Шість війн Дональда Трампа: чому президент США програє їх усі

Під час своєї другої інавгурації Дональд Трамп проголосив себе "миротворцем". Лише три місяці потому його президентство поглинене конфліктами. Найближчі місяці стануть для Трампа сезоном кризи, періодом, коли йому доведеться вести три гарячі війни, холодну війну, потенційну війну і торгову війну.

На жаль, він починає з дефіциту, який сам же і створив: його рішення призвели до того, що альянси Америки стали напруженими, її економічна міць похитнулася, а стратегічна компетентність опинилася під питанням.

Перша війна — це та, у припиненні якої Трамп завжди був упевнений найбільше: катаклізмічний конфлікт в Україні. Трамп розраховував, що укласти мир буде просто — достатньо пригрозити Росії санкціями і змусити Україну відмовитися від повернення втрачених земель. Однак максималістські цілі російського лідера Володимира Путіна і його віра в те, що він поступово перемагає, зробили досягнення врегулювання занадто важким.

Найближчими тижнями Трамп має вирішити, чи варто справді натиснути на Росію — шляхом посилення нафтових санкцій та інших заходів економічного примусу, а також продовження військової та розвідувальної підтримки України, — чи піти вбік і дати змогу війні йти своєю чергою. Перший варіант не сподобається президенту США, який часто демонструє симпатію до Москви і презирство до Києва. Другий, підвищуючи ризик поразки України, може виявитися згубним для безпеки Європи і майбутнього НАТО.

Друга війна триває на Близькому Сході, де США завдають ударів по хуситах у Ємені, але поки що не стримують їх. Вона йде паралельно з третьою війною — Ізраїль знову переходить у наступ у надії остаточно розгромити ХАМАС.

Важливо Трамп — не дурень, або Чому Україні варто готуватися до гіршого сценарію

Однак ці кампанії можуть бути просто прелюдією до більш масштабної потенційної війни з Іраном через його ядерну програму. Трамп, схоже, розривається між мінімалістським підходом — просто утримати Іран від створення ядерної зброї, на що Тегеран може погодитися, — та більш амбітним набором вимог зруйнувати іранську ядерну програму дощенту, який іранці цілком можуть відкинути, навіть під загрозою конфлікту.

Час іде. Якщо до середини літа угоди не буде досягнуто, Трампу доведеться вирішувати, чи дати дозвіл на військовий удар Ізраїлю, США, чи обом країнам, що діють в унісон. Йому також доведеться розв'язати протиріччя між двома давніми пріоритетами: не допустити ядерного Ірану й уникнути нових близькосхідних воєн.

Крім того, попереду нова холодна війна — з Китаєм. На початку другого президентського терміну Трампа Пекін плекав надії на давно обіцяну ним "велику угоду". Але тепер ворожість посилилася: На тлі дедалі більшої торгової напруженості Китай заявляє, що буде боротися до кінця.

Тим часом небезпека для Тайваню зростає в міру того, як Пекін дедалі тугіше затягує свій військовий зашморг. В американо-китайських відносинах Трамп стоїть перед вибором: проявити слабкість, відступивши в комерційній суперечці, або перейти до інтенсивнішої, всеосяжної конфронтації, з усіма наслідками, що випливають звідси, інвестиціями і небезпеками.

Нарешті, не варто забувати про масштабнішу торговельну війну. Розпочавши квітень із дикого тижня комерційного антагонізму за всіма азимутами, Трамп відтермінував запровадження найвищих і найруйнівніших тарифів майже проти всіх, крім Китаю. Однак для світової економіки цей крок може виявитися лише 90-денним відтермінуванням виконання рішення. Найближчі тижні визначать, чи зможе Трамп укласти торговельні угоди, які призведуть до більш тривалої деескалації, або, можливо, навіть знайде спосіб, як запропонував міністр фінансів Скотт Бессент, об'єднати дружні країни для економічного змагання з Пекіном.

Важливо Супергеройська дипломатія Трампа: як президент США опинився у світі Марвел і повірив у нього

Ставки в усьому цьому страшенно високі. Вони стосуються миру і стабільності в ключових регіонах Євразії, а також здоров'я світової економіки і згуртованості демократичної спільноти. Така панорама була б складною для будь-якої адміністрації. Але Трамп вступає у свій період випробувань із двома самопокараннями.

По-перше, він розтратив ключові елементи американської сили. В ідеалі США мали б вступити в небезпечний період з економікою, що бурхливо розвивається, і міцними союзами. Але Трамп обвалив фондовий ринок, змусив капітал тікати і підштовхнув Америку до рецесії, якої цілком можна було уникнути.

НАТО тим часом перебуває у скрутному становищі, оскільки союзники протистоять покровителю, який здається байдужим, якщо не ворожим, до Європи. Друзі США всюди, ймовірно, вражені тим, наскільки радикальною і безрозсудною стала Америка Трампа. Можливо, перемога над хуситами вселить певний страх у ворогів США. Але попри всі розмови Трампа про американський "золотий вік", багато країн бачать наддержаву в занепаді.

По-друге, управління кризою кидає виклик навіть компетентним людям, а команда Трампа, схоже, нічого з себе в цьому сенсі не представляє. У Пентагоні панує безлад, який був би неприйнятним для будь-якого іншого президента. Хаотичне розгортання і відкат тарифів Трампа свідчать про те, що президент грає з економічними долями країн по всьому світу. Рада національної безпеки, з якою він не ділиться секретною інформацією, схоже, взагалі не функціонує.

Цей безлад може не турбувати Трампа, який стверджує, що всі рішення він ухвалює сам. Але зараз він вступив у період, який визначить його президентство і долю міжнародної системи. Америка і весь світ заплатять високу ціну, якщо він швидко не візьме себе в руки.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Нехороший, поганий, злий: чому Трамп розгортає психологічну війну проти Зеленського