Як білоруська компанія, що працювала з бігтехом, постачає продукцію російським загарбникам

П’ята частина світового ринку у своїй сфері, Apple, Tesla і Samsung серед клієнтів – про це власники білоруського підприємства “Ізовак” та інших компаній, що входять до однойменної групи, розповідали охоче. Але Білоруський розслідувальний центр виявив й інших замовників цієї групи компаній, про яких її представники воліють мовчати. Серед них – підприємства російської військової промисловості. Йдеться про постачання на суму близько $200 млн за час повномасштабної війни.

Розслідування підготовлено спільно з некомерційною організацією з глобальної безпеки C4ADS, виданнями “Важливі історії”, 15min.lt та проєктом української служби “Радіо Свобода” “Схеми”, за підтримки “Кіберпартизан”;

Інновації без овацій

Компанію “Ізовак” навряд чи знає широке коло людей, незважаючи на 30-річну історію і технологічних гігантів серед клієнтів. Підприємство займається вакуумними технологіями і, за словами співзасновника Володимира Ширипова, брало участь у виробництві продукції Apple: за допомогою його устаткування на екрани перших, ще кінескопних моноблочних комп’ютерів iMac наносили захисний шар. Згідно з доповіддю Світового банку, на обладнанні “Ізовака” спочатку виготовлялося близько половини сенсорних екранів iPhone і iPad;

“Коли ви тиснете пальчиком, а телефон знає, куди ви натиснули, і працює ось цей тачскрін, саме ось цей ось слід – це, зокрема, слід “Ізовака””, – говорив чотири роки тому в інтерв’ю заступник директора групи “Ізовак” Віталій Хомич.

За даними звіту, виданого Світовим банком у 2020 році, на компанію припадало близько 20% світового ринку поставок вакуумного напилювального обладнання для сенсорних екранів. Крім Apple своїми клієнтами представники “Ізовака” називали найбільші світові бренди: Tesla, Samsung, LG, Sharp та інші.

Білоруська компанія-інноватор розпочала роботу 1992 року як науково-технічна фірма, серед засновників якої були Мінський радіотехнічний інститут і кілька вихідців із нього. Нині “Ізоваком” володіють троє з них – Володимир Ширипов, Микола Левчук і Сергій Маришев. Назва компанії розшифровується як “винаходи у вакуумі”;

Поступово “Ізовак” перейшов до складання виробничих ліній для клієнтів. Підприємство розросталося і стало створювати розгалужену структуру: розробляло технологію, ростило її якийсь час, після чого виділяло в окрему компанію;

Одна з них – білоруське СТОВ “Ізотек-М”. Її завдання у групі компаній – механічна обробка та виготовлення оптичних елементів. І з цієї компанії починається наше розслідування темної сторони бізнесу білоруського підприємства.

У Росію з технологією…

У грудні 2023 року “Ізотек-М” продала російській компанії ТОВ “НМ-Тех” установку плазмового травлення американської торгової марки Applied Materials, що була у вжитку, випливає з митних даних, які опинилися в розпорядженні БРЦ. Таке обладнання використовується для виготовлення мікрочіпів. Це важливий і дефіцитний для Росії компонент військової техніки. Про це ми розповідали двічі: у розслідуваннях про те, як Білорусь продає РФ західні мікросхеми в обхід санкцій, і як державне підприємство “Інтеграл” допомагає Кремлю у війні.

Поставки такої американської техніки, як установка плазмового травлення, до Росії заборонені правилами експортного контролю США. Обмеження поширюються і на ті екземпляри, які перед відправкою в Росію використовувалися в третіх країнах;

“Санкції США і правила експортного контролю США поширюються на речі, що були у вжитку. … [Вони] поширюються на товари незалежно від того, чи проходять вони через посередників, чи йдуть безпосередньо від американських компаній. І американські компанії несуть відповідальність за те, щоб остаточні користувачі були тими, ким вони представляються”, – сказав в інтерв’ю БРЦ старший науковий співробітник Колумбійського університету Річард Неф’ю.

“НМ-Тех” – одержувач установки в згаданих митних даних – потрапив під санкції США і ЄС на початку повномасштабної війни. Щоправда, не за співпрацю з військовою промисловістю, а за зв’язок з держструктурою – російським “Внєшекономбанком” (з кінця 2018 року – ВЭБ.РФ). “НМ-Тех” – технологічний спадкоємець виробника мікрочіпів “Ангстрем-Т”, який збанкрутував у 2019 році, після того, як не зміг повернути ВЕБ.РФ кредит на модернізацію заводу. Єдиний власник “НМ-Тех” і при заснуванні, і за даними на 31 грудня 2024 року – ВЕБ.РФ.

На сайті російських особливих економічних зон говориться, що компанія займається “насиченням цивільного ринку сучасною електронною компонентною базою”. Однак у січні 2024 року “НМ-Тех” додав до своїх численних видів діяльності новий – виробництво зброї та боєприпасів.

Яким же чином американський верстат для виробництва мікрочіпів потрапив до цієї компанії в обхід дворазових санкційних обмежень? Відповідь на це запитання кореспондент БРЦ спробував знайти на Тайвані.

…через шовковий шлях…

У Тайбеї, столиці острівної держави під назвою Республіка Китай, зареєстровано співвласника “Ізотек-М”. Тайванська компанія More Tech International Corporation власною нею спільно з білоруським “Ізоваком”.

У тайбейському офісі More Tech International Corporation журналісту БРЦ вдалося зустрітися з її менеджером на ім’я Сол Лін (Saul Lin). Під виглядом потенційного клієнта розслідувач поцікавився, чи були у компанії контракти з російським “НМ-Техом”;

– Ви також працюєте з компанією “НМ-Тех”? – запитав наш кореспондент.

– Так, раніше, – відповів Сол Лін.

– Раніше? Зараз уже ні?

– Ні, крім … одного проєкту.

Далі журналіст БРЦ попросив допомогти з постачанням до Білорусі забороненого американського верстата – аналогічного тому, який “Ізотек-М” доставив “НМ-Теху”. Новий отримати неможливо, відповів Лін, але додав, що у нього є партнер у Китаї, який міг би допомогти купити старий.

– Добре, з цими китайськими партнерами, як це буде працювати? Я пишу вам, що нам треба, а потім ви домовляєтеся з китайськими партнерами? Або ви пов’язуєте нас із китайськими партнерами?

– Я спочатку подивлюся, що за обладнання і тоді [вирішимо]. … І ми подивимося, чи можемо ми зробити це для вас чи ні. Китайські друзі.

Отримавши підказку, що американська установка могла потрапити в Росію з Китаю, розслідувачі БРЦ дійсно знайшли таку поставку в базах даних з китайськими зовнішньоторговельними операціями. У грудні 2023 року білоруська компанія “Ізотек-М” отримала верстат Amat Centura SuperE від гонконгської Smart Kit Technology Limited, яка тепер перебуває під санкціями США.

Та сама поставка фігурувала і в російських митних даних. Третє підтвердження цьому надали наші партнери – некомерційна організація з глобальної безпеки C4ADS. Того самого місяця “Ізотек-М” продав агрегат тієї самої моделі і такої самої ваги російському “НМ-Теху”. Тільки на $600 тис. дорожче: купив у Китаї за $3,6 млн, а продав – за $4,2 млн. У нас немає доказів, що Сол Лін або тайванська компанія брали участь в організації цієї конкретної поставки. Керівник “Ізотек-М” Павло Палещук відмовився розмовляти з БРЦ, дізнавшись, що медіа не зареєстровано в Білорусі.

З листопада 2022 по грудень 2023 року “Ізотек-М”, імовірно, поставила “НМ-Теху” товарів на суму близько $6 млн, випливає з даних, наданих БРЦ джерелом у галузі. Але це лише вершина айсберга.

…до російського ВПК…

Проміжною ланкою в угоді між “НМ-Тех” і “Ізотек-М” виступило російське ТОВ “Інжиніринг Груп”. У перші два роки повномасштабної війни вона, імовірно, отримала від “НМ-Тех” понад $100 млн, випливає з документів, які БРЦ отримав від джерела в податковій службі Росії. Ця фірма не тільки допомагала “НМ-Тех” налагодити виробництво чіпів і мікросхем, а й навчала співробітників працювати на поставленому обладнанні;

Останній рахунок між двома компаніями, який є в розпорядженні БРЦ, оплатили в липні 2024 року, а в серпні “Інжиніринг Груп” потрапила під санкції США.

Серед клієнтів “Інжиніринг Груп” виявили ще понад 30 компаній, які пов’язані з російською військовою промисловістю. Майже всі вони перебувають під санкціями Євросоюзу, США та інших західних країн. 17 з них входять до структури “Ростеха” – найбільшого російського виробника озброєнь. На частку цієї держкорпорації припадає половина всіх російських оборонних держконтрактів. Замовники “Інжиніринг Груп” виробляють, наприклад, ударні безпілотники “Оріон”, бортові комплекси для літаків і вертольотів, які беруть участь у війні проти України, і системи наведення для крилатих ракет “Калібр”.

У перші два роки війни Росія випустила по Україні 843 такі ракети. Найсмертоносніші атаки припали на 2022-й: 1 березня “Калібри” вбили 44 людини в Харкові, 18 березня – понад 100 військових у Миколаєві, 14 липня – 29 людей у Вінниці, ще 200 тоді постраждали.

За три роки повномасштабної війни “Інжиніринг Груп” отримав від підприємств, пов’язаних із російським ВПК, понад $180 млн.

У 2023-2024 роках “Інжиніринг Груп” також, імовірно, імпортувала санкційних товарів щонайменше на $32 млн, випливає з митних даних.

Це продукція виробництва США, Японії, Німеччини, Нідерландів і Південної Кореї. Серед найбільших покупок – установки плазмового травлення, аналогічні продукції компанії Applied Materials, а також інше обладнання для обробки напівпровідникових матеріалів.

“Інжиніринг Груп” привернула увагу БРЦ не тільки зв’язками з російською оборонною промисловістю. Власник компанії з квітня 2022 року – білорус Сергій Янович.

За даними “Кіберпартизанів”, за сумісництвом Янович був співробітником білоруського “Ізовак” як мінімум до 2024 року.

До червня 2023-го “Інжиніринг Груп” мала назву “Ізовак Інжиніринг”. На її сайті йшлося про те, що фірма є офіційним представництвом “Ізовака” в Росії, а директор російської компанії використовував пошту на домені izovac.com щонайменше до 2024 року.

У Білорусі зареєстровано як мінімум чотири юрособи, пов’язані з групою “Ізовак”:

Серед клієнтів інших компаній групи – “ІнтерНаноТехнологій” та “Ізовак” – БРЦ у митних даних, що потрапили в розпорядження редакції, виявив щонайменше 30 російських підприємств ВПК. Двадцять два з них – під західними санкціями. Обсяг поставок цих двох білоруських компаній навколовоєнним партнерам у 2022-2024 роках – майже $10 млн, випливає з аналізу отриманих БРЦ митних даних. Він показав, що абсолютна більшість поставлених компонентів була промаркована як зроблені в Білорусі.

Обладнання, яке “Ізовак” та “ІнтерНаноТехнології” постачали російським компаніям, відіграє важливу роль у військовому виробництві, сказала в інтерв’ю БРЦ і проєкту “Схеми” експертка Київської школи економіки Олена Бєлоусова:

“Постачання таких установок заборонено. Це дуже важливо, оскільки саме це (доступ до закупівель – ред.) дає змогу Росії створювати нові можливості, тобто розширювати виробництво і закуповувати нове обладнання, яке дає їй змогу виробляти більше зброї <…> Тут якраз подвійне призначення дуже крихке, оскільки існує дуже мало невійськових цілей, де потрібне таке точне обладнання”.

БРЦ з’ясував, що “Ізовак” співпрацював із російськими оборонними підприємствами ще до першого вторгнення РФ в Україну.

У рекламному ролику, опублікованому 2012 року, показано комерційну пропозицію на постачання обладнання Новосибірському приладобудівному заводу. З кінця 2023 року це підприємство перебуває під санкціями США як один із ключових виробників оптики для Збройних сил і ФСБ Росії. Через рік “Ізовак” опублікував відео, на якому видно два примірники федеральних довідників оборонно-промислового комплексу Росії;

“Сьогодні ми займаємося випуском обладнання, яке призначене для нанесення оптичних покриттів під різні вимоги замовника. Ці вироби потім використовуються у військово-промисловому комплексі, наприклад, у лазерній оптиці, приладах нічного бачення і в різних застосуваннях як у цивільній, так і в оборонній промисловості”, – розповідає на відео співробітник компанії “Ізовак” Владислав Родіонов.

Після початку повномасштабної війни виручка компанії “Ізовак” подвоювалася щороку: 2021 року – 13 млн білоруських рублів ($5,1 млн), 2022-го – 27 млн ($10,3 млн), 2023-го – 53 млн ($17,7 млн). У 2024 році виручка компанії зросла на 36% – до 72 млн ($22,2 млн).

П’ять компаній групи “Ізовак” з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну, імовірно, одержали близько $200 млн від підприємств, що працюють на російську військову промисловість. Це випливає з підрахунку БРЦ, заснованого на даних білоруських експортних поставок і грошових переказів російських компаній.

При цьому компанії, що мають щонайменше непрямі зв’язки з “Ізоваком”, продовжують заробляти і в Євросоюзі.

…у Євросоюз

На момент публікації сайт компанії “Ізовак” izovac.com не працює. Востаннє нам вдалося зайти на нього 7 квітня – тоді й до цього користувача з нього автоматично перенаправляло на портал i-photonics.lt. Він належить однойменній литовській компанії. Раніше вона називалася Izovac Photonics.

У литовської I-Photonics є тезка в Німеччині: компанія I-Photonics Germany GMBH. Збігаються у них і власники: Євген Ширипов, Андрій Левчук і Євген Хохлов. Це сини засновників білоруського “Ізовака”;

Два джерела, знайомі з роботою групи “Ізовак”, розповіли БРЦ, що не знають про зв’язки білоруських компаній з литовською I-Photonics. Співробітникам литовської компанії, за словами одного з них, навіть заборонено відповідати на повідомлення білоруських колег: “Мабуть, хтось заборонив, щоб не псувати репутацію в Європі”.

Журналіст литовського видання 15min.lt під виглядом клієнта поспілкувався з директором литовського I-Photonics Віталієм Хомичем. Топ-менеджер запевнив співрозмовника, що у його компаній немає зв’язків із Росією: “Більшу частину того, що ми робимо, звичайно ж, продаємо на експорт. Але, в основному, це Європа, США, Канада. У нас дуже багато проєктів із Тайванем і Кореєю. А з приводу Сходу – ні. Зі східними сусідами ми не працюємо. Частина нашої команди колись звідти (з Росії) поїхала, і всі закрили справи. Ще 2021 року”.

Ми знайшли зв’язки литовської та білоруської фірм і після 2021 року. За даними ЄДР, Євген Ширипов, Андрій Левчук і Євген Хохлов одночасно були власниками I-Photonics і засновниками “Ізовака” до грудня 2022 року. У сумі їм належало близько 43% компанії. Однак їхні зв’язки простежуються і пізніше: бізнесмени працювали в білоруських компаніях групи щонайменше до вересня 2024 року, випливає з даних бази ФСЗН, які ми отримали від “Кіберпартизан”;

Нинішній директор I-Photonics Віталій Хомич щонайменше 2020 року був заступником директора “Ізовак” – білоруської компанії групи. Також у Хомича, за даними від “Кіберпартизанів”, простежуються відрахування у ФСЗН від “Ізовака” до вересня 2024-го.

Сам Віталій Хомич дані “Кіберпартизан” заперечує. “Це неможливо, тому що ми всі покинули компанію. Я переїхав сюди (до Литви – ред.) у жовтні 2021 року”, – заявив Хомич уже в офіційному інтерв’ю журналістам 15min.lt. Проте, коли литовські журналісти попросили директора I-Photonics показати його трудову книжку із записом про звільнення з “Ізовака”, він сказав, що в нього її немає. Хомич зазначив, що, можливо, вона досі у попереднього роботодавця;

Крім спільних менеджерів і власників литовську і білоруську компанії пов’язує подібний логотип і однакова продукція. На своєму сайті I-Photonics пропонує вакуумні установки Ortus, Lidiz, Aurora і Meridian, які є зареєстрованими торговельними знаками “Ізовака”.

Заморожений транш

У квітні 2022 року Служба розслідування фінансових злочинів Литви заарештувала €1,2 млн на рахунку I-Photonics. Причина – ці гроші переказали “від фірми, пов’язаної з громадянином РФ Сергієм Чемезовим, який перебуває у санкційному списку Євросоюзу”.

Сергій Чемезов – глава компанії “Ростех”, член бюро Вищої ради партії “Єдина Росія”, людина, близька до Путіна з часів спільної служби в дрезденській резидентурі КДБ.

У 2022 році, коли I-Photonics отримала переклад, компанія називалася Izovac Photonics. Її перейменували тільки 27 грудня 2022 року. Хомич пояснював, що після початку війни литовська фірма вирішила терміново вивести гроші з рахунку російської компанії. Тому платіж відправили у формі кредитного договору – це був “найшвидший спосіб переказу грошей”. Як уточнили в литовській компанії, “погашати цей кредит або робити будь-які виплати Росії ніхто не планував”. Після арешту рахунку I-Photonics звернулася до суду із заявою про повернення €1,2 млн. У грудні 2024 року Регіональний адміністративний суд відхилив скаргу компанії як необґрунтовану, але I-Photonics подала апеляцію, розповіли БРЦ і порталу 15min.lt у Службі розслідування фінансових злочинів Литви.

Цей переклад литовська фірма мала отримати від “Ізовак Інжиніринг”, уточнив Хомич. За його словами, ця компанія – окрема структура, яка не підпорядковується “Ізоваку”. Рішення про переказ грошей, які пізніше заморозила Литва, у перший же день повномасштабного вторгнення Росії в Україну ухвалив Євген Хохлов. Про це він розповів в інтерв’ю 15min.lt. На момент трансакції він очолював білоруський “Ізовак”, а також був одним із власників I-Photonics;

БРЦ виявив схожий банківський переказ у даних, які отримав від джерела в податковій службі Росії. Згідно з цією інформацією, “Ізовак Інжиніринг” дійсно відправила I-Photonics $1,3 млн 25 лютого 2022 року. [*]

У Литві існують механізми контролю компаній, пов’язаних із Білоруссю та Росією, які водночас позиціонують себе як незалежні, але їх варто скоригувати, заявив 15min.lt заступник голови комітету Сейму Литви з національної безпеки та оборони Лаурінас Кащюнас.

“Їх слід переглянути, щоб визначити, чи може така компанія взагалі функціонувати на території Литви, особливо з огляду на інформацію про її зв’язки з російським оборонним сектором. Зі свого боку, я, безумовно, зроблю все можливе як член парламенту, щоб звернутися до відповідальних установ і попросити їх переглянути, чи має така компанія право працювати в Литві”, – додав він.

БРЦ надіслав запити міжнародним партнерам групи “Ізовак”, а також самим компаніям групи та їхнім власникам. На момент публікації розслідування ми не отримали відповідей. Один із засновників “Ізовак” Володимир Ширипов і власник “Інжиніринг Груп” Сергій Янович відмовилися говорити з БРЦ.

Автори: Яна Міцкевич, Марина Дульнева 

Джерело: Білоруський розслідувальний центр