Рашисти готуються до нового наступу. Українців чекає гаряче, в усіх сенсах, літо

Російські загарбники атакували під Покровськом групою з понад 90 мотоциклів. Невдало, з великими втратами, але вони експериментуватимуть далі з дво- й чотириколісним паліативом. І це ж не «Скажений Макс. Дорога люті», де орда суне до горизонту.

Широкий фронт, групи з трьох-п’яти-семи мотоциклістів, в’юки, спроби вийти на фланг, накопичитися в ще не скошеній посадці, закріпитися в селищі. Наближається зеленка, росіяни відчайдушно намагаються підібрати ключі від української оборони, спираючись на операторів безпілотних апаратів, далекобійні САУ, кілзони, в яких касети, дистанційне мінування, дії дронів і вогонь ствольної артилерії посилюють ефективність одне одного, пише LB.ua.

Для цього завдання використовують, зокрема, мотоцикли — постачання з Китаю, конфісковані на штрафмайданчиках, вилучають по всій Росії. Популярна думка, що це винятково виснаження техніки з боку Москви. Але не обов’язково тільки це — останнім часом не було масових побоїщ броні. Стандартні втрати — не більш ніж десяток танків, не більш ніж два десятки БМП на добу.

Це багато, це відчутно перевершує можливості РФ відновлювати та виробляти машини, але все ще не підриває можливостей РФ для механізованого наступу.

При цьому було лише кілька великих спроб протиснути лінію, включаючи недавню атаку по лінії П’ятихатки — Щербаки — Мала Токмачка біля Оріхова, де підрозділи 58-ї армії РФ за чотири години бою втратили 29 БТР, БМП і танків.

Хоча до Малої Токмачки вони прорвалися і більшість навіть поїхала — тож такі випади небезпечні.

Якби росіяни проявили трохи більше ініціативи, довелося б вести вуличні бої за селище.

А з часів Сталінграда ми знаємо: у ближніх вуличних боях вирішує не навченість піхоти й мотивація, а маса, кількість і швидкість введення у бій резервів.

Основне — ворог збирає техніку, робить пожежні команди з досвідчених пілотів, розрахунків розвідувально-ударних контурів, тепер готує мотоциклістів. Під літню кампанію, коли можна буде розсіятися під прикриттям рослинності, сховати РЕБ, підвищити виживання зенітних підрозділів на останньому кілометрі.

Мотоциклісти мають свою нішу. Не обов’язково, як на відомому відео, де перший мотоцикл спеціально кладуть у спіралі єгози, а решта використовують його як трамплін.

По-різному. І як постачання, і як паліативний спосіб швидко перетнути небезпечну зону, і як варіант розсіяти увагу і розрядити наші чергові дрони в повітрі, даючи час десанту на БМП.

Утім це будь-що, але не лише саме виснаження техніки.

На БМП з десантом перебувають 10–15 чоловік: якщо машину уразити одним fpv, вони будуть виведені зі штурму, частина загине чи зазнає поранень. Не з гарантією 100 %: є механіки-водії, які пережили п’ять-шість влучань дронів — просто не було детонації і кумулятивний струмінь пройшов повз. Але атака для них точно закінчиться.

На таку саму кількість людей на мотоциклах знадобляться шість БпЛА. У реалі більше, тому що придушення РЕБ, погода, промахи — треба розуміти, що виліт не дорівнює страйку. Час перебування в кілбоксі доволі різний. Швидкість коробок на пересіченій місцевості, де все не очевидно з мінами і їх можуть поставити просто в процесі, — не більш ніж 30–35 км/год.

У мотоцикла більше, і поки відреагують екіпажі з глибини, а чергові полюватимуть за розсіяними мотоциклістами, можна вискочити з небезпечної ділянки.

Ворогу краще воювати в забудові або увійти в окопи й нори опорника — там дрони не можуть так широко застосовувати скиди, важче відсіювати дружні цілі від ворожих, менший ризик ураження артилерією.

Є можливість прорватися і дістати пілотів. Багато де зовнішні пілоти вже в безпосередньому зіткненні, багато де — в найближчому тактичному тилу, щоб піднімати дрони з ям, якнайменше витрачати часу на політ до поля бою, діставати далі колони, виходячи на рубежі атаки.

Розміняти життя мотоциклістів, хай навіть і досвідчених, на життя будь-яких наших пілотів — такий курс кремлівських влаштовує.

Способи боротьби з мотоциклами лише здаються очевидними. Потрібна синергія кількох засобів ураження: касети, міни, fpv, важке піхотне озброєння.

Відпрацювати межі постановки мінних полів дистанційно і, в принципі, ширше мінування проти піхоти, особливо керованими системами.

Загороджувальний вогонь 60–120 мм. Захист своїх чергових пілотів в окопах склепіннями з обсипанням і сітками, щоб більшість ВОП, окрім антен, була під землею. Перевірена класика — кілочки за єгозою, ями, рови.

Але десь будуть ліміти на б/к, десь забракне людей і неможливо завести важку техніку, десь — свіжі організми, що не мають досвідчених інженерів і саперів. Тому буде по-різному. Не всюди розмотають накат на мотоциклах. Головне, що всім варто розуміти: вони готуються до літньої кампанії.

Усі розмови про договорняк залишаться розмовами — під договорняк не треба запускати сотню мотоциклістів на смерть і вбивати батальйон за чотири години бою на напрямі, де наступати максимально складно і незручно. Тільки-но закінчиться бездоріжжя і росіяни вважатимуть, що готові, вони вдарять — спробують перекинути фронт і зрушити його в маневрену фазу. Якщо це не вдасться — тоді десь під осінь почнеться прийняття.

Росіяни поспішають: економічні проблеми наповзають на висмоктування людей у ВПК, падіння цін на вуглеводні, усвідомлення того, що Європа починає розкручувати маховик промисловості й українські заводи та енергетику вибити не вдалося. Тому літо буде гарячим.