Податковий контроль посилюється: навіщо в Україні створюють реєстр рахунків та банківських сейфів

В Україні створюють реєстрбанківських рахунківта сейфів, згідно зі схваленим урядом законопроєктом щодо виконання Україною вимог ЄС для приєднання до системи європлатежів (SEPA). Як запевнив голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев, відкриття банківської таємниці та банківських рахунків для податкової не відбудеться. Фокус вирішив детально розібратися у нововведеннях і запитав у юристів, навіщо потрібен владі такий реєстр і чи може він призвести до нових податкових зобов’язань. 

Євроінтеграція чи фінансовий контроль: навіщо владі реєстр рахунків українців

Ключовим елементом проєкту закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)", що Кабінет міністрів України схвалив 18 квітня, є створення централізованого реєстру банківських рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, який адмініструватиме Державна податкова служба (ДПС). Ініціатива викликала жваве обговорення в суспільстві, адже вона зачіпає питання банківської таємниці, безпеки даних і фінансового контролю.

Офіційно уряд позиціонує реєстр як необхідний крок для гармонізації українського законодавства з нормами ЄС, зокрема для боротьби з відмиванням доходів і фінансуванням тероризму. За словами представників Міністерства фінансів, реєстр сприятиме приєднанню України до SEPA (Single Euro Payments Area), що дозволить громадянам здійснювати швидкі та дешеві перекази в євро до країн ЄС. Крім того, ініціатива начебто відповідає вимогам міжнародних партнерів, які надають Україні фінансову підтримку, наприклад, Європейської Комісії.

Як пояснив Фокусу керуючий партнер Юридичної компанії "Муренко, Курявий і Партнери" Олександр Курявий, з юридичної точки зору створення реєстру відповідає Директиві ЄС 2015/849, яка вимагає від країн-членів забезпечувати прозорість фінансових операцій. 

“Наприклад, у Німеччині та Франції подібні реєстри діють уже кілька років, допомагаючи податковим органам відстежувати підозрілі транзакції. В Україні ж ініціатива сприймається неоднозначно: частина експертів вважає її кроком до європейських стандартів, тоді як інші, зокрема правозахисники, вбачають у ній ризик надмірного контролю за фінансами громадян”, — додає Олександр Курявий.

Які дані громадян внесуть до реєстру і як він працюватиме

Згідно з проєктом закону, до реєстру вноситимуть наступну інформацію про клієнтів банків:

• дата відкриття та закриття банківських, платіжних рахунків, електронних гаманців і рахунків у цінних паперах;
• тип і номер рахунку (зокрема IBAN);
• ПІБ власника рахунку;
• дані про фінансову установу, де відкрито рахунок;
• інформація про індивідуальні банківські сейфи: ПІБ власника, номер і дата договору оренди, строк дії, дані осіб, які мають доступ до сейфа.

“Уряд запевняє, що реєстр не міститиме інформації про залишки на рахунках, рух коштів чи вміст сейфів. Банки, небанківські фінансові установи та емітенти електронних грошей будуть зобов’язані передавати ДПС дані про відкриття та закриття рахунків і сейфів. Доступ до реєстру матимуть лише визначені органи (правоохоронці, фінансовий моніторинг) за чітко регламентованим порядком. На практиці це означає, що ДПС отримає повну картину наявності рахунків і сейфів у громадян, що частково відкриває банківську таємницю”, — каже юрист Олександр Курявий.

Він також навів приклад Польщі, де подібний реєстр дозволяє податковим органам швидко виявляти незадекларовані рахунки. Проте, додає юрист, доступ до нього суворо обмежений, щоб уникнути зловживань.

Які ризики для громадян виникають через нову податкову ініціативу 

Олександр Курявий скептично дивиться на створення реєстру. За його словами, нововведення викликає занепокоєння через цілу низку потенційних загроз для приватності та безпеки.

• Часткове порушення банківської таємниці

Стаття 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" захищає інформацію про рахунки клієнтів як банківську таємницю, яка може розкриватися лише за запитом у визначених законом випадках. Реєстр розширює доступ ДПС до даних про наявність рахунків без необхідності обґрунтованих підстав, що може трактуватися як послаблення захисту. Хоча деталі транзакцій залишаться недоступними, сама наявність такої бази спрощує подальші перевірки.

• Безпека даних

Централізована база даних є привабливою мішенню для кібератак.

Важливо Штраф 85 тисяч та податки. Що загрожує продавцям на OLX, якi не оформили ФОП

“В Україні вже були прецеденти витоку даних, наприклад, із реєстру виборців у 2020 році чи бази "Дія" у 2022 році. Законопроєкт не деталізує, які саме технології шифрування чи стандарти захисту (наприклад, ISO 27001) застосовуватимуться для реєстру, що підвищує ризик компрометації даних. У разі витоку зловмисники можуть отримати номери рахунків чи інформацію про сейфи, що загрожує шахрайством”, - пояснює юрист Олександр Курявий.

• Потенційний тиск на людей

“Реєстр полегшить ДПС виявлення "забутих" чи незадекларованих рахунків, що може призвести до перевірок джерел доходів. Наприклад, якщо податкова виявить рахунок, відкритий за кордоном, це може стати підставою для запиту пояснень”,- коментує експерт. 

Це особливо актуально для фізичних осіб-підприємців (ФОПів), які можуть зіткнутися з перевірками щодо використання особистих рахунків для бізнесу.

• Суспільна недовіра

Згідно із даними нового соцопитування Центра Разумкова, 62% українців висловлюють недовіру до державних інституцій щодо захисту персональних даних. Представники банківського сектору, зокрема Асоціація українських банків, уже висловили занепокоєння, що реєстр може підштовхнути громадян до використання готівки чи криптовалют, що ускладнить офіційні фінансові операції.

Керівник практики податкового права ЮФ “Ілляшев та Партнери” Іван Маринюк наразі не вбачає багато ризиків у новому реєстрі. 

“З першого погляду функціонування цього реєстру не створює для громадян якихось особливих ризиків. Фактично, податкова отримує інформацію щодо рахунків ширшого кола осіб і в трохи більшому обсязі, але - не про баланс та рух коштів за такими рахунками (тоді б це означало відсутність банківської таємниці як такої). Наразі банки і так передають інформацію в податкову про відкриття рахунків фізичним особами, якщо останні є самозайнятими особами/підприємцями (йдеться не лише про підприємницькі рахунки)”, - пояснив Іван Маринюк у коментарі Фокусу.

Він нагадав, що дана інформація відображається в Електронному кабінеті платника податків у розділі “Облікові дані платника”, де і містяться дані про всі рахунки особи, відкриті у банках та інших фінансових установах (поточні, депозитні, кредитні тощо).

Реєстр і допомога держави: яким буде вплив на субсидії та соціальні виплати

Наразі немає прямих підстав вважати, що реєстр радикально змінить порядок призначення субсидій чи соцвиплат. Відповідно до постанови Кабміну №848, органи соціального захисту вже перевіряють доходи та майновий стан заявників через запити до ДПС, Пенсійного фонду та банків. Реєстр може прискорити ці перевірки, надаючи швидкий доступ до даних про рахунки. Проте ризики для окремих категорій громадян, зокрема отримувачів субсидій із незадекларованими доходами чи активами, існують.

Наприклад, якщо особа має кілька рахунків або орендує банківський сейф, це може викликати підозри щодо прихованих доходів, що призведе до додаткових перевірок. Найбільш уразливими можуть бути пенсіонери чи малозабезпечені сім’ї, які отримують нерегулярні перекази (наприклад, від родичів за кордоном), адже такі кошти можуть бути помилково інтерпретовані як дохід. Уряд поки не уточнює, як саме реєстр інтегруватиметься з системою соціальних виплат, але подальші зміни до законодавства можуть посилити контроль та, відповідно, призвести до скорочення кола осіб, які отримують допомогу.

Запровадження реєстру банківських рахунків: поради юристів для громадян

На тлі обговорення створення реєстру банківських рахунків та індивідуальних банківських сейфів в Україні юристи радять українцям передусім перевірити банківські рахунки та задекларувати всі доходи відповідно до Податкового кодексу.

Також ФОПам слід уникати використання особистих рахунків з метою здійснення підприємницької діяльності, щоб мінімізувати ризик перевірок, і стежити за законодавчими змінами, адже після ухвалення законопроєкту можуть з’явитися нові вимоги.

“Позитивом є потенціал для приєднання до SEPA та зміцнення міжнародної довіри до України. Проте ризики порушення банківської таємниці, кібератак і суспільної недовіри вимагають негайної уваги”, - підсумував керуючий партнер Юридичної компанії "Муренко, Курявий і Партнери" Олександр Курявий.