«План Трампа» щодо миру: яким він увійде до підручників історії

Заплановані на 23 квітня у Лондоні переговори про закінчення війни в Україні пройшли на нижчому рівні, ніж було анонсовано раніше. Зустріч на вищому рівні скасували, оскільки відмовився приїхати держсекретар США Марк Рубіо — офіційно через «логістичні проблеми у розкладі». При цьому The New York Times пише, що держсекретар вирішив не приїжджати на переговори після того, як Володимир Зеленський сказав, що «Україна юридично не визнає окупацію Криму». Все ж голова офісу президента Андрій Єрмак, міністр оборони Рустем Умеров і міністр закордонних справ Андрій Сибіга зустрілися з представником Трампа у справах України, генералом Кітом Келлогом, який назвав ці переговори «технічними зустрічами».

За інформацією Financial Times, Путін запропонував спецпосланцю Трампа Стіву Віткоффу «замороження» бойових дій по лінії зіткнення, залишаючи під контролем Росії 20% території України. Цю ідею Штати включили до так званого «мирного плану Трампа». Визнання Вашингтоном Криму де-юре російським — ще одна з умов припинення вогню, висунута США, повідомили джерела The Washington Post. Водночас Трамп написав, що США начебто не вимагатимуть від України відмовитися від півострова. «Ніхто не просить Зеленського визнати Крим територією Росії, але якщо він хоче Крим, то чому за нього не воювали 11 років тому, коли його без жодного пострілу передали Росії?», — написав Трамп у соцмережі Truth Social.

25 квітня Reuters опублікував повний текст «плану Трампа», з яким ознайомилася редакція. У ньому пропонується: припинення вогню по лінії фронту, юридичне визнання США російського статусу Криму, де-факто визнання інших російських територіальних захоплень в Україні, заборона на членство України в НАТО, передача Запорізької АЕС в управління США, повернення Україні частини районів у Харківській області, зняття американських санкцій із Росії, повернення Україні контролю над греблею Каховської ГЕС у Херсонській області, а також над Кінбурнською косою між Чорним морем і Дніпровсько-Бузьким лиманом. Серед інших вимог йшлося про підписання угоди про корисні копалини між США та Україною; а відповідальність за гарантії безпеки для України повністю переклали на Європу. Окрім цього, Трамп вважає, що Росія зробила «досить велику поступку» щодо «мирного врегулювання», зокрема начебто «припинення захоплення цілої країни».

Уже після того, як стало відомо про зрив зустрічі в Лондоні, віцепрезидент США Джей Ді Венс погрожував виходом США з переговорів: «Ми висунули дуже конкретну пропозицію обом сторонам, Росії та Україні. Настав час або їм сказати “так”, або США повинні вийти із цього процесу».

• Читайте також: «Договорнячок». Пропаганда — про «перемир’я» після розмови Трампа та Путіна

Російська пропаганда

Офіційну реакцію Росії на «план Трампа» можна назвати стримано-оптимістичною. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков сказав, що не хоче «коментувати будь-які витоки інформації, пов’язані з нібито деталями нібито плану», але водночас додав, що ідея Трампа про визнання Криму російським «повністю кореспондує з нашим розумінням і з тим, що ми говоримо вже давно».

На відміну від офіційної стриманості, російські пропагандисти поставилися до запропонованого Штатами сценарію з неприкритим ентузіазмом. Приміром, Володимир Мединський, «людина ідеологічного клану» Путіна, міністр культури Росії у 2012—2020 роках, а нині помічник президента Росії, сказав, що «план Трампа» ввійде в російські підручники з історії, а сам Трамп «точно ввійшов у історію». У такий спосіб ідеолог путінізму прагне використати пропозицію Трампа, щоб легітимізувати безкарність Путіна. Мединський сигналізує про намір Росії використати «план Трампа» як дипломатичну перемогу, навіть якщо переговори проваляться, як це сталося з продовженням воєнних дій і відмовою Путіна від умов припинення вогню.

У анонімних телеграм-каналах, що поширюють пропагандистську риторику, простежується кілька основних тез щодо американської мирної пропозиції. Мовляв, «план Трампа» є передвісником виходу США з миротворчого процесу, а за цим кроком буде, мовляв, розрив відносин Вашингтона та Києва від безповоротного припинення американської військової допомоги аж до введення американських санкцій проти українських політиків (про це йшлося в телеграм-каналі із 440 тис. підписників).

У каналі-мільйоннику йшлося про те, що якщо Зеленський відмовиться від «плану Трампа», то невдовзі Україні доведеться відмовлятися вже не від п’яти областей, які й так можна вважати «баластом» для Києва, а на кону буде втрата всього Лівобережжя.

Пропагандисти пишуть, що Україна та її нечисленні європейські партнери перешкоджатимуть втіленню миротворчих намірів Штатів. Водночас Європа буцім тільки того й чекає, щоби звинуватити Трампа в «новому Афганістані» (швидкій перемозі Росії над Україною). І використає ситуацію для того, щоб «лякати» власне населення повзучою російською експансією та на тлі цієї загрози боротися з проросійськими політсилами всередині Євросоюзу (з анонімного телеграм-каналу з 1,1 млн підписників).

• Читайте також: «Глобалісти атакують». Російська пропаганда — про зупинку військової допомоги США

Що насправді «план Трампа» означає для України

«План Трампа» акумулює раніше висловлені Путіним ультиматуми — і про відмову від вступу в Північноатлантичний альянс, і про територіальні поступки, і про скасування санкцій. «План Трампа» накладає на Україну значні поступки, такі як виведення військ із російської Курської області та визнання російських територіальних загарбань, водночас мало що вимагає від Москви, окрім заморожування поточної лінії фронту. Росію ніхто не змушуватиме виходити з окупованих територій і нести відповідальність за воєнні злочини.

Складним до виконання видається пункт про передачу контролю над Запорізькою АЕС. Зокрема, як ідеться у звіті Інституту вивчення війни, для реалізації американського плану російські війська мали би відступити з деяких територій на лівобережжі Дніпра. Річка Дніпро являла б собою природний бар’єр між контрольованою Україною територією та ЗАЕС як «керованою США» територією і рештою земель під контролем України. Водночас російські війська і далі би контролювали територію довкола Каховського водосховища, унеможливлюючи «сухопутний міст» між контрольованою Україною територією Запорізької області та самою ЗАЕС. Розташування такого стратегічно важливого об’єкта поблизу «замороженої» лінії фронту значно ускладнило би здатність України обороняти атомну електростанцію через недостатню глибину ліній оборони в цьому районі.

• Читайте також: «Мирний процес» в оптиці пропагандистів Кремля

План пропонує Україні розпливчасті «гарантії безпеки» та без конкретизації, як у разі порушення Кремлем миру партнери будуть стримувати можливу майбутню російську агресію. Історичні прецеденти, такі як Будапештський меморандум 1994 року, коли Україна відмовилася від ядерної зброї заради гарантій безпеки, які згодом порушила Росія, змушують скептично ставитися до обіцянок без конкретизованих зобов’язань.

При цьому Штати фактично не тиснуть на Росію, а висловлюють лише окремі зауваження, як-от «Владімір, зупинись!» (реагуючи на російські удари по містах України 24 квітня 2025 року). Голова зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас у інтерв’ю AFP сказала, що США ще не вичерпали свої можливості для тиску на Росію.

Маргіналізація голосу України та європейських союзників підриває принципи суверенітету та колективної безпеки. Зважившись на це, Трамп ризикує порушити єдність Заходу, яка була критично важливою для підтримки України проти агресії Росії.

У російських підручниках, імовірно, «план Трампа» і справді зобразять як дипломатичну перемогу Кремля, що легітимізувала територіальні загарбання та послабила Україну. У разі втілення він може ввійти у світову історію як символ зрадливого компромісу, що підірвав принципи суверенітету та колективної безпеки, залишивши по собі нові загрози — на кшталт Мюнхенської змови 1938 року.

Ілюстрація згенерована чат-ботом Grok