського лідера лише шкодять мирному процесу.

– Ніхто не просить Зеленського визнати Крим російською територією, але якщо він хоче Крим, то чому вони не боролися за нього одинадцять років тому, коли він був переданий Росії без жодного пострілу?..

Саме такі підбурювальні заяви, як у Зеленського, ускладнюють врегулювання цієї війни, – написав Трамп.

У відповідь на це президент України опублікував допис, який починався зі слів, що протягом дня було “багато емоцій”, а також очікує, що Сполучені Штати будуть “діяти згідно зі своїми сильними рішеннями”, після чого додав до допису рішення Держдепартаменту США за часів першого президентства Трампа, в якому йшлося про недопустимість окупації Криму з боку РФ.

Саме після цього був здійснений масований авіаційний удар Росії, що призвів до великої кількості жертв та постраждалих.

Політолог Володимир Фесенко зауважує, що цей політичний тиск Трампа і удари РФ по Україні є “взаємопов’язаними речами”, хоч зв’язок тут є як прямий, так і опосередкований.

– Прямий зв’язок полягає в тому, що як було із попередніми обстрілами, я маю на увазі удар по Сумах, по Кривому Рогу – це спосіб тиску на Україну і, певною мірою, на американців. На нас – з метою деморалізувати, зламати, примусити до миру на будь-яких умовах…

Ну і тиск на американців, тиск такий специфічний, щоб давати аргументи Трампу, щоб бачити, яка війна, гинуть люди, і що треба негайно завершувати цю війну, – пояснює експерт.

Таким чином, продовжує експерт, Володимир Путін “підкидає аргументів зусиллям Трампа зупинити війну за будь-яку ціну”, навіть ціною поступок агресору.

Одночасно тут є ще й зворотний зв’язок з переговорним процесом, вважає Фесенко, оскільки Сполучені Штати у переговорах із Москвою припускаються помилки, коли йдуть на поступки агресору.

– Хижак стає більш агресивним, коли він бачить поступки і слабкість. В цьому випадку слабкість з боку Трампа. Він (Путін, – Ред.) це сприймає як індульгенцію, можливість робити все, що завгодно. Поки йде війна, він вважає, ну раз зі мною домовляються попри все, що сталося, тож я можу робити що завгодно, – каже експерт.

Водночас після обстрілу України в ніч проти 24 квітня Трамп все ж відреагував на атаку.

У дописі в мережі Truth Social президент США вперше за своєю власною ініціативою відреагував на обстріл України.

– Я незадоволений російськими ударами по Києву. Це не було необхідно, і дуже невчасно. Володимире, зупинись! 5000 солдатів щотижня гинуть. Давайте укладемо мирну угоду! – написав Трамп.

Це стало першою подібною реакцією президента США, коли він самостійно відреагував на обстріл РФ, а не давав відповідь про подібні атаки журналістам, які питали його про це.

Політолог Володимир Фесенко зазначає, що все ж збоку американців більш емоційною була реакція на удар по Сумах, коли 13 квітня, у Вербну неділю, держава-терорист вбила цивільних українців посеред вулиці, зокрема поціливши в майданчик, де гралися діти. Зараз, коли триває великодня неділя, реакції з боку адміністрації США, яка є вкрай релігійною, показові.

Проте, продовжує Фесенко, не варто вважати, що у Трампа відбулися якісь зміни в світогляді чи емоційному ставленні до війни чи Путіна.

– Я поки що не видавав би бажане за дійсне. Не думаю, що відбулася зміна. Але те, що є така реакція, це вже непогано. Він змушений реагувати. Я думаю, що тут є навіть елемент щирості, бо йому це дійсно не подобається. Не подобається не з моральної точки зору, а не подобається тому, що він тут так багато робить, як вважає Трамп, щоб припинити цю війну, щоб переконати Зеленського, переконати європейців. А Путін робить все навпаки, що руйнує всю цю гру Трампа, – каже експерт.

У цьому контексті політолог прокоментував і наміри Трампа вийти з переговорного процесу, про що як президент США, так і глава державного департаменту Марко Рубіо казали перед Великоднем.

– Усі ці заяви, що вони можуть вийти з переговорів, були елементом гри, тиску і шантажу. І це більше було спрямовано на нас. Частково на Росію, і в Росії про всяк випадок відреагували, але все-таки більше це було спрямовано на нас, – пояснює він.

Фесенко вказує, що дії американців із тиском продовжились, коли Марко Рубіо відмовився прибути до Лондона на зустріч Коаліції охочих, в якій мали брати участь міністри закордонних справ США, України, Великої Британії, Німеччини та Франції.

– Це все було елементами та інструментами тиску, передусім на Україну й європейців, щоб продемонструвати, що американці будуть дуже незадоволені, якщо ми не погодимося негайно визнати те, що вже є, без усіляких компромісів і обговорень. На мою думку, це все не дуже талановита і цинічна гра, і цей обстріл росіян ламає цю гру, тому що Трампу доводиться вносити корективи в свої власні сценарії і реагувати зовсім інакше, – пояснює політолог.

Відповідно, на думку Фесенка, у Вашингтоні продовжать тиснути з метою вийти хоч на якусь угоду між Україною та Росією.