/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fd803724ddb89dcd0bc57721e96f82775.jpg)
Позбавлені уважності: вчені з'ясували, що діти пандемії зовсім не розрізняють емоцій
Іноді великі світові події залишають після себе настільки тонкі сліди, що їх помічають лише роки потому, приховані в дрібних, здавалося б, буденних жестах життя. Серед наслідків пандемії вірусу COVID-19 один, який зараз турбує вчених, стосується не фізичного здоров'я підростаючого покоління, а того, як вони сприймають емоції.
Про це пише NL Times.
Нова наукова робота Утрехтського університету, проведена під керівництвом дослідниці Карлін ван ден Бумен, відкрила вікно в це непомітне й небезпечне явище. У дослідженні, опублікованому в журналі Developmental Cognitive Neuroscience, узяли участь майже 1000 дітей, 462 спостерігалися до пандемії та 473 під час неї, а вчені ретельно вивчали, як на такі найважливіші ранні навички, як розпізнавання емоцій, вплинули безпрецедентні соціальні обмеження того часу.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
За словами Ван ден Бумен, у перші роки життя немовлята і діти ясельного віку зазвичай вчаться інтерпретувати емоції, уважно спостерігаючи за обличчями, але цей процес був порушений, коли звичні вирази обличчя були приховані за масками, а соціальні взаємодії різко скоротилися.
Важливо Діти пандемії. Тривала ізоляція згубно позначилася на розвитку немовлятДослідження показало, що діти, які виросли під час пандемії, з помітними труднощами розрізняли щасливі й перелякані обличчя, хоча їхні однолітки до пандемії вже почали освоювати цю навичку.
Особливо показовою є їхня притуплена реакція на щасливі вирази — своєрідна емоційна сліпа пляма, яка, мабуть, виникла внаслідок скорочення різноманітних зустрічей віч-на-віч.
Ван ден Бумен наголосила, що записи мозкової активності також відображають ці поведінкові зміни: мозок дітей по-різному реагував на щасливі обличчя, що свідчить про те, що в процесі розвитку відбувається відхилення в обробці емоційних сигналів.
Розпізнавання емоцій — це не просто наша риса, воно має засадниче значення для побудови стосунків, засвоєння соціальних норм і навіть успішного навчання в школі протягом усього життя. Нестача знайомства з різними обличчями і повсюдне носіння масок створили середовище, в якому діти пропускають незліченні крихітні, життєво важливі уроки емоційної грамотності.
Ван ден Бумен наголосила на серйозності ситуації, нагадавши політикам, що заходи з охорони громадського здоров'я, хоча і є необхідними, тягнуть за собою витрати, які необхідно ретельно зважувати, особливо коли вони зачіпають такі вразливі групи, як маленькі діти.
Проте попередні дослідження натякнули, що затримки в розвитку, спричинені пандемією, часто зменшуються згодом, що дає надію на те, що те ж саме можна сказати і про здатність до емоційного опрацювання. Ван ден Бумен зберігає обережний оптимізм, але також попереджає, що наслідок пандемії може поширитися на загальний розвиток дітей далі й сильніше, ніж це видається на цей час.
Раніше Фокус писав про те, що пташиний грип уже далеко не тільки пташиний. Хвороба дісталася до норок і морських левів.
Також Фокус писав про те, звідки останнім часом з'являється стільки вірусів. Наразі налічується близько 1,67 мільйона вірусів, що заражають ссавців і птахів, які ще належить ідентифікувати. Вважається, що до 827 000 з них здатні заразити людину.
Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.