Реєстр рахунків українців: юристи назвали, чим це загрожує громадянам

Урядсхвалив законопроєктщодо виконання Україною вимог ЄС для приєднання до системи європлатежів (SEPA), повідомляє Міністерство фінансів. Проєктом закону передбачена ціла низка заходів, один з яких — створення реєстру рахунків та банківських сейфів, до якого будуть вноситися відомості про громадян. Тож, яка саме інформація потраплятиме до податкової і чим це загрожує громадянам? Фокус отримав роз'яснення юристів.

Банківська таємниця під загрозою: чи буде податкова вести реєстр усіх рахунків

У межах "гармонізації українського законодавства із правом ЄС у галузі запобігання відмиванню коштів і фінансуванню тероризму, що є необхідною умовою для подання заявки на приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)" в україні створять Реєстр рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, який міститиме відомості про дату відкриття/закриття рахунків, IBAN, ПІБ власника, дані про фінансову установу, а також інформацію про договори на оренду сейфів.

При цьому перелік не міститиме даних про залишки коштів або вміст сейфів і не передбачає обмежень на фінансові операції громадян.

У Мінфіні зазначили, що доєднання до SEPA забезпечить можливість здійснення переказів у євро між Україною та європейськими країнами за єдиними правилами, без додаткових комісій та з високою швидкістю обробки.

Важливо Податковий контроль посилюється: навіщо в Україні створюють реєстр рахунків та банківських сейфів

Така ініціатива влади викликала жваве обговорення в суспільстві. Не дивно, адже зачіпає питання банківської таємниці, безпеки даних і фінансового контролю, вважає керуючий партнер Юридичної компанії "Муренко, Курявий і Партнери" Олександр Курявий.

"Уряд запевняє, що реєстр не міститиме інформації про залишки на рахунках, рух коштів чи вміст сейфів. Банки, небанківські фінансові установи та емітенти електронних грошей будуть зобов’язані передавати Державній податковій службі (ДПС) дані про відкриття та закриття рахунків і сейфів. Доступ до реєстру матимуть лише визначені органи (правоохоронці, фінансовий моніторинг) за чітко регламентованим порядком", — зауважує юрист Олександр Курявий.

Водночас, за його словами, як свідчить практика, це означає, що передача податківцям інформації відбудеться. Державна податкова служба отримає повну картину наявності рахунків і сейфів у громадян, що частково відкриває банківську таємницю.

Чи несе реєстр потенційні загрози для приватності та безпеки українців

Окрім часткового порушення банківської таємниці реєстр банківських рахунків полегшить ДПС виявлення "забутих" чи незадекларованих коштів, що може призвести до перевірок джерел доходів.

"Наприклад, якщо податкова виявить рахунок, відкритий за кордоном, це може стати підставою для запиту пояснень", — коментує експерт.

Це особливо актуально для фізичних осіб-підприємців (ФОПів), які можуть зіткнутися з перевірками щодо використання особистих рахунків для бізнесу.

Також не слід забувати про таку опцію, як суспільна недовіра. Згідно із соцопитуванням, яке у березні 2025 року представив Центр Разумков, 62% українців висловлюють недовіру до державних інституцій щодо захисту персональних даних.

"Представники банківського сектору, зокрема Асоціація українських банків, уже висловили занепокоєння, що реєстр може підштовхнути громадян до використання готівки чи криптовалют, що ускладнить офіційні фінансові операції", — додає Олександр Курявий.

Водночас керівник практики податкового права ЮФ "Ілляшев та Партнери" Іван Маринюк наразі не вбачає багато ризиків у новому реєстрі.

Важливо Податкова посилює перевірки: хто з українців у зоні найбільшого ризику

"З першого погляду функціонування цього реєстру не створює для громадян якихось особливих ризиків. Фактично, податкова отримує інформацію щодо рахунків ширшого кола осіб і в трохи більшому обсязі, але — не про баланс та рух коштів за такими рахунками (тоді б це означало відсутність банківської таємниці як такої). Наразі банки і так передають інформацію в податкову про відкриття рахунків фізичним особами, якщо останні є самозайнятими особами/підприємцями (йдеться не лише про підприємницькі рахунки)", — пояснив Іван Маринюк у коментарі Фокусу.

Він нагадав, що дана інформація відображається в Електронному кабінеті платника податків у розділі "Облікові дані платника", де і містяться дані про всі рахунки особи, відкриті у банках та інших фінансових установах (поточні, депозитні, кредитні тощо).

Нагадаємо, що законопроєкт, який ухвалили в уряді, передбачає:

• встановлення обовʼязку для НБУ, банків, інших фінустанов, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей направляти до податківців повідомлення про відкриття та закриття рахунків чи електронних гаманців фізосіб, укладення або припинення договору про надання індивідуального банківського сейфа;
• створення реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів або подібних правових утворень також під адмініструванням ДПС.
• удосконалення верифікації кінцевих бенефіціарів юридичних осіб та запровадження санкцій за порушення подачі відповідної інформації до Єдиного державного реєстру.

Важливо Податкова посилить контроль продажів на інтернет-платформах: Мінфін підготував законопроєкт

• запровадження ефективних санкцій за порушення вимог фінансового моніторингу, які відповідатимуть нормам ЄС.
• запуск механізму викривачів у сфері фінмоніторингу та гарантування їх захисту.
• розширення переліку суб’єктів первинного фінмоніторингу, зокрема — на довірчих власників трастів і торговців культурними цінностями, якщо операції перевищують 400 тис. грн.
• запобігання доступу до управління фінмоніторинговими структурами особам із судимістю або їхнім спільникам.

Як Фокус писав раніше, українці відкривають все більше платіжних карток.За три роки громадяни збільшили кількість відкритих рахунків до 71,35 млн грн.