В Україні почали скасовувати радянські традиції: що заборонили у Львові і чому це важливо

Щовесни в багатьох українських містах мешканці продовжують білили дерева, бордюри та навіть клумби — уявляючи це ознакою чистоти, порядку та підготовки до свят. Утім, фахівці попереджають: така практика не тільки застаріла, а й шкідлива для довкілля та самих рослин.

У Львові вже кілька років поспіль офіційно не проводять побілку ані дерев, ані бордюрів. Як нагадала пресслужба Львівської міської ради, відповідно до Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади, ухвалених у 2024 році, ці роботи є забороненими. «Замість побілки — прибирання», — зазначається у повідомленні міськради.

Фахівці наголошують: побілка не виконує жодної захисної функції. Навпаки, нанесення вапна шкодить корі дерев, особливо декоративних, і погіршує стан насаджень. У місті нагадують і про чинну норму з Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах (наказ Мінбуду №105 від 2006 року), де прямо вказано: «Забороняється білити вапном декоративні дерева і малі архітектурні форми».

Крім шкоди для дерев, побілені бордюри — це також сумнівна естетика. Після першого дощу брудні потьоки залишають сліди на тротуарах і траві, а самі бордюри виглядають ще занедбанішими. Традиція, що походить із радянських часів, коли мешканців змушували до показового наведення «порядку», сьогодні вже не витримує жодної критики.

Екологи та комунальники закликають мешканців не плутати побілку з благоустроєм. Вони наголошують, що краще зосередитися на реальному догляді: прибирати території, обробляти дерева спеціальними екологічними засобами, вчасно проводити обрізку, мульчування та інші профілактичні заходи. А замість побілених бордюрів — просто відремонтувати їх.

Попри поширений міф, побілка не є вимогою жодних будівельних норм чи правил дорожнього руху. Вона не підвищує безпеку, а лише створює ілюзію доглянутості. Сучасний благоустрій — це про чистоту, зелені газони, квіти й охайні вулиці, а не про залишки білої фарби на асфальті після дощу.

Раніше експерти назвали культури, які найбільше постраждали від квітневих заморозків.