Арктичний форпост НАТО: Ісландія переглядає оборонну політику

Ісландія, країна-засновниця НАТО, яка не має постійних збройних сил, розглядає можливість зміцнення своєї обороноздатності та відновлення переговорів про вступ до Європейського Союзу.

Як повідомляє The Wall Street Journal, ці кроки зумовлені діями нової адміністрації США під керівництвом Дональда Трампа та зростаючою напруженістю між США та Європою.

Острів, розташований у крижаних водах між Гренландією та Норвегією, історично слугував важливою базою НАТО під час холодної війни. Сьогодні Ісландія стикається зі зростаючими ризиками через збільшення активності на крайній півночі, оскільки зміна клімату відкриває раніше непрохідні водні шляхи.

Незважаючи на відсутність постійних збройних сил, Ісландія робить значний внесок в оборонні зусилля НАТО: американські літаки-мисливці за підводними човнами регулярно патрулюють навколишні моря з авіабази Кефлавік; європейські винищувачі НАТО по черзі літають з бази для патрулювання неба між Ісландією та Росією; підводні човни та військові кораблі альянсу заходять в порти країни

Наразі в Ісландії тривають суспільні дебати про те, чи потрібно активніше захищати країну та чи варто відновлювати переговори про вступ до ЄС, перервані у 2013 році.

Прем'єр-міністр Кріструн Фростадоттір планує провести референдум з питання членства в ЄС до 2027 року, щойно її уряд вирішить більш нагальні проблеми. Однак деякі ісландці вважають, що політика адміністрації Трампа підштовхує їх до раннішого вступу до європейського блоку.

"В Ісландії ніколи не було суспільної підтримки військових, і я не думаю, що вона буде в осяжному майбутньому. Це не означає, що у нас не може бути активної оборони та активних альянсів, а оборона важлива", — заявила Фростадоттір, яка вступила на посаду прем'єра у грудні.

WSJ зазначає, що формування дебатів зумовлене зростаючим добробутом Ісландії, який підкріплюється геологією острова — як геотермальною енергією, так і вулканічною активністю, що приваблює туристів. Недорога зелена електроенергія та відкритість до інновацій зробили Ісландію базою для різних галузей промисловості, починаючи від виплавки алюмінію і закінчуючи цифровими послугами.

США вважають і Ісландію, і Гренландію критично важливими для внутрішньої безпеки. Російські підводні човни змушені проходити поблизу Ісландії, що НАТО називає Гренландсько-Ісландсько-Британським кордоном, а особливості підводного рельєфу в цьому районі полегшують їх виявлення.