Ядерна зброя Індії: що відомо про арсенал

Останнім часом конфлікт між Індією та Пакистаном . Це не перше протистояння. Країни вели низку воєн ще з моменту здобуття незалежності від Великої Британії (в 1947 році).

Обидві країни є ядерними державами. Індія стала ядерною державою в 1974 році, а Пакистан — у 1998 році. Через це, під час загострення конфлікта, виникають побоювання у можливості застосування такого виду зброї.

Що відомо про ядерне озброєння Індії та коли вона його отримала — читайте в матеріалі Фактів ICTV.

Коли Індія отримала ядерну зброю

Індія розпочала свій шлях до ядерного статусу в 1948 році, створивши Комісію з атомної енергії. Перший ядерний вибух країна здійснила 18 травня 1974 року під кодовою назвою Smiling Buddha на полігоні Покхран у штаті Раджастхан. Це випробування було офіційно представлене як мирне, але фактично стало демонстрацією ядерного потенціалу Індії.

У 1998 році Індія провела серію ядерних випробувань, відомих як Pokhran-II, які остаточно закріпили її статус ядерної держави. Ці дії викликали міжнародну реакцію, включаючи санкції, але також підтвердили прагнення Індії до стратегічної автономії.

Ядерна зброя Індії: що відомо про кількість

Індія є однією з дев’яти країн світу, що володіють ядерною зброєю. Вона має ядерний потенціал наземного, морського та повітряного базування.

За оцінками, у другій половині 2024 року Індія використовувала вісім різних ядерних систем. Зокрема: два літаки, п’ять балістичних ракет наземного базування та одну балістичну ракету морського базування.

Відомо, що Індія продовжує модернізувати свій арсенал ядерної зброї, проте цифри щодо розміру власних запасів ядерної зброї — не розголошуються.

Отже, якою є ядерна програма Індії наразі точно не відомо. Проте аналітики провели деякі дослідження.

Індія: ядерна зброя та арсенал

Станом на 2025 рік, за оцінками , Індія має приблизно 172 ядерні боєзаряди. Відомо, що країна виробила достатньо плутонію військового призначення для створення від 130 до 210 ядерних боєзарядів.

Індія виробляє як високозбагачений уран (ВОУ), так і збройовий плутоній, хоча передбачається, що  виготовлення ВОУ здебільшого зосереджено на виробництві палива для зростаючої кількості ядерних суден і підводних човнів.

Джерелом збройового плутонію в Індії був чинний реактор для виробництва плутонію Дхрува в комплексі Центру атомних досліджень Бхабха поблизу Мумбаї.

У березні 2024 року, після більш ніж десятиліття затримок, Індія також завершила будівництво та розпочала завантаження активної зони свого першого незахищеного прототипу швидкого реактора-розмножувача потужністю 500 мВт у Центрі атомних досліджень імені Індіри Ганді поблизу Калпаккама (Департамент атомної енергії).

Новий реактор виробляє більше плутонію 239, ніж споживає під час процесу поділу, і, отже, може значно збільшити майбутнє виробництво плутонію в країні, за умови його ефективної роботи. Також планується запустити в роботу (протягом наступних 15 років) ще шість реакторів на швидких розмножувачах.

Також розмір ядерних запасів Індії залежить від кількості та типів пускових установок, які можуть їх доставити.

Ядерна зброя Індії станом на 2025 рік

Наразі Індія приділяє більше уваги розвитку оперативно-тактичних ракетних систем. Серед них — ракети Prithvi, здатні долати відстань у 150–350 км залежно від модифікації. Вони можуть нести бойову частину вагою до 1 000 кг, з можливістю оснащення тактичним ядерним зарядом потужністю 12 кілотонн.

Серед стратегічного арсеналу найпотужнішою розробкою вважається міжконтинентальна ракета Agni-V, яка перебуває на завершальній стадії випробувань. Її заявлена дальність — до 8 000 км, а бойове оснащення може включати від 10 до 12 індивідуально керованих ядерних блоків потужністю до 40 кт кожен.

Не менш ефективною є ракета Agni-P середньої дальності (1 000–2 000 км), яка також потенційно здатна нести до 10 роздільних бойових частин.

Щодо авіаційних платформ, то ядерні вільнопадаючі бомби потужністю 12 кт можуть бути встановлені на літаки Mirage 2000H, Jaguar, а також, імовірно, Rafale.

На морі Індія розгортає підводні ракетоносці класу Arihant (на озброєнні — 2, ще 2 — на різних етапах підготовки). Ці субмарини озброєні до 12 ракет K-15, кожна з яких має дальність запуску 700 — 1 500 км (за різними оцінками) та боєголовку потужністю 12 кт.

Відомо, що у 2025 році в Індії на завершальних стадіях випробувань знаходиться балістична ракета Agni-P, нова ракета для підводних човнів K-4, а також крилата ракета Nirbhay.

Фото: