Дрібниці, що руйнують стосунки: психолог перерахував небезпечні моменти у спільному житті

Про це пише Forbes.

Не завжди полум'яні сварки або грубість залишають глибокі шрами; часто це тонкі, повсякденні дрібниці, які діють як крихітні тріщини у фундаменті, повільно послаблюючи те, що колись здавалося непорушним.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Ці тріщини утворюються під час невеликих обмінів, у моменти, настільки короткі й непримітні, що вони майже не привертають уваги, але згодом вони непомітно руйнують емоційний стрижень стосунків, каже психолог Марк Треверс.

На основі спостережень за емоційним зв'язком виникає низка закономірностей, які підкреслюють, як ледь вловимі форми поведінки можуть передбачити тихий розпад стосунків. Одна з таких моделей поведінки — звична відмова від присутності.

У світі, наповненому відволікаючими факторами, легко ставитися до людини, що сидить поруч, не більше ніж до фонового шуму, каже Треверс.

Відсутність емоційної присутності — неуважне кивання під час прокручування стрічок у смартфоні, напівслухання із забитою думками головою — на даний момент може здаватися несуттєвим. Однак з часом це привчає партнера не ділитися тими дрібницями, з яких складається близькість: сном, поганим днем, маленькою перемогою.

Дослідження 94 подружніх пар, опубліковане в журналі

International Journal of Listening, присвячене невербальним сигналам під час конфліктів, показало, що навіть мовчазні жести, як-от похмурий погляд або зітхання, були сильно пов'язані зі зниженням задоволеності стосунками.

Ще один шкідливий мікромомент замаскований під ввічливість: стандартна відповідь "Я в порядку". Звучить нешкідливо, навіть по-дорослому, але при повторенні означає відмову від уразливості, вважає Треверс.

Згодом "я в порядку" стає не мостом, а стіною, сигналізуючи про те, що висловлювати справжні емоції небезпечно або марно. Дослідження, які спостерігали за придушенням емоцій у моменти самопожертви, показують, що така поведінка не просто притупляє індивідуальне задоволення — вона фундаментально послаблює зв'язок між партнерами. Зовні все виглядає спокійно, але під цим ховається глибокий, зростаючий розрив зв'язку там, де колись відбувалися відверті емоційні обміни.

Мовчання теж трансформується в небезпечний інструмент розрухи. Те, що починається як комфортна, доброзичлива тиша, може перетворитися на закодовану мову уникнення. Невербальні підказки, пасивно-агресивні зауваження та невисловлена напруженість замінюють вільні та невимушені розмови, які колись визначали стосунки.

Результати досліджень, опубліковані в журналі Communication Monographs, показали, що уникнення тем, особливо серед незадоволених партнерів, відображає втрату віри в здатність іншої людини до змістовної взаємодії. Замість того щоб сприяти близькості, мовчання стає симптомом емоційного віддалення, збільшуючи розрив із кожною розмовою, якої уникають.

Випадкове придушення емоцій відіграє не менш важливу роль у занепаді стосунків. Воно починається з невеликих самозречень — рішення не згадувати про занепокоєння, відкладання розчарувань на потім, щоб не бути "тягарем". Згодом ці емоційні пропуски накопичуються, залишаючи стосунки крихкими та виснаженими.

Дослідження, представлене в журналі Emotion, з'ясувало, що хронічне придушення не тільки спричиняє стрес у людини, а й саботує спілкування у стосунках. Коли стосунки вимагають емоційного контролю замість того, щоб пропонувати притулок, вони починають втрачати ту життєву іскру, яка їх підтримує.

І нарешті, довіра не завжди руйнується через катастрофічні зради; найчастіше вона розчиняється через незліченні дрібні невідповідності. Забуті обіцянки, слова підтримки, підкріплені образливими діями, зневажливі жести, сховані за ввічливими посмішками, — все це здається надто банальним, але їхній сукупний ефект руйнівний, попереджає Треверс.

Кожна невелика невідповідність підштовхує партнерів до сумнівів і невпевненості, породжуючи емоційний самозахист замість уразливості. Згодом колись стабільний ґрунт поступається місцем тихій і наполегливій ерозії впевненості. Зрештою, причина краху багатьох стосунків криється не в очевидних конфліктах, а в маленьких, майже непомітних моментах, коли партнери перестають обирати одне одного — по одному мікромоменту за раз.

Раніше Фокус писав про риси характеру, які можуть перешкодити побудувати гармонійні стосунки. Вчені вважають, що важливо звернути увагу насамперед на ці тривожні сигнали потенційного романтичного партнера.

Також Фокус писав про те, як визначити , що рухає другою половинкою — любов чи страх самотності. Дуже важливо розпізнати нездорові стосунки на ранній стадії, щоб уникнути згубних наслідків.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.