Акт ядерного шантажу: в якому стані укриття Чорнобильської АЕС після удару РФ

14 лютого 2025 року Росія вдарила дроном в укриття над зруйнованим енергоблоком Чорнобильської АЕС. БпЛА пробив дах, спричинив пожежі та значні пошкодження конструкцій. Наслідки вдалося ліквідувати лише 7 березня – через три тижні після атаки.

Факти ICTV запитали в очільника Державної інспекції ядерного регулювання – головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України Олега Корікова про те, завдяки чому вдалося запобігти викиду радіації та в якому стані зараз перебуває арка НБК укриття Чорнобильської АЕС після російського удару.

Яких пошкоджень зазнав НБК над четвертим енергоблоком ЧАЕС

За інформацією Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС, внаслідок атаки РФ була зруйнована зовнішня обшивка арки НБК площею близько 15 кв. м, частково пошкоджені внутрішня обшивка арки, гараж технічного обслуговування системи основних кранів та обладнання цієї системи.

Рятувальники здійснили часткове розкриття конструкцій зовнішньої обшивки арки. Загалом зроблено близько 200 отворів загальною площею 50 кв. м, щоб загасити пожежу та ліквідувати загоряння герметувальних мембран.

Влучання безпілотника та подальша пожежа призвели до розгерметизації кільцевого простору та основного об’єму арки НБК. Лише 7 березня, тобто через три тижні після удару РФ, ухвалено рішення про скасування стану надзвичайної ситуації на комплексі НБК об’єкту Укриття.

– Фактично Росія атакувала абсолютно мирний об’єкт, унікальний за своєю складністю та функціоналом. Основна функція НБК – захисна. Він мав захищати довкілля від можливого радіоактивного впливу від зруйнованого реактора № 4 ЧАЕС та об’єкта Укриття, який було споруджено ще в грудні 1986 році, одразу після аварії на ЧАЕС, – розповів очільник Держатомрегулювання Олег Коріков.

В якому зараз стані НБК і чи пошкоджено Саркофаг

За інформацією ДСП Чорнобильська АЕС, на цей час ситуація на об’єкті стабілізована. Але втрачено функцію, яка початково ставилася в проєкті будівництва НБК, зазначив Коріков, тобто ізоляцію об’єкта Укриття для захисту довкілля і персоналу від ймовірних впливів радіації.

За його словами, змінилися властивості НБК, передбачені його проєктом, зокрема щодо герметичності, умов вентиляції основного об’єму та кільцевого простору НБК, працездатності системи основних кранів та іншого.

Коріков зазначив, що за таких умов ДСП ЧАЕС не може забезпечити виконання всіх проєктних та технологічних вимог, які встановлені у регламенті експлуатації комплексу НБК.

– ДСП ЧАЕС розробило рішення Щодо експлуатації комплексу Нового безпечного конфайнмента та об’єкта Укриття в умовах часткових відхилень від проєктно-технологічних вимог ПК-1 НБК. Воно визначає як особливості експлуатації комплексу НБК-ОУ в умовах, що склалися, так і передбачає заходи подолання наслідків повітряної атаки. Зазначене рішення погоджено Держатомрегулювання, – сказав Коріков.

Він наголосив, що на об’єкті Укриття (тобто Саркофаг над поставарійним енергоблоком № 4 ЧАЕС) не зафіксовано перевищення експлуатаційних меж та безпечної експлуатації за показниками, що характеризують стан будівельних конструкцій.

Як вдалося запобігти викиду радіації на ЧАЕС

Олег Коріков розповів, що на комплексі НБК-ОУ здійснюється радіаційний контроль як системами автоматизованого контролю, так і з використанням переносного та лабораторного обладнання.

Зокрема, фахівці проводять регулярний радіаційний контроль повітря в місцях розгерметизації мембран арки НБК.

За його словами, стабільність радіаційної обстановки можна пояснити тим, що під час повітряної атаки були пошкоджені тільки конструкції НБК, а сам об’єкт Укриття (Саркофаг) не зазнав пошкоджень.

Також Коріков додав, що самі ж конструкції НБК є новими та виготовленими з “чистих” матеріалів (тобто не містять радіоактивного забруднення), тому їхнє пошкодження не призвело до викиду радіації.

Ще один важливим фактором стало те, що під час російської атаки на об’єкті Укриття не здійснювали жодних робіт, які могли б спричинити підйом та викид радіоактивного пилу через пошкоджені конструкції НБК, наголосив очільник Держатомрегулювання.

Скільки часу і коштів потрібно для відновлення конфайнмента

Зараз експлуатаційна організація, тобто ДСП Чорнобильська АЕС, має здійснити оцінку того, скільки часу та коштів потребуватиме відновлення чи ймовірна модифікація Нового безпечного конфайнмента, звернув увагу головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України.

За необхідності може розглядатися залучення профільних організацій, зокрема міжнародних. Така оцінка має базуватися на комплексному обстеженні пошкоджених будівельних конструкцій НБК, пояснив Коріков.

– Основне завдання Держатомрегулювання полягає в забезпеченні регулювального супроводу проєктів щодо реконструкції та ремонту НБК, що має розробити ДСП ЧАЕС, з метою дотримання вимог українського законодавства з ядерної та радіаційної безпеки, – наголосив він.

Як зараз моніторять стан укриття на ЧАЕС

Раніше згадане рішення ДСП ЧАЕС Щодо експлуатації комплексу нового безпечного конфайнмента та об’єкта Укриття в умовах часткових відхилень від проєктно-технологічних вимог ПК-1 НБК передбачає виконання невідкладних і довгострокових заходів подолання наслідків повітряної атаки.

За словами Корікова, невідкладними тимчасовими заходами є закриття отворів, утворених внаслідок удару БпЛА та пожежі. Попередньо, для цього має бути виконане комплексне обстеження пошкоджених конструкцій НБК.

Він пояснив, що довгострокові заходи передбачають розроблення Плану реалізації організаційних та організаційно-технічних заходів щодо відновлення або модифікації НБК.

Зокрема, цей план має включати проєкти виконання робіт, будівельно-монтажні роботи, індивідуальні та комплексні випробування, підготовку звіту з переоцінки безпеки комплексу НБК-ОУ та інше.

Терміни виконання заходів залежатимуть від наявності фінансового забезпечення цих робіт, стверджує головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України.

– Що стосується моніторингу стану комплексу НБК-ОУ, то він виконується власними силами ДСП ЧАЕС відповідно до експлуатаційно-технічної документації. Також у рамках проведення комплексних обстежень передбачається залучення сторонніх профільних організацій, – сказав Коріков.

Що має зробити світ, щоб запобігти подібним російським атакам

Запобігти російським атакам та ймовірним аваріям можна лише жорсткою принциповою позицією цивілізованого світу, яка має полягати в припиненні будь-якої співпраці з РФ у сфері використання ядерної енергії, переконаний очільник Держатомрегулювання.

На думку Корікова, світовий ринок для Росії має бути закритим. Зокрема, для російського ядерного палива, обладнання, реакторів та іншого.

– Атака на НБК 14 лютого 2025 року – далеко не перший випадок з початку повномасштабної війни РФ проти України, коли ядерні об’єкти в Чорнобильській зоні відчуження та на іншій території України стають мішенню для російських військ, – наголосив він.

За його словами, удар безпілотником по споруді над зруйнованим енергоблоком № 4 Чорнобильської АЕС – це продовження ядерного терору Росії, який розпочинався у 2022 році з окупації Зони відчуження і розташованих на її території підприємств, діяльність яких пов’язана з поводженням з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом.

Потім ядерний терор продовжився окупацією Запорізької АЕС та ударами по енергетичних об’єктах України, що створює великі загрози для ядерної та радіаційної безпеки, звернув увагу Коріков.

– На превеликий жаль, за жоден зі цих злочинів РФ не покарана. Тому світ має знайти нові дієві механізми впливу на країну, яка вдається до ядерного терору, для повернення її в правове поле, – резюмував очільник Держатомрегулювання.