2 роки Brave1 і оборонна революція: Федоров пояснив, чому майбутнє за ШІ-армією та армією дронів

Кластеру підтримки оборонних технологій Brave1 у квітні 2025 року виповнилося два роки. З цієї нагоди віцепрем'єр, очільник Мінцифри Михайло Федоров під час конференції Brave1 Defense Tech Era 2025 підбив підсумки дворічної роботи Brave1 та поділився головними інсайтами про трансформацію війни і державної політики в умовах повномасштабного вторгнення.

"З початку повномасштабного вторгнення, а напевно ще й трохи раніше, Мінцифра перестала бути цивільним міністерством", – визнав Федоров. За його словами, 70 – 80% робочого часу займають питання, пов’язані з війною. Україна вже стикалася з масштабними кібератаками ще в грудні 2021-го і січні 2022 року, що стало передвісником фізичної агресії. Сьогодні Мінцифра активно працює над інтеграцією роботизованих технологій у штурмові підрозділи та підтримує інноваційні ініціативи, які змінюють обличчя війни.

Про гроші, ураження та "єБали" – читайте в матеріалі 24 Каналу з місця проведення заходу.

Війна мереж, розробки та дронів

У вступній промові Федоров відзначив принципи нової війни, серед яких – дешевизна зброї, мережецентричність, R&D у режимі реального часу, дані та штучний інтелект.

Війна стала мережецентричною. Успіх залежить там, де є лідерство і горизонтальні зв'язки.

Віцепрем'єр також повідомив про нові можливості в системі "Дельта", яка дозволяє наносити засічки артилерії за принципом Uber, і підрозділи самі забирають ціль, що бачать.

Особливу увагу приділено розвитку безпілотних технологій: від армії дронів Україна рухається до армії штучного інтелекту:

Все перетворюється в дані. І майбутнє – за ШІ-армією,
– зауважив Федоров.

Мінцифра та уряд змінили свою роль у взаємодії з ринком: від класичного регулятора до венчурного інвестора. "Нам потрібно брати гроші та роздавати їх серед стартапів, у яких горять очі", – наголосив Федоров. Це означає масову підтримку інноваційних команд через гранти, хакатони й відкриті події.

Серед важливих досягнень – спрощення доступу до випробувальних полігонів, відкриття ринків РЕБ (радіоелектронної боротьби) і НРК (наземних роботизованих комплексів), а також радикальні зміни в регуляторній політиці для стимулювання виробництва БпЛА.

Як змінилася економіка оборонних технологій

Федоров також нагадав, що раніше маржинальність у виробництві технологій в Україні була на рівні 1 – 3%, що унеможливлювало інвестиції в R&D. Завдяки реформам вона зросла до 25%: "Це було складне, але правильне рішення уряду". Також для оборонних компаній зменшено податкове навантаження.

Ці заходи дали змогу збільшити обсяги виробництва дронів та прискорити масштабування інноваційних продуктів.

Одним із головних завдань Федоров назвав залучення іноземних компаній до спільної розробки військових технологій в Україні:

Ми маємо створити фаст-трек, де в кілька кліків західна компанія може знайти партнера, привезти технологію і швидко її протестувати.

На сьогодні вже працюють тестувальні юніти на окремих напрямках, що дозволяють у реальному часі тестувати нові продукти без бюрократичних перешкод.

Наша задача – зробити так, щоб будь-яка компанія з усього світу могла прийти в Україну і швидко протестувати продукт на полі бою,
– підкреслив міністр.

Як працює система "єБалів"

На Brave1 Defense Tech Era 2025 Федоров також детально розповів про програму "Армія дронів бонус", відому серед військових як "єБали", яка нині охоплює понад 90% безпілотних підрозділів.

Вона створює додаткову мотивацію завдяки системі балів за ефективне ураження цілей: за знищеного російського солдата підрозділ отримує 6 балів, за знищення танку – 40 балів, за ураження – 20 балів, за міномет — 5 балів. Наразі одним із лідерів є підрозділ "Птахи Мадяра", який лише за місяць набрав понад 16 тисяч балів.

У плані бойового застосування статистика вражає. Станом на сьогодні верифіковано ураження понад 20 тисяч одиниць особового складу противника. Найбільшу частку серед цілей становлять командні пункти та пункти дислокації (47%), безпосередньо особовий склад (32,3%), а також автомобільний транспорт, телекомунікаційне обладнання, артилерія та БпЛА.

Структура уражень така:

• командні пункти та пункти дислокації – 47%;
• особовий склад – 32,3%;
• автотранспорт – 6%;
• телекомунікаційне обладнання – 3,9%;
• гармати та гаубиці – 2,4%;
• БпЛА – 2,4%.

Федоров підкреслив, що дані про ураження завантажуються в систему "Дельта", що дає змогу точно аналізувати витрати ресурсів та результативність кожної операції. Це стало базою для створення аналітичного підрозділу, який займається "математикою війни", дозволяючи робити висновки для подальшого вдосконалення тактики.

Аналітика дозволяє:

• визначати ефективність підрозділів;
• оптимізувати тактики ураження;
• фокусувати зусилля на найефективніших точках фронту.

Окрему увагу на конференції Федоров звернув на розвиток "маркетплейсу прямої дії" на базі Brave1 – це "Амазон для війни", де підрозділи можуть замовити потрібні їм дрони та обладнання за гроші або за зароблені бали. Авторизація через "Дію" гарантує безпеку даних – картку товару можна переглянути тільки після цієї процедури. Зараз на маркетплейсі понад 1000 карток товарів.

Що далі: плани на 2025 рік

Федоров наголосив, що фокус на 2025 рік передбачає подальший розвиток за такими напрямами: рої дронів, анти-Шахед системи, вдосконалені українські мавіки, лазерна зброя, автономні системи ураження, дрони-носії та CRPA-антени. За його словами, лише у рамках грантових конкурсів Brave1 на ракети виділили 1,2 мільярда гривень.

Завершуючи виступ на Brave1 Defense Tech Era 2025, Федоров закликав усіх подавати заявки на гранти, пропонувати свої ідеї та критикувати наявні рішення задля того, щоб екосистема оборонних технологій в Україні ставала ще сильнішою. Він наголосив: ця війна – не лише битва на фронті, а й змагання за технологічну перевагу, яку Україна має намір виграти.