Як покращити пам'ять: 5 наївних запитань неврологу

Проблеми з пам'яттю в досить широких масштабах почалися в українців ще під час пандемії коронавірусу, а війна – обстріли, тривога за близьких, за своє майбутнє – лише посилила ситуацію. Раз у раз чуєш скарги від ще відносно не старих людей, що забуваються імена, дати, часом і прості слова...

Чи є можливість покращити ситуацію з нашою здатністю пам'ятати? Як захистити спогади та чи можна відновити втрачене?

Подробиці про пам'ять, її функціонування та те, як її зберегти, розповів лікар-невролог Богдан Котляревський.

Що шкодить нашій пам'яті?

– Богдане, зараз багато хто скаржиться на пам'ять. Чому війна так погіршує нашу здатність пам'ятати?

– Війна справді може впливати на пам'ять, особливо якщо у людини розвивається тривожний чи тривожно-депресивний розлад. Погіршення пам'яті - один із варіантів прояву таких розладів.

Пам'ять може погіршуватись на якийсь час, але при прийомі антидепресантів стан зазвичай покращується – повертається концентрація уваги та здатність запам'ятовувати. Це особливо актуально для людей молодого та середнього віку.

– До речі, багато хто почав скаржитися на свою пам'ять після коронавірусу. Чи ви помічали таку тенденцію? Є тут зв'язок?

- Так, таке зустрічається дуже часто - і у молодих, і у людей похилого віку. Зазвичай це оборотні зміни, і за 2–3 місяці пам'ять поступово відновлюється.

Однак у людей похилого віку наслідки можуть бути серйознішими: іноді порушення зберігаються на пів року, рік або навіть назавжди. Буває, що після коронавірусу у людей похилого віку вперше проявляється деменція або різко посилюється вже існуюча.

– А чи впливають на пам'ять гормональні зміни? Наприклад, вагітність, ПМС, менопауза чи захворювання щитовидної залози?

- Так, але не так очевидно. Якщо захворювання щитовидної залози викликає тривожний розлад, може погіршуватися концентрація уваги, з'являтися млявість, слабкість, а водночас – легке погіршення пам'яті.

Що стосується гормональних змін (наприклад, при прийомі гормональних препаратів), вони частіше викликають головний біль або запаморочення, але на пам'ять майже не впливають.

Як відрізнити проблеми з пам'яттю від деменції

– Ви згадали про деменцію. Як можна відрізнити звичайну забудькуватість від перших ознак деменції чи хвороби Альцгеймера?

– Різниця є, і її можна помітити за певними «дзвіночками».

Звичайна забудькуватість – це нормально, особливо в літньому віці. Але якщо людина раптово перестає впізнавати близьких, з якими живе, а потім через кілька годин знову їх «згадує» – це вже тривожний сигнал.

Інші ранні ознаки деменції – це фінансові проблеми. Наприклад, людина починає необґрунтовано брати кредити, замовляти непотрібні посилки чи потрапляти у фінансові труднощі.

Або інший приклад: вийшов на прогулянку та забув, де живе. Потім, звісно, ​​згадав, але такі епізоди – перші «дзвіночки».

- Впливає якось на пам'ять характер людини? Наприклад, якщо у людини важка, складна вдача?

– Вважається, що це має значення. Тяжкий характер також може прискорювати розвиток деменції.

Як допоможе пам'яті розумова активність

– Якими методами можна покращити пам'ять? Чи справді допомагають тренування – кросворди, головоломки, заучування віршів? Що б ви порадили?

– Тренування справді працюють. Наприклад, у людей, які займаються розумовою працею (викладачі, вчені, артисти), навіть у 70–80 років їх пам'ять часто залишається дуже гарною. Кросворди, шахи, читання – все, що змушує мозок активно працювати, зміцнює зв'язки між нейронами та допомагає зберігати пам'ять довше.

– Кажуть, що у людей, які навіть у похилому віці займаються науковою діяльністю, ризик деменції нижчий. Ви помічали таке у своїй практиці чи такої закономірності немає?

– Думаю, зв'язок є. Зазвичай у людей розумової праці деменція розвивається рідше. Хоча бувають винятки.

Важливо й те, наскільки широке коло інтересів людини. Якщо все життя вона цікавилася різними речами, а не зациклювалася на чомусь одному, то деменція, як правило, настає пізніше або не розвивається зовсім.

А як впливає фізична активність, харчування та сон?

– Можна покращити пам'ять за допомогою фізичної активності, правильного харчування чи здорового сну? Чи справді ці фактори впливають на пам'ять?

- Безумовно, якщо мозок отримує повноцінний відпочинок, пам'ять працює краще.

Хронічний стрес і недосип приводять до гіпоксії мозку – нестачі кисню. Навіть легка, але стала гіпоксія погіршує пам'ять. Фізична активність, навпаки, покращує кровообіг та постачання мозку киснем, що позитивно позначається на когнітивних функціях.

Щодо харчування, якщо зловживати смаженим, м'ясом, картоплею і взагалі переїдати, це призводить до відкладення шкідливих речовин не лише у внутрішніх органах, а й у судинах мозку. Згодом розвивається атеросклероз, і пам'ять погіршується.

Алкоголь теж дуже негативно впливає на мозок. Навіть якщо людина п'є не залежно, а просто регулярно, це все одно шкодить пам'яті. Мозок страждає від алкоголю насамперед.

– Я чула про алкогольну деменцію. Виходить, погіршення пам'яті зберігається навіть після того, як людина перестає пити, якщо вона зловживала?

– Правильніше називати це алкогольною чи токсичною енцефалопатією. Вона може розвинутись навіть у відносно молодому віці – у 40–45 років. Виявляється не лише погіршенням пам'яті, а й звуженням кола інтересів, порушенням мислення та іншими когнітивними розладами.

Чи допоможуть покращити пам'ять таблетки?

– А чи існує чарівна пігулка для покращення пам'яті? В інтернеті багато інформації про користь всіляких БАДів, вітамінів або навіть трав'яних чаїв. Є препарати, які можна приймати без рецепта?

– Є дві групи препаратів. Перша – ноотропи (пірацетам, ноотропіл, фенібут). Вони існують з 1950-х років і містять похідні гамма-масляної кислоти - речовини, що відіграють важливу роль у процесах пам'яті. Хоча останнім часом їх рідше включають до офіційних протоколів лікування (на Заході їх навіть іноді називають «фуфломіцинами»), але на практиці багато хто відзначає їхній ефект – наприклад, студенти часто використовують їх під час сесії.

Друга група – сучасніші та сильніші препарати, нейропротектори (наприклад, цитиколін – діюча речовина таких засобів, як цераксон). Вони справді входять до медичних протоколів і застосовуються близько 15 років. І ноотропи, і деякі нейропротектори можна придбати без рецепта.

– Як щодо всім відомих Омега-3 чи Гінкго Білоба? Вони допомагають?

- Так, допомагають, але ефект від них слабкий. Багато людей відзначають невелике покращення, але значного впливу на пам'ять вони не мають.