Хто з іноземних журналістів продався рашистам та намагається легітимізувати окупацію українських територій

22 березня 2025 року російське федеральне видання “Ваши новості” організувало престур для іноземних журналістів на тимчасово окуповану територію Запорізької області. Український центр національного спротиву назвав цю поїздку частиною системної інформаційної кампанії РФ, спрямованої на легалізацію в очах міжнародної спільноти окупації територій України.

 Редакція розслідувань Суспільного ідентифікувала учасників цього престуру. Деякі іноземці вже опублікували у своїх медіа проросійські матеріали. Деякі з них беруть участь у подібних заходах не вперше.

Міжнародні “об’єктиви” в окупації

Проєкт “Іноземні журналісти за Росію” 5 жовтня 2023-го створило російське видання “Ваши новості”, контрольоване Захаром Прілєпіним — письменником, колишнім депутатом Держдуми й бойовиком, який перебуває під санкціями ЄС з 2022 року.

З того часу “Ваши новості”, крім поїздки на Запоріжжя у березні, організували щонайменше два тури іноземних делегацій на окуповану частину Донеччини (у листопаді 2023-го та січні 2024-го).

Для іноземної делегації, що на фото вище, у березні 2025-го це був уже сьомий престур, організований різними російськими пропагандистськими структурами. До складу групи увійшли журналісти з Індії, Індонезії, Грузії, Казахстану та європейських Сербії, Словенії й Чехії.

Іноземці відвідали, зокрема, Запорізьку атомну електростанцію, а також тимчасово окуповані Мелітополь, Енергодар, Бердянськ і Токмак. Журналістам показували зруйновані будинки, звинувачуючи в обстрілах Збройні сили України. За словами організаторів, мета таких престурів — “дезорганізація зусиль західної пропаганди”.

Загалом у престурах “Ваших новостєй” із листопада 2023 року, кажуть пропагандисти, взяли участь щонайменше 82 представники іноземних медіа. Після кожного туру в іноземних медіа з’являлися публікації, що відтворювали проросійські меседжі. За твердженням росіян, сумарне охоплення аудиторії, яка ознайомилася з такими матеріалами, перевищує 100 мільйонів переглядів.

Після останнього, березневого, туру до Запорізької області подібні публікації з’явилися поки не в усіх медіа, в яких працюють журналісти, що поїхали в цей тур.

Журналіст з Індії звинувачує Україну в обстрілах ЗАЕС

Маніш Кумар Джа зазначає на своїй сторінці у Linkedin, що він — головний редактор індійського телеканалу “TV9”. Маніш спеціалізується на темах оборони, міжнародної політики та геополітики. У 2021 році він став першим цивільним членом аналітичного центру збройних сил Індії, де досліджував військові технології та політику.

18 травня 2022-го Маніш відвідав окупований Маріуполь — за два дні до повної окупації міста, а також Новоазовськ, Донецьк та Сімферополь. Тоді журналіст потрапив до бази сайту “Миротворець”.

У 2024-2025 роках Маніш Кумар Джа знову відвідував тимчасово окуповані території України, зокрема був на Запорізькій атомній електростанції. За результатами цих поїздок він опублікував матеріали, у яких, зокрема, звинувачував Збройні сили України в атаках на Токмак на Запоріжжі, повністю повторюючи російську риторику.

В інтерв’ю “Russia Today” Маніш також обурився кількістю атак на Запорізьку АЕС, казав, що на території станції бачив фрагмент американської ракети, а також три українські дрони.

Фотографію снаряда буцімто американського виробництва поширило і видання “Ваши новості”. Завдяки OSINT-інструментам з ідентифікації озброєння редакція розслідувань Суспільного визначила, що на фото зображений снаряд від радянської РСЗВ “Ураган”, яку активно використовує російська армія.

В цьому ж інтерв’ю Маніш заявив, що став свідком ракетного удару по автобусу в окупованому Донецьку у 2023 році, внаслідок якого, за його словами, загинули дев’ятеро людей, зокрема одна дитина. Журналіст зазначив, що очікував на реакцію західних медіа на цю трагедію, але так її й не побачив. На його переконання, вони “ігнорують правду і використовують інформацію у пропагандистських цілях, обслуговуючи інтереси елітного лобі та військово-промислового комплексу”.

Ми ж нагадаємо, що того року українська сторона підтвердила факт вибуху в окупованому Донецьку, однак звернула увагу на особливий контекст події. Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко зауважив, що подібні інциденти є елементом цілеспрямованої інформаційної операції Росії.

“Після терористичної атаки на неокуповану частину України росіяни завдають удару по окупованому Донецьку, щоб прикрити постановкою “обстріл ЗСУ” власне людожерство та створити моральне виправдання для вбивства цивільних в Україні”, — написав він у своєму телеграм-каналі.

Напередодні цієї атаки, 28 серпня 2023 року, Росія обстріляла українські міста 23 ракетами. Одна з них влучила у багатоповерхівку в Умані. Загинули 23 людини.

“Не довіряйте Заходу”: сербський журналіст, який обрав Росію

Міодраг Жаркович — сербський журналіст і медіаменеджер, керівник новинних і телевізійних проєктів. Автор і режисер проросійського фільму “Брати за ворогом. Сербський погляд на війну на Донбасі”, у якому просувається теза, що ЄС і НАТО розпалюють конфлікти, а також прирівнюється “український і хорватський фашизм” через їхню “ненависть до православ’я”.

У 2016 році Жаркович працював у російському виданні “Фонд стратегічної культури”, перекладаючи матеріали сербською мовою та відвідуючи окупований Донецьк. У 2018-му він був у Луганську у статусі журналіста, згодом продовжив їздити на Донбас. Того ж року став “незалежним спостерігачем” на виборах у терористичному утворенні “ЛНР”.

У березні 2022 року Жаркович побував у Маріуполі й протягом цього ж року тричі відвідував окуповану частину сходу України завдяки фінансовим зборам аудиторії свого YouTube-каналу “HelmCast”.

В інтерв’ю пропагандистській газеті “Vreme” Жаркович казав, що сербські й західні ЗМІ не дають “правдивої” інформації про війну. Він називає їхні репортажі про Україну “трагікомічними” та брехливими.

“Ми ніколи не повинні довіряти жодним західним джерелам… Українці граються з ядерним вогнем”, — заявив Жаркович після поїздки на ЗАЕС у 2025 році, розкритикувавши наполягання МАГАТЕ на її нейтральній позиції.

Пропаганда на продаж: словенський журналіст і автор проросійського мерчу

Мохар Борут Ізток — словенський журналіст, блогер і креативний директор англомовного проросійського медіа “DD Geopolitics”, яке висвітлює війну в Україні з позицій, що співзвучні наративам Кремля.

Після відвідин окупованої Запорізької АЕС у березні 2025-го Ізток у коментарі для пропагандистського видання RT стверджував, що серед уламків на території станції були “155-міліметрові снаряди з чітким маркуванням країн НАТО”, а також розкритикував МАГАТЕ за нібито однобоку позицію на українській стороні:

“Якщо пану Гроссі (гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі — ред) та його команді потрібна додаткова допомога, ми готові простягнути руку підтримки. Здається, є аспекти, які вони не помічають, і це доволі цікаво”.

Мохар також опублікував інтерв’ю нібито з жителькою Токмака, яка звинувачувала Україну в обстрілах та хвалила російську пенсійну і медичну системи. Інші люди у його репортажі робили акцент на тому, що в районі, де живуть переважно робітники, старші люди та молодь, буцімто прильоти з українського боку трапляються найчастіше.

Проєкт “DD Geopolitics” позиціонує себе аналітичною платформою з фокусом на геополітичні події. У квітні 2023 року видання Wall Street Journal дослідило, що фактичною засновницею проєкту є колишня сержантка військово-морських сил США Сара Білс. Раніше вона була відома під псевдонімом Donbass Devushka — це був медіапроєкт, який просував російські наративи в англомовному просторі.

Як дослідили аналітики спільноти #NAFO, канал створили у липні 2022-го, а вже наступного місяця Білс запустила акаунт у Twitter під ніком @LuganskforLife. Згодом ці сторінки перетворили на платформу “DD Geopolitics”.

За даними OSINT-аналітика Пекки Каліон’ємі, аудиторія “DD Geopolitics” у Twitter (X) та Telegram здебільшого складається з ботів. Окрім поширення дезінформації, проєкт також долучається до збору коштів на підтримку російських воєнних структур.

Мохар Ізток також причетний до створення різноманітних проросійських мерчів, які продавали у телеграм-каналах.

Роман Блашко: давній недруг України з Чехії

​Роман Блашко — чеський журналіст і політик, що зайняв антиукраїнську позицію ще під час Революції Гідності у 2014 році. Він обіймав посаду редактора газети “Haló noviny“, якою володіє Комуністична партія Чехії та Моравії. Утім чеський уряд припинив діяльність газети у квітні 2022 року.

У 2014 році Блашко був офіційним спостерігачем від Європейського парламенту на виборах до Верховної Ради України. На той час він працював помічником депутата Європарламенту Милослава Рансдорфа, політика з чеської Комуністичної партії.

У вересні 2022 року Блашко знову став “міжнародним спостерігачем” — вже на незаконних референдумах, організованих Росією на тимчасово окупованих територіях України.

А у 2023 році опублікував інтерв’ю з так званим директором окупованої ЗАЕС Юрієм Черничуком — фігурантом розслідування СБУ щодо колабораційної діяльності та державної зради. Черничук заявив, що “ніхто, крім Росії, не буде контролювати Запорізьку АЕС, а її майно належить РФ”.

З Індонезії до Росії — троє людей

Мухаммад Русмаді — індонезійський журналіст, виконавчий редактор щоденного видання “Rakyat Merdeka” та його онлайн-платформи “RM.id”. У соціальних мережах, зокрема в Instagram, Русмаді публікує матеріали про свою журналістську діяльність, а також зафіксував останню поїздку у Москву у березні 2025-го, звідки відправився на окуповану частину Запорізької області, де пробув тиждень.

У великому репортажі, опублікованому на “RM.id”, він детально описує 24-годинну подорож із Москви до тимчасово окупованої Кирилівки через пункт пропуску у селищі Весело-Вознесенка. Обидва населені пункти — у Запорізькій області. Окуповану територію журналіст неодноразово називає “новим російським регіоном”.

10 квітня 2025-го Русмаді опублікував компліментарний матеріал про Максима Зубарєва — керівника однієї з установ окупаційної адміністрації на Запоріжжі — також фігуранта розслідування СБУ у справі про держзраду. Він акцентує на особистій історії колаборанта, який отримав травми внаслідок вибуху авто у 2023 році, але “залишився сильним духом” і продовжив “просувати Запоріжжя вперед”.

9 квітня посольство Росії в Індонезії опублікувало відео з трьома журналістами, серед яких, крім Русмаді, є ще дві жінки, що відвідали окуповану частину Запоріжжя.

Деві Рахмаваті — індонезійська соціологиня, викладачка Університету Індонезії, спеціалізується на темах масової комунікації, медіаграмотності та державної політики. Як медіаекспертка вона регулярно з’являється в індонезійських ЗМІ, бере участь у громадських обговореннях та освітніх програмах.

Перед відрядженням у Запорізьку область Рахмаваті також була “спостерігачкою” під час президентських виборів у Росії у березні 2024 року. Тоді вона висловила захоплення високою явкою та так званою зацікавленістю громадян.

Джаянті Ретно Мандасарі, репортерка державного мовника “Radio Republik Indonesia”, також побувала у Токмаку, звідки підготувала великий репортаж під назвою “Токмак, місто надії на тлі конфлікту Росія-Україна”. У матеріалі Запоріжжя названо “новим російським регіоном”, який приєднався до РФ за результатами “референдуму”.

Журналістка взяла коментарі в Ігоря Сунцова — колишнього конструктора проєктів “Мотор Січі”, а тепер заступника окупаційного “губернатора” Євгена Балицького. Він стверджував, що нова “влада” реконструювала 160 шкіл, збудувала лікарні та придбала 350 автобусів. Він також заявив про потребу у медичних та освітніх працівниках, обіцяючи премії у 2 млн рублів, зокрема й іноземцям, але за умови знання російської мови.

Мандасарі зазначила, що бюджет області фінансується Росією, але регіон уже “самозабезпечується” за рахунок сільського господарства. Матеріал завершується згадкою про резолюцію Радбезу ООН щодо потреби мирного врегулювання.

Грузинський експерт

Васо (Вахтанг) Капанадзе — грузинський журналіст, політолог і коментатор міжнародних процесів, відомий проросійською позицією у публічних виступах. До 2022 року працював у грузинській газеті “Rezonansi“.

З 2024 року російські ЗМІ називають Капанадзе експертом (маловідомого) аналітичного центру “Експерт Плюс”, який згадується переважно у російських державних або іноземних прокремлівських джерелах, зокрема “Sputnik Georgia“. Про центр немає детальної відкритої інформації, його аналітична активність обмежується окремими коментарями, у яких переважають наративи, що виправдовують політику Росії в регіоні, зокрема щодо війни в Україні.

У березні 2024 року Капанадзе виступив як “міжнародний спостерігач” на президентських виборах у РФ. За повідомленням “Sputnik”, він хвалив російську виборчу систему, акцентуючи на “високій явці” і “привітному ставленні до грузинської делегації”.

У оглядовому матеріалі після поїздки на Запоріжжя Капанадзе заявив, що українці й росіяни — “практично один народ”, і закликав протидіяти “західній пропаганді”. А під час спілкування з представниками військового загону імені Максима Кривоноса сказав, що колишні українські солдати, які обрали службу в лавах російської армії, воюють щоб змінити владу в Києві, а не заради інтересів Москви. До загону Кривоноса росіяни включають українських військових, які потрапили у полон.

Підтримка російської війни з Казахстану

Віктор Скрипниченко — власник гіперлокального видання “Устинкa Live” та координатор Козацького національно-культурного центру Східно-Казахстанської області. Це організація, що з 2006 року офіційно займається “відродженням козацьких традицій” та “укріпленням міжетнічної злагоди”, але фактично просуває проросійські наративи в регіоні.

У 2019 році Скрипниченко відвідував окупований Крим.

Попри участь у пропагандистському престурі на тимчасово окуповану частину Запорізької області у березні 2025-го, на публічних платформах Віктора Скрипниченка немає матеріалів, пов’язаних із цією поїздкою.

Інструменти російської пропаганди

За даними іспанського видання “El Periódico”, у жовтні 2023 року Україна склала “конфіденційний список” із 18 іноземних журналістів, які їздили у проросійські престури на окуповані території. Їх звинувачують у поширенні кремлівської пропаганди. Видання також взяло коментар у представників російських “Ваших новостєй”. Ті запропонували іспанському медіа приєднатися до наступної поїздки для “об’єктивності оцінки”.

Ми звернулися із запитом до Служби безпеки України з проханням вказати, чи іноземні журналісти, які були на тимчасово окупованій території Запоріжжя у березні 2025-го і яких ми ідентифікували, є у списку медійників, яким заборонили в’їзд в Україну за порушення правил перетину кордону.

СБУ відповіла, що постійно вживає заходів для виявлення та блокування діяльності, яка загрожує національній безпеці, але “не коментує проведення чи непроведення контррозвідувальних заходів щодо конкретних осіб”.

Центр національного спротиву у відповіді на наші запитання вказав, що престури на окуповані території іноземних журналістів є частиною російської інформаційної операції. Такі поїздки мають на меті легітимізувати окупаційну владу та створити ілюзію “нормального життя” під контролем РФ. Учасникам демонструють лише попередньо підготовлені локації, а доступ до незалежних джерел інформації відсутній.

“Міжнародна спільнота, особливо в демократичних країнах, скептично ставиться до цих візитів. Журналісти, запрошені Росією, часто представляють маргінальні або проросійські видання з низьким рівнем довіри та охоплення. Наприклад, у подібних турах брали участь представники медіа з країн, які відкрито симпатизують РФ”, — повідомили у Центрі.

Центр закликає міжнародну спільноту не визнавати такі візити та довіряти лише офіційним українським джерелам або міжнародним місіям, які працюють відповідно до законодавства.

Ми ж сподіваємося, що медійники, яких ми ідентифікували і які просувають у своїх країнах російську пропаганду, щонайменше потраплять у список тих, кому заборонений в’їзд до України.

Автор: Катерина Саєнко

Джерело: СУСПІЛЬНЕ