Реформа МСЕК, перші підсумки: корупцію придушили, але «економлять» на групах інвалідності

Минає четвертий місяць, як в Україні запрацювала нова система з призначення групи інвалідності. З 1 січня замість МСЕК по всій країні запрацювали ЕКОПФО - експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Станом на початок квітня, як повідомив голова Комітету ВР з питань здоров'я Михайло Радуцький, у 294 закладах створено понад 1,4 тисячі команд, до складу яких входить більше 6,6 тисячі фахівців.

Реформа рекламувалася як «ліки» проти корупції, суттєве полегшення для пацієнтів і повна цифровізація медичної документації. Проте перший досвід показав, що на практиці все не пішло так гладко, як сподівалися. Про суттєві моменти, які забули або не врахували, Коротко про розповіли захисники прав пацієнтів та юристи.

Онкохвору оцінили за 2 хвилини

- Я припускаю, що у авторів реформи були найкращі наміри, але зв’язок з реальним станом речей вони втратили. Або опір іде на рівні виконавців, - каже голова ініціативи «Захист прав людей з інвалідністю» Юрій Гончаренко. – Реформа подавалася як незалежне, комплексне оцінювання стану фізичного і ментального здоров’я людини, її можливості до роботи, самообслуговування. У нашому випадку перебування в кабінеті, де знаходилася експертна команда, тривало 2 хвилини. І, наскільки я спостерігав, а ми приїхали раніше призначеного часу, так само миттєво оцінювали й інших пацієнтів.

Юрій каже, що його дружина проходила онкологічну комісію.

- У МОЗ вказують на постанову Кабміну №1338, де написані діагнози, відповідно до яких має бути встановлена група. Мовляв, для чого зайве витрачати час. Добре, ми так і розраховували. У нас є два підтверджені діагнози, відповідно з якими дружині мали подовжити 2-у групу, на якій вона була два роки. Але нам дали 3-ю і на один рік. А деяким хворим, до нас надходили такі скарги, взагалі групу скасували. З роботи експертних команд, на моє бачення, виключено такий важливий компонент, як оцінювання сукупного стану організму. Мені важко говорити про інші хвороби, але в онкології це дуже суттєвий момент, бо люди проходять курси отруйної хіміотерапії, переносять хірургічні втручання. А питання ставиться так: якщо є прогноз людині на життя - байдуже, якої воно буде якості, - то це інвалідність 3-ї групи або взагалі про групу ніби не йдеться. А коли людина приречена на смерть, то дадуть 2-у групу.

Електронний висновок не вважають за документ

Тим, хто не стикався з такою проблемою, важко зрозуміти, що різниця між групами не тільки в розмірі пенсії.

- В онкології дуже дорогі ліки, які люди не можуть купувати самі. Для 2-ї групи вони безкоштовні, для 3-ї - тільки знижка. Так само як на ходунки, милиці, інші допоміжні засоби, яких потребують люди з інвалідністю. Наприклад, в оптиці для 3-ї групи знижок немає, для 2-ї – є. Інвалідів 2-ї групи мають пропускати без черги. Скажете, кому зараз потрібна така пільга? А уявіть: людина з села їде в обласний центр. Одна маршрутка зранку, інша – на початку вечора. Щоб отримати всі послуги за день, пройти без черги в різні кабінети дуже цінно. Крім того, є міжнародні благодійні програми, де група теж має значення. Мій знайомий вивозив батька з 2-ю групою на безкоштовне лікування в Австрію, з 3-ю це було б неможливо, - пояснює Юрій Гончаренко.

Правозахисник каже, що із суцільною цифровізацією оцінювання теж виникли проблеми. Висновок про інвалідність відображається в електронному реєстрі. Здебільшого чиновники або продавці ліків таку електронну «ксиву» не хочуть визнавати.

- Скрін-шот у «Дії» не вважають за документ навіть в управлінні транспорту. Чому не зробили хоча б як у «Резерв+», де можна згенерувати PDF-документ з QR-кодом? Або принаймні на рівні Кабінету міністрів не зобов’язали всі державні установи приймати електронні висновки ЕКОПФО? Ми виявили ще одну проблему – оскарження на висновок. Обіцяного електронного оскарження досі в системі немає – сьогодні були у сімейного лікаря, перевіряли. Тиждень тому відправили поштою паперову скаргу до Центру оцінювання в Дніпрі, адреса якого вказана на сайті МОЗ. 16-го числа лист прийшов на пошту і досі там лежить. Ніхто по нього не приходить, а термін подачі скарги спливає. Я знаю багато випадків, коли люди вже свій час втратили.

У коментарях до різних постів у соцмережах ми також знайшли чимало скарг на пониження в групі інвалідності, на відмову у групі після двох операцій на серці, на проблему в оскарженні рішення експертної команди, на відсутність в її складі психологів та реабілітологів, хоча такі і були обіцяні в анонсі реформи. Навіть шириться конспірологічна версія, ніби хочуть штучно зменшити армію інвалідів, бо вона постійно зростає через ветеранів фронту, цивільних, які потрапляють під обстріли, через постійні стреси війни.

Планували на роки, а зробили за місяць

Тим часом є й інша точка зору.

- Не всі люди з онкозахворюваннями можуть розраховувати на інвалідність, - зазначає президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк. – Набираємо в Google «рак виліковний» - і отримаємо підтвердження. Якщо людина пройшла курс хіміотерапії, якщо немає метастазів, то вона може жити нормальним життям. Так само і після операцій. Операції робляться, щоб стан хворого поліпшився. А якщо він погіршується, то це треба чимось доводити – проходити обстеження, отримувати медичну документацію.

Правозахисник каже, що до їхньої організації також надходило декілька скарг на неправомірне скасування інвалідності. Втім, він вважає, що відповідальність за це не можна покладати лише на лікарів.

- Припустимо, є документи за 2023-2024 роки, а на переогляд інвалідності пацієнт подається у 2025-му. Але ж існує таке поняття, як реабілітація. Минуло більше року після останньої госпіталізації, за цей час людина нічого не робила, щоб поновити своє здоров’я. Не обстежувалася додатково, не лікувалася. Отже, або не мала в тому потреби, або не хотіла. У пацієнта немає доказів, що його стан погіршився або, як мінімум, не покращився. Такі нюанси завжди були і будуть.

Водночас Віктор Сердюк погоджується, що пазли у новій системі поки не складаються у єдину картинку.

- На комісію виносяться різні кейси. Для лікаря, який їх розглядає, це додаткове навантаження, він має кинути своїх хворих і займатися тим, чим займалися до 2024 року експерти, які отримували за це зарплату, аналізували, давали заключення і не витрачали свій робочий час на лікування пацієнтів. Тобто зараз експертна робота - це додаткове навантаження на лікарів, в тому числі і сімейних. Це наслідок прискорення реформи, яка спершу планомірно готувалася, а потім наказали зробити за місяць. От воно і не завжди гладко. Треба було починати з пілотного проєкту в одній чи кількох областях, - переконаний Віктор Сердюк.

Замість офтальмолога - невропатолог

Скарги на недосконалість нової системи надходять і від військових. Щоправда, стосуються вони більше направлень на ЕКОПФО, ніж роботи самих експертних команд.

- Часто військового, який служить, з госпіталю виписують без направлення на комісію. Або дають направлення з формулюванням, пов’язаним з військовою службою, але не пов’язаним із захистом Вітчизни, - розповідає військовий адвокат, юрист Центру надання підтримки ветеранам Роман Лихачов. – А це чуттєва різниця у виплатах. Є також скарги по заниженню групи. Наприклад, людину лікували по кількох напрямках, а у виписці значиться тільки поранення, контузія не врахована. Плюс до цього направлення можуть гальмувати у військовій частині, бо навіть 3-я група інвалідності є підставою для звільнення і виплат, а командири в цьому не зацікавлені. У мене багато хлопців, які після поранення ніяк не можуть потрапити на експертизу по інвалідності.

У соцмережах можна зустріти розповіді про брак лікарів, особливо на периферії. Волонтерка Наталя Арістова розповіла про випадок, коли висновок про комісування зробила лікар-терапевт замість хірурга, бо хірурги працювали з новими пораненими, а система не пропустила такий документ в базу по ЕКОПФО. У коментарях є згадування про бійця, якого в Тернополі описувала невропатолог замість офтальмолога. Система направлення прийняла, але групу не дали, бо невропатолог помилилася в діагнозі.

- Зараз триває процес адаптації, коли щось прибирається, щось додається, і ми ще не до кінця зрозуміли, що отримали: нове «обличчя» чи той же «профіль», тільки з іншого боку, - каже голова ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко. – Водночас маємо розуміти, що реформи під час війни - це завжди важко. Багато лікарів мобілізовано, і для роботи в експертних комісіях дійсно може не вистачати фахівців, а довгі очікування пов’язані з тим, що і на фронті, і в тилу травмується багато людей.

А як справи з хабарями?

Стрімка реформа медико-соціальної експертизи почалася восени минулого року після черги корупційних скандалів, зокрема після «ліжка з доларами» в квартирі керівниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи. Було заявлено, що нова система виключає підкуп експертів, оскільки вони до останнього дня не знають, кого будуть оцінювати, а пацієнт – хто його буде оцінювати. Наші консультанти відзначають, що поки скарг на службові зловживання не надходить, електронна система прозора. Але… перший «дзвіночок» уже був. У березні цього року поліція Харківської області повідомила про затримання лікаря-кардіолога, який правив зі свого пацієнта 1000 доларів, аби вирішити питання з подовженням групи інвалідності. У ініціативі «Захист прав людей з інвалідністю» вважають, що такий випадок може бути не один.

- Про лікарню, де буде проводитися оцінювання, пацієнти знають за 2-3 тижні до процедури, - каже Юрій Гончаренко. - Взагалі вона може бути просто одна – профільна. Цього часу цілком достатньо, щоб знайти людину, яка завчасно дізнається про склад експертної команди і допоможе «замовити» потрібний результат. Припускаю, що автори реформи не знають, наскільки корумпована зараз медицина і що фактично за все в профільних лікарнях треба класти "в кишеню" від 200 до 500 гривень. Плюс до того зараз, коли дозволене дистанційне оцінювання, великої ваги набувають лабораторні аналізи і дослідження. І також можна купити потрібні.

Правозахисник відмічає: якщо до реформи треба було контролювати статки та спосіб життя працівників близько 200 МСЕК по країні, то тепер - це десятки тисяч експертних команд. І їх представники не є суб'єктами декларування та моніторингу.

- Зрозуміло, що реформу не зупинити. Стара система була погана, нова не гірша, але й у багатьох моментах і не краща. Ці моменти треба виправляти, щоб вони не заскорузли, - переконаний Юрій Гончаренко.