Рахунок, який доведеться сплатити природі

Три роки російської війни в Україні не лише призвели до людських втрат і руйнування інфраструктури, а й завдали масштабної шкоди клімату. Згідно з попереднім дослідженням Ініціативи з обліку викидів парникових газів внаслідок війни, за період з 24 лютого 2022 року по 23 лютого 2025-го викиди парникових газів, спричинені російським вторгненням, сягнули 230 млн тонн CO₂ еквіваленту.

Протягом третього року війни викиди зросли на 30% (55 млн тонн CO₂ екв.) порівняно з попередніми періодами. Викиди за три роки повномасштабної війни можна зіставити із загальним обсягом річних викидів одразу чотирьох європейських країн — Австрії, Угорщини, Чехії та Словаччини, разом узятих, або ж викидів від 120 млн автомобілів на викопному паливі.

Структура викидів: бойові дії та пожежі лідирують

Автори дослідження виокремили шість основних категорій викидів, зумовлених війною.

Найбільша кількість викидів пов'язана безпосередньо із бойовими діями — 82,1 млн тонн CO₂ екв., що становить 36% від загального обсягу. Ця категорія охоплює викиди від споживання палива військовою технікою, виробництва та використання боєприпасів, виробництва військової техніки та будівництва укріплень.

На другому місці — викиди, пов'язані з реконструкцією зруйнованих будівель та інфраструктури, вони оцінюються в 62,2 млн тонн CO₂ екв. (27%).

Третім за обсягом джерелом стали ландшафтні пожежі — 48,7 млн тонн CO₂ екв. (21%). Саме ця категорія продемонструвала найбільше зростання 2024 року, коли площа згарищ більш як подвоїлася порівняно з попередніми роками.

Посушливе літо та війна — нищівна комбінація для лісів

Велике занепокоєння викликає різке збільшення кількості лісових пожеж 2024 року. Загальна площа згарищ — 92,1 тис. га. Це вдвічі більше, ніж у середньому у попередні два роки. Більшість цих пожеж спричинено саме бойовими діями (див. рис.).

Експерти пов'язують таке зростання з незвично сухими погодними умовами, які, ймовірно, є наслідком зміни клімату. Це створило ідеальні передумови для того, щоб пожежі, спричинені бойовими діями, починалися як невеликі загоряння, а потім переростали у великі. Особливо складна ситуація в зоні бойових дій, де пожежникам небезпечно працювати, тому вогонь часто вирує неконтрольовано.

Інші джерела викидів

Дослідження враховує також такі основні джерела:

• руйнування енергетичної інфраструктури — 19 млн тонн CO2 екв.;
• зміну маршрутів цивільної авіації через закриття повітряного простору — 14,4 млн тонн CO2 екв.;
• переміщення біженців — 3,3 млн тонн CO2 екв.

Постійні обстріли енергетичних об'єктів призводять до викидів не лише CO₂, а й гексафториду сірки (SF₆) — парникового газу, що за наслідками для довкілля в 24 тис. разів потужніший за CO₂.

Як оцінюються кліматичні наслідки війни та хто має нести відповідальність?

Оцінюючи кліматичну шкоду, автори дослідження застосовують соціальну вартість вуглецю у розмірі 185 дол. за тонну CO₂ екв.

Соціальна вартість вуглецю вимірює нинішню вартість додаткової одиниці парникових газів, викинутої зараз, підсумовуючи загальну глобальну вартість шкоди, якої вона завдає протягом усього свого життєвого циклу в атмосфері. Цей показник охоплює економічні збитки від зміни клімату, що можуть бути відчутні в секторах сільського господарства, енергетичних послуг, продуктивності праці, а також різні види ризиків, що пов’язані зі здоров’ям людей (зокрема, рівень смертності) та екосистемами. Якщо застосувати соціальну вартість вуглецю, то загальна кліматична шкода, завдана повномасштабною війною, оцінюється в понад 42 млрд дол.

Оцінка кліматичної шкоди від війни — це доволі новий крок, адже раніше не існувало поширеної практики, тим паче в умовах бойових дій, проведення настільки детальної та комплексної оцінки впливу війни на клімат. Це створює можливість для України не лише оцінити масштаб шкоди, а й адвокатувати на міжнародному рівні питання екологічної та кліматичної відповідальності агресора.

Звіт з обліку викидів парникових газів під час війни — це важливий крок у зусиллях з притягнення Росії до фінансової відповідальності за відповідну шкоду.