Опір Трампу та підтримка України: про що дискутує Канада напередодні дострокових виборів

У понеділок 28 квітня в Канаді відбудуться дострокові загальнонаціональні вибори.

Ці вибори вже встигли жартівливо назвати найбільш нудними, однак насправді їх варто назвати найбільш приголомшливими.

Річ у тім, що через низку політичних перипетій, пов’язаних із фактором погроз Канаді з боку Дональда Трампа, рейтинг Ліберальної партії зазнав неймовірної трансформації.

Ще кілька місяців тому ліберали мали гарантовано піти в опозицію і навіть ризикували скотитися на третю сходинку.

Проте ситуація змінилася докорінно – перемога лібералів стала очевидною від моменту, коли Марк Карні – прем’єр та новий лідер Ліберальної партії – оголосив дострокові вибори.

Втім, вибори 28 квітня мають все ж дати відповіді на деякі принципові питання.

Зокрема, якою буде стратегія реагування на відверто недружні дії президента США? Чи готова Канада змінювати свої зовнішньополітичні пріоритети, посилюючи співпрацю з ЄС?.

А для України головним питанням є готовність Канади зберегти курс на підтримки Києва навіть всупереч нинішнім діям Вашингтона.

Головна інтрига.

Оголосивши дострокові вибори, Марк Карні фактично виконав міжпартійну обіцянку щодо їх проведення, дану ще Джастіном Трюдо в час його відставки.

Проте справжня причина була доволі прозаїчною – прем’єр вирішив осідлати хвилю відновленої підтримки лібералів і продовжити партійне правління, отримавши при цьому уряд більшості.

І в тому якраз і полягала найбільша інтрига цих виборів – чи зможе він цього досягнути.

Необхідно зауважити, що на час оголошення виборів опитування вже показували, що ліберали мають усі шанси досягти свого.

Тим більше, цим виборам передувала найкоротша кампанія, яку тільки дозволяє канадське законодавство – лише 37 днів, що не давало шансів конкурентам кардинально зміцнити свої рейтинги.

Втім, внутрішньополітична ситуація в провінціях все ж дозволяла припускати, що за час виборчих перегонів партія втратить частину своїх голосів і Карні отримає лише уряд меншості.

Однак для цього потрібно була успішна гра опонентів, передусім консерваторів.

Єдиним шансом для опозиції розвернути перебіг кампанії стали теледебати 16 квітня.

Очікування були настільки високими, що навіть довелося їх розводити в часі з трансляцією хокейного матчу "Монреаль Канадієнс", щоб забезпечити максимальну аудиторію.

Проте, попри медійний резонанс, вплив дебатів на електоральні рейтинги виявився обмеженим.

Схоже, що головні зміни в політичному ландшафті відбулися раніше.

За даними найбільших соціологічних агенцій на сайті СВС станом на 24 квітня, ліберали мають 42,2% підтримки виборців – і це найвищий показник за останніх кілька років, що дає їм 74% шансів на уряд більшості.

Найбільші конкуренти – консерватори не спромоглися значно наростити свій потенціал за рахунок критики і мають 38,5% підтримки.

І цей незначний розрив менш ніж у 5% зіграє свою роль, оскільки інші партії не змогли наростити.

"Нові демократи" заходять на електоральні дільниці з 8,8% рейтингу, що є найнижчим їхнім показником за останні п'ять років.

В Блоку Квебеку – 6%, що на 1-2 пункти нижче за їхній типовий рейтинг останніх років.

Інші партії ризикують не отримати місць взагалі, окрім "Зелених", які претендуватимуть на 1-2 місця в парламенті.

Акцент на економіці.

Коли Джастін Трюдо оголошував про свою відставку на початку січня через низькі рейтинги лібералів, то в суспільстві зависло питання: проблема в партії чи безпосередньо в Трюдо?.

Політика Трампа частково зняла це питання, об’єднавши канадців у протидії загрозам з боку сусіда, а заодно і підвищивши рейтинги партії влади.

Однак попередні виклики, які свого часу призвели до падіння, залишаються й далі невирішеними.

Після двох років стрімкого зростання цін, інфляція нещодавно повернулася до цільового рівня Банку Канади – лише 2% у річному вимірі в лютому 2025 року, проти пікових 8% у післяковідному 2022 року.

Втім, майже 45% канадців заявляють, що зростання цін суттєво впливає на їхню здатність покривати щоденні витрати – у порівнянні з 33%, хто відповідав подібно ще два роки тому.

Ще одним викликом є вартість житла – 38% канадців заявляють, що не можуть дозволити собі орендну плату чи іпотеку.

Саме економічна тривога – від цін на продукти до вартості оренди житла – є одним із головних занепокоєнь канадців на цих виборчих перегонів.

Рівень бідності та бездомності став гарячою темою в багатьох містах, і зростає громадський запит на запровадження податків на надмірне багатство та розширення соціальних програм для відновлення балансу.

На користь лібералам грає авторитет нинішнього прем’єра як визнаного в міжнародних колах економіста.

Карні планує надати цільове податкове полегшення для середнього класу – зокрема, знизити ставку податку на 1%, щоб "повернути гроші в кишені канадців".

Він також обіцяє подвоїти темпи будівництва житла та продовжити інвестиції в догляд за дітьми та інші заходи зі стримування вартості життя.

Нинішній прем’єр також просуває амбітний план пожвавлення внутрішнього ринку Канади, зокрема вже домовився з провінціями, що у разі переобрання, скасовуватиме міжпровінційні торговельні бар’єри для забезпечення вільного руху товарів, робочої сили та енергії по всій країні.

Такі пропозиції фактично знешкодили аргументи консерваторів, які традиційно ставлять економіку та доступність життя на перше місце у своїй програмі.

Із постійною мантрою про те, що "все зламано після 10 років ліберального правління", вони пропонують негайне зниження витрат на паливо й продукти харчування шляхом скасування федерального вуглецевого податку.

Також консерватори пропонують широке зниження податку на доходи та запровадження тимчасового скасування ПДВ на опалення житла.

Захист від Трампа.

Втім, цього разу не економіка найбільше привертає увагу канадських виборців.

Як показали дебати 16 квітня, виборців турбує фактично одна тема – реакція Канади на агресивну політику Трампа.

Фактично, цьогорічна кампанія великою мірою перетворилася на референдум щодо того, хто здатен найкраще протистояти тиску з боку США.

Тему протистояння Трампу Карні зробив центральною для своєї кампанії.

Спершу, щойно вступивши на посаду, він зайняв дипломатичну позицію, заявивши, що може співпрацювати з Трампом і поважає його.

Але після хвилі тарифів і образ риторика Карні різко змінилася.

Зараз він наполягає на "безпрецедентному прискоренню інвестицій" у власну силу для протистояння зовнішнім загрозам.

Ліберали фактично продовжують нарощувати рейтинги на тлі конфлікту з Трампом.

Цей конфлікт трактується ними як боротьба за канадський суверенітет і спосіб життя.

Партія підкреслює свій досвід у боротьбі з американським протекціонізмом – Христя Фріланд успішно вела переговори про оновлення NAFTA у 2018 році, а уряд Трюдо раніше впроваджував дзеркальні тарифи у відповідь на американські обмеження.

Якщо його оберуть, Карні, ймовірно, продовжить стратегію епохи Трюдо – тісну координацію з ЄС і Великою Британією задля колективної відповіді на американську політику.

Лідер консерваторів П’єр Пуальєвр також засудив тарифи Трампа і погрози, але пропонує іншу логіку дій – зробити Канаду настільки сильною, щоб на неї взагалі не варто було нападати.

Його гасло "повернемо здоровий глузд" поширюється і на зовнішню політику: якщо Канада посилить себе економічно, зокрема, збільшивши присутність у Тихоокеанському регіоні, то вона буде краще готова протистояти Трампу.

Стратегія консерваторів полягає в різкому нарощуванні самодостатності, зокрема в енергетиці.

Пуальєвр заявляє, що Канада має зменшити вразливість через збільшення внутрішнього виробництва – нафти, газу, деревини, добрив.

За потреби – навіть перекрити експорт енергоносіїв у США й знайти альтернативних покупців.

Цікаво, що сам Трамп у коментарі Fox News сказав, що "волів би мати справу з лібералом, ніж із консерватором", натякаючи на їхню більшу схильність до укладення угод.

Однак тепер для канадських консерваторів основною ціллю стало максимальне дистанціонування від США.

Головні "українські" питання.

Тема України також активно звучала на виборчих перегонах, однак щодо нього в усіх партій існував компроміс.

Усі зобов’язувалися й надалі підтримувати боротьбу України фінансами, озброєнням та гуманітарною допомогою.

І схоже, що нинішній "розворот" політики США щодо України ніяк не вплинув на Канаду.

Доволі показовим стало опитування Конгресом українських канадців усіх партійних лідерів про їхні зобов’язання щодо України, де майже на всі питання були одностайні відповіді.

Підтримка України у війні проти Росії.

Усі основні партії – Ліберальна, Консервативна, Нова демократична та Блок Квебеку – висловили підтримку Україні у її боротьбі проти російської агресії.

При цьому ліберали та консерватори наголосили на необхідності надання військової та гуманітарної допомоги, а також на важливості санкцій проти Росії.

Нова демократична партія акцентувала увагу на гуманітарній підтримці та допомозі українським біженцям.

Санкції проти Росії.

Усі партії підтримали запровадження та посилення санкцій проти Росії.

Щоправда, ліберали та консерватори виступили за розширення санкційного списку, включаючи російських олігархів та державні підприємства.

Натомість Нова демократична партія підкреслила необхідність міжнародної координації санкцій.

Вступ України до НАТО.

Тут також є певна відмінність у підходах.

Ліберальна та Консервативна партії висловлюють підтримку вступу України до НАТО.

На їхню думку, це лише зміцнить євроатлантичну безпеку.

Більш обережною була Нова демократична партія – там наголошують на необхідності дипломатичних зусиль для досягнення миру.

Блок Квебеку не висловив чіткої позиції з цього питання.

Підтримка української громади в Канаді.

Партії висловили підтримку українській діаспорі в Канаді.

Ліберали та Нова демократична партія акцентували на програмах інтеграції та підтримки новоприбулих українців.

Консерватори підкреслили важливість збереження культурної спадщини та мови.

Тому незалежно від результатів голосування 28 квітня, ми будемо й далі отримувати цю підтримку.

Проте якщо Карні таки отримає уряд більшості, то можна сподіватися на рішучіші кроки з боку нового уряду, який матиме необхідну кількість голосів у парламенті для швидкого і самостійного прийняття рішень.

Автор: Дмитро Шеренговський,.

проректор Українського католицького університету, програмний директор Центру Дністрянського.