Чому Трампу так потрібна згода Зеленського, щоби визнати "російський" Крим

Американські медіа, яким злили зміст "контурів мирного плану" Дональда Трампа на одну сторінку, першим пунктом подають ідею надати згоду США визнати "російським" Крим де-юре.

При цьому підкреслюється, що США не вимагають такого кроку від України (і, можливо, від держав ЄС): Київ зберігатиме де-юре визнання своїх кордонів у своїх конституційно визначених межах.

Може здатися, що не така вже і велика проблема: чому б Україні не погодитися на цю пропозицію як добру волю до компромісу, якщо США можуть і без дозволу України визнати російську анексію Криму?.

Але тут може ховатися величезна пастка, попереджає директор програми "Європа і світ" Міжнародного фонду "Відродження" Дмитро Шульга в колонці Кримська пастка Трампа: навіщо США "дозвіл" України, щоб назвати півострів російським.

Далі – стислий її виклад.

Шульга застерігає, що після згоди України росіяни спробують "освятити" цю "мирну угоду" так само, як свого часу Мінські домовленості.

А саме – внести, разом з "посередником" (цього разу – США), цю "пакетну" угоду на схвалення Ради безпеки ООН.

"У цьому пакеті буде пункт про визнання з боку США юридичної приналежності Криму Росії.

Далі можна уявити, що буде: США і РФ, як постійні члени РБ ООН, ставлять питання перед всіма іншими: голосуйте за мир, тим більше, що Україна вже погодилася з цим пакетом, включно з формулюваннями щодо Криму", – попереджає директор програми "Європа і світ" Міжнародного фонду "Відродження".

А далі вже, на думку автора колонки, РФ і США на основі резолюції Радбезу ООН скрізь казатимуть, що міжнародно визнані кордони Росії включають Крим, після чого збільшиться кількість країн, які будуть готові піти на подібне визнання.

Звісно, як наголошує представник фонду "Відродження", Україна з цим не погоджуватиметься і наполягатиме на своєму трактуванні, на своїй Конституції, на інших міжнародних документах (попередні резолюції Генасамблеї ООН тощо), якими експліцитно згадується належність Криму Україні.

Дмитро Шульга впевнений, що Україні слід і надалі відстоювати свої червоні лінії.

А саме, що Україна може, за певних умов, погодитися з тимчасовою втратою контролю над тимчасово окупованими територіями – але не на юридичне визнання анексії жодних з них, включно з Кримом.

"Це має означати і незгоду на визнання такої анексії іншими державами", – додає автор колонки.

При цьому він вкотре підкреслює, що США чи інші держави зможуть (як і зараз) самостійно піти на такий крок і без згоди Києва.

"Але у такому сценарії у нас буде більше аргументів наполягати, що такі кроки суперечать консолідованому міжнародно визнаному визначенню кордонів України.

Тому, якщо розглядати варіанти можливих компромісів щодо тексту потенційної мирної угоди – то у ньому просто не має бути пункту про юридичний статус Криму", – резюмує директор програми "Європа і світ" Міжнародного фонду "Відродження".

Докладніше – в колонці Дмитра Шульги Кримська пастка Трампа: навіщо США "дозвіл" України, щоб назвати півострів російським.