/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F137%2F9430b36a8c89f25d175cacbb2366e3b0.jpg)
Рецензія на фільм «Переродження: Дім, милий дім» / Home Sweet Home: Rebirth
З 24 квітня на екранах кінотеатрів з пекельної брами повилазило демонське поріддя в екшеновому фільмі жахів «Переродження: Дім, милий дім», знятому за мотивами відеогри Home Sweet Home, що побачила світ у 2017 році. Прокатник позиціює цей проєкт як «екшн-горор за популярною франшизою survival відеоігор-бестселерів, натхненний серією Outlast». Що ж у підсумку вийшло у творців стрічки — читайте в огляді нижче.
Плюси:
на початках стрічку принаймні не нудно дивитися; афішований в усіх промоматеріалах як головна приманка демон-скелет виглядає досить ефектно;
Мінуси:
фільм практично не передає дух гри; слабенькі візуальні ефекти, внаслідок чого зустрічі героїв з демонами важко назвати захопливими; чим далі йде фільм — тим гіршим він стає; відсутність яскравого лиходія; демон-скелет безпорадний та існує суто заради антуражу;
ITC.ua
«Переродження: Дім милий дім» / Home Sweet Home: Rebirth
Жанр екшн-горор про надприродне
Режисери Стеффан Гакер, Александер Кісль
У ролях Мікеле Морроне, Вільям Моузлі, Урассая Спербунд, Александер Лі
Прем’єра кінотеатри
Рік випуску 2025
Сайт IMDb
Колишній поліціянт Джейк нарешті зміг вирватися разом з дружиною Пранг та донькою Лу у відпустку в Бангкок. Та навіть у ці безтурботні моменти чоловік змушений постійно висіти на телефоні та розв’язувати робочі питання. Втім, зовсім скоро Джейкова відстороненість видасться для родини найменшою проблемою — в ТЦ, куди завітали туристи, навідується якийсь навіжений маніяк і починає палити з автомата в усіх, хто потрапить йому на очі.
Відважний Джейк вирішує розібратися з мерзотником, і йому вдається знешкодити божевільного убивцю. Та ці розбірки призводять до неочікуваного вибуху, після якого головний герой приходить до тями вже у зовсім іншому світі. На столицю Таїланду йде справжнісінький апокаліпсис, і серед істот, що прибули з самого пекла, Джейк об’єднує зусилля з таємничим монахом-послушником Ченом, щоб не тільки знайти дружину і доньку, але й зупинити приток демонічних сил у наш стражденний світ.
Цікаве спостереження — «Переродження: Дім, милий дім» став однією з трьох(!) квітневих екранізацій комп’ютерних забавок в українському прокаті поряд з нещодавнім «Mіnecraft: Фільм» та «Until Dawn: До світанку», який зараз йде паралельно. І це якщо не брати до уваги старт другого сезону «Останніх з нас», котрий напередодні прем’єрувався на MEGOGO.
«Дім, милий дім» виглядає значно скромнішим на тлі вищезгаданих адаптацій, однак лише підтверджує той факт, що нині перенесення відеоігрових мотивів у площину кіноекрана трендове як ніколи. Ось це і є справжнє переродження.
Новинка стала результатом тайсько-американської копродукції, причому у виробництві залучили компанію Yggdrazil Group, що також займалася розробкою оригінальної гри. Стрічку робили з прицілом на міжнародний ринок, хоча, звісно, за мірками американського вона виглядає, скажімо так, непоказною. І саме через ці амбіції елементи тайського фольклору з гри були здебільшого проігноровані, а головні герої представлені як туристи, а не жителі Бангкоку.
Розпочинається кіно досить бадьоро — не встигає пройти і 15 хвилин, як ми побачимо навіженого з автоматом напереваги, а трохи згодом — щось на кшталт нашестя ходячих мерців, тільки зомбі тут — не зовсім зомбі. З’явиться у кадрі й невмируща учениця з канцелярським ножем, чим напевно потішить шанувальників гри (як, наприклад, і криваві портали), але її передісторію автори відкинули.
Навіть попри далеко не безмежні можливості, творці не обмежуються тісними темними коридорами родом з екранізацій 2000-х на кшталт Resident Evil і Doom, які до того ж доречні в контексті першоджерела. Кінороби не відмовляють собі у задоволенні хоч якось масштабувати дійство, тож поряд з пристрастями в торговому центрі сусідить їхнє бажання, в кращих голлівудських традиціях, смакувати апокаліпсис. З загальними планами мегаполіса, що палає, сценами тотального хаосу та, звісно ж, головними героями в епіцентрі початку кінця.
Ближче до середини хронометражу серед бангкокських багатоповерхівок розгулюватиме величезне одоробло — демон-скелет розміром з кайдзю, що виглядає досить ефектно, але з точки зору користі для своєї інфернальної братії — абсолютно безпорадно.
Отже, перша половина фільму нехай і не є багатообіцяльною та не здатна особливо дивувати, але проходить жваво, принаймні у сон під час перегляду не хилить. А от у другій, коли в оповідання повноцінно вступає монах-послушник та пояснює, що за чортівня тут коїться, рівень ідіотизму починає стрімко зростати. Так, мабуть, не варто очікувати складної міфології від адаптації тайської гри, але запропонований в рамках кіно світоустрій геть нежиттєздатний.
Увесь місцевий диво-заміс ґрунтується не те що на вторинних, а на добряче заіржавілих оповідальних тропах, що вже давно зносилися. На таких сьогодні ледве можна побудувати притомну історію.
Починається вона з фразочок «ти — обраний» і «від своєї долі не втечеш», підкріплюється типовими метаннями між реальностями живих і мертвих, яких вистачало ну хоч у «Надприродному» (у світі живих духи потребують фізичну оболонку), а завершуються суцільно невиразними фінальними розбірками, які зійдуть за Mortal Kombat на мінімалках — войовничі азійці з надприродними здібностями додаються. Короткочасні ж сцени з присутністю у кадрі демонічних істот лишають бажати кращого: самі почвари виконані не найкращим чином, а сміховинні битви з ними не витримують жодної критики.
Що вийшло у підсумку? Кіно, засноване на грі, яке важливі складники цієї гри воліє в основному ігнорувати. Фільм про демонів, що більше скидається на фільм про зомбі. Бюджетний апокаліпсис, котрий прикидається блокбастером. Зрештою, заявка на щось, натхненне Outlast, і виконання, що не сильно далеко відійшло від якого-небудь Doom: Annihilation.
Висновок:
«Переродження: Дім, милий дім» відправляється у сміттєвий кошик нікчемних екранізацій відеоігор, нехай навіть і виглядає пристойніше за «найвидатніші» нетлінки від Уве Болла.