Трамп відкрито стає на бік Путіна, відмовляючись засудити вторгнення і перекладаючи всю провину на Україну — The Telegraph

Трамп повторює всі помилки умиротворення, тільки цього разу все ще гірше.

Яку величезну перевагу має Владімір Путін над союзниками по НАТО? Це не переважаюча військова міць й не економічна міць. Справа в тому, що Путін знає, чого він хоче. Він навіть потрудився викласти це у своєму есе 2021 року під назвою “Про історичну єдність росіян і українців”. Він хоче повернути Російську імперію.

На противагу цьому, НАТО ніколи не мало чіткої позиції щодо своїх цілей. Альянс знає, що не хоче війни, і йому не подобаються дії Путіна. Але навіть до повернення Дональда Трампа до Білого дому, країни-члени так і не дійшли згоди щодо серйозності загрози чи обсягу своїх зобов’язань. Тепер же внутрішні розбіжності в Альянсі стали набагато гіршими, вважає Чарльз Мур, редактор The Telegraph.

Оскільки Путін чітко розуміє свої цілі, він багато років уважно вивчає поведінку НАТО. Ще давно він дійшов висновку, що союзники слабкі та роз’єднані, що підтвердилося під час окупації Криму у 2014 році. Хоча у 2022 році він серйозно прорахувався щодо реакції України на його “спеціальну військову операцію”, у своїй оцінці розгубленості НАТО він не помилявся. Тепер, в особі Дональда Трампа він має президента, ще слабшого в цьому питанні, ніж Джо Байден.

Редактор також вказує на фактор страху, який, наприклад, змусив Німеччину, коли уряд очолювала Ангела Меркель, відмовитися від переозброєння і зробити себе заручником російської нафти й газу. Він змусив президента Байдена тремтіти щоразу, коли Путін прямо нагадував йому, що Росія має тактичну ядерну зброю.

“Путін критикує західну зарозумілість, але насправді чудово розуміє нашу нерішучість. Саме той факт, що Україна не є членом НАТО, робить нашу реакцію такою розгубленою. Якби вона була в Альянсі, як колишні радянські країни Балтії, він би не наважився на напад. Оскільки Україна прагне вступити в НАТО, але ще не є його частиною, союзники допомагають їй, однак цієї допомоги завжди недостатньо”, — пише Мур.

І тепер з’явився Дональд Трамп. Він безсоромний прихильник умиротворення, додає редактор.

Що стосується провини, то президент Трамп просто перекладає її на інших. У лютому він публічно залякував президента Зеленського в Овальному кабінеті й говорив йому, що у нього немає козирів. Тепер він заявляє, що саме Зеленський розпочав війну. Трамп підбурює до перевороту проти Зеленського.

Редактор вважає, що Трамп також не критикуватиме жодного злочину, вчиненого Росією, за винятком атак, які здаються йому небажаними в певний день (як, наприклад, нещодавня російська атака на Київ, яка, на думку Трампа, була “дуже невчасною”).

“Також він не укладе жодної угоди, яка змусить Росію прийняти якісь принципи або повернути більше, ніж крихітну частину української території. Коли Трампа запитали, які поступки зробила Росія цього тижня, він відповів: “Зупинити війну, припинити захоплення всієї країни. Досить велика поступка.” Це все одно що виправдовувати злодія за те, що він обіцяє більше нічого не красти”, — зазначає Мур.

Адже тоді анексії Гітлера майже не супроводжувалися кровопролиттям. Зараз же Трамп має перед очима докази, серед яких тисячі вбивств, що є воєнними злочинами, додає редактор.

“Там, де Трамп, очолюючи НАТО, мав би допомагати Україні у протистоянні з Росією і міг би посилити військову підтримку у разі відсутності поступок з боку Путіна, він навіть не залишається нейтральним. Він підтримує Росію”, — додає Мур.