Людмила Конозенко: «Якщо медіа маленькі - це не означає, що вони неважливі»

Під час дискусійної панелі «Комунікації на прифронтових та тимчасово окупованих територіях: виклики, рішення, спротив» у рамках Kyiv StratCom Forum 2025 комунікаційники трьох ОВА розповіли про особливості своїх регіонів, як змінювалася ситуація з комунікаціями з початку війни до тепер.   

Людмила Конозенко, заступниця директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської ОДА, поділилася досвідом Сумщини, де через складну ситуацію в регіоні закрилися кілька місцевих медіа, включаючи друковані газети, радіо й телебачення. Проте навіть у таких умовах локальні медіа не зупинили своєї роботи. Редактори шукали альтернативні шляхи інформування своїх громад, створюючи навіть саморобні листівки на принтерах та поширюючи їх у місцевих магазинах.

«Водночас, коли ми говоримо про стійкість, втрата локальних медіа — це серйозна втрата. У нас із 2022-го по 2025 рік закрилося чотири друковані медіа, два місцеві телеканали, два радіо припинили діяльність. Але що зробили місцеві редактори "відрізаних", прикордонних громад? Почали друкувати на принтері, у форматі А4, таку листівку, яку роздавали у себе в громадах, по магазинах, і так протрималися кілька місяців».

У Сумській області також активно використовуються онлайн-платформи та месенджери, такі як фейсбук, телеграм і ютуб. За словами Конозенко, кожне медіа на Сумщині, навіть з кількома тисячами підписників, має значення. Крім того, місцеві медіа стали важливим інструментом для роз’яснення питань ветеранської політики та популяризації служби в українській армії.

«У 2022-му і 2023 роках якраз друковані медіа у нас спрацювали, тому що в маленьких населених пунктах не було інтернету. Нехай їх передплатників півтори-дві тисячі, але це теж громадяни, причому прикордонних населених пунктів, 5–20-кілометрова зона, їх читають. Ми пішли з ними на співпрацю, замовляли тематичні проєкти», — розповіла Людмила Конозенко.

Один із ключових аспектів стратегії Сумської ОДА — це підтримка FM-мовлення. Хоча телебачення припинило свою діяльність через руйнування інфраструктури, FM-станції залишилися важливим інструментом комунікації, особливо для прикордонних громад. У Шостці завдяки підтримці ЗСУ вдалося відновити FM-покриття, яке тепер забезпечує інформаційний потік для місцевих жителів. Сумська адміністрація також використовує банери для популяризації важливих проєктів, таких як підтримка військових та інформування про пільги для ветеранів.

Відповідаючи на запитання модератора Яреми Духа про приклади неочікуваних інструментів комунікації, коли «нічого не працює», Олександр Толоконніков, начальник управління внутрішньої та інформаційної політики Херсонської ОВА, поділився прикладами та методами роботи з комунікаціями під час обстрілів та відсутності зв'язку. У Херсоні в період активних бойових дій не було світла, радіоточок та стабільного зв’язку, тому адміністрація змушена була роздруковувати листівки та здійснювати оперативне знищення пропагандистських матеріалів на вулицях. Після стабілізації ситуації Херсонська ОВА почала використовувати радіо, інтернет-мережу і телеграм-канали для більш ефективної комунікації з населенням. Олександр підкреслив, що використання зовнішньої реклами під час війни значно зменшилося, і адміністрація орієнтується на інформування населення через більш практичні канали, такі як гарячі лінії.

«Доводилося прибирати борди із написами “Росія тут назавжди”, знищувати, глушити радіоточки, які на лівому березі постійно транслювали пропаганду і дезінформацію. У нас більшість населених пунктів прибережної зони без світла після підриву Каховської ГЕС, 220 кілометрів правого берега Дніпра. Тому “пункти незламності” стали дуже важливими, тільки в цих “пунктах незламності” люди можуть отримувати інформацію».

Окремо Олександр Толоконніков відзначив постійну небезпеку російських дронів і важливість принципу не нашкодити в комунікації, опублікувавши чутливу інформацію, наприклад час виїзду автобусів на маршрути.

«Коли твій ворог за два-три кілометри від тебе, він може в будь-який момент обстріляти. Це дуже цікавий парадокс. В нас є міністерство диджиталізації, яке робить велику важливу роботу, але окремо знову повертаються друковані матеріали в неочікуваних масштабах. Це якось дуже неочікувано для мене особисто».

Ярослава Бережна, директорка Департаменту масових комунікацій Харківської ОВА, звернула увагу на важливість онлайн-медіа для оперативного інформування населення. Це пояснюється тим, що ці платформи дають змогу миттєво передавати новини та важливі повідомлення, зокрема під час повітряних тривог чи бойових дій. Харківська ОДА активно підтримує місцеві редакції, допомагаючи їм отримувати необхідне технічне обладнання та матеріали для публікацій. Зокрема, в тих областях, де через безпеку обмежено використання зовнішньої реклами, значно більша роль відводиться онлайн-медіа та мобільним додаткам, що дають змогу забезпечити оперативне інформування навіть у найскладніших умовах.

«Локальні онлайн-медіа, їхні месенджери, сторінки в соцмережах зараз забезпечують найоперативніше і достовірне поширення інформації. Кожен регіон має свої специфічні потреби, і тому стратегія донесення інформації повинна бути адаптована до місцевих умов», — сказала Ярослава Бережна. 

На запитання модератора Яреми Духа, який комунікаційний кейс Харківщина може подарувати іншим регіонам з власного досвіду, Ярослава Бережна підкреслила необхідність у відкритості і єдності комунікації всіх гілок влади, всіх структурних підрозділів, всіх силових структур.

«Необхідно пам'ятати нашу одну-єдину ціль, говорити в єдиному голосі і не вестися на провокації, не тягти на себе ковдру. Знати, що ми єдині, і пам'ятати це в наших комунікаціях, дотримуватися їх і підтримувати одне одного. Якщо якась може назрівати ситуація, відразу виходити на комунікацію, одразу виступати в ефірі, говорити про свою присутність, про свій контроль ситуації. І це мають демонструвати всі гілки влади в одному регіоні».

Відповідаючи на запитання шефредакторки «Детектора медіа» Наталії Лигачової про локальні онлайн-медіа та які проблеми існують з ними, окрім відсутності доступу до інтернету, Людмила Конозенко уточнила, що Сумська ОВА активно співпрацює з місцевими онлайн-медіа. 

«Дійсно, ми теж співпрацюємо з онлайн-медіа, тому що це найоперативніша інформація — не радіо, не телебачення, газета. Локальні онлайн-медіа, їхні мережі, месенджери, їхні сторінки у фейсбуці — це те, що зараз може найбільше покрити і забезпечити широке інформування населення. Ми просто всі здивувалися, що друковані медіа переживають ренесанс. Співпрацюємо з онлайн-медіа через тендери та замовлення медіапроєктів. У нас у 2022–2025 роках створено декілька таких потужних онлайн-медіа. Одне з них — ”Кордон.медіа”. Це військові журналісти, які завжди їдуть вперед, які їдуть у 5-10-20-кілометрову зону». 

Як підкреслили всі учасники дискусії, особливий акцент слід робити на підтримці локальних медіа, які є важливими інструментами протидії дезінформації та підтримки інформаційної безпеки в умовах війни. 

Всі новини з четвертого щорічного «Kyiv StratCom Forum 2025: Інформаційна стійкість України в умовах глобальних змін» читайте за тегом #KyivStratcomForum2025

Фото надані організаторами форуму